Час квасити… яблука… Харків’янка навчає закарпатців нових способів зберігання фруктів

Рік на яблука в цьому році на Закарпатті був не дуже врожайним. Однак у деяких господарів вони вродили непогано. Але продають свої дари садів далеко не всі. Кілограм налитих за літо сонцем плодів зараз коштує 20-35 гривень. Це – дорожче, ніж торік. Утім із паденицями люди не знають що робити взагалі, бо переробна промисловість у області не розвинена і заготівельники дають краянам щонайбільше 30-40 гривень за мішок фруктів. Дехто згодовує биті яблука худобі, а дехто чистить, ріже на скибки і відправляє до сушарки. На зиму ж зберігають у підвалах закарпатці тільки пізні рвані з дерев яблука, які довго не гниють.

А що робити з іншими? Вихід із ситуації, при чому досить цікавий, пропонує Світлана Яременко з Харкова. Наразі вона мешкає в Хусті і навчає жінок квасити… але не капусту, а яблука… Про тонкощі справи жінка розповіла «Карпатському об’єктиву».

До зими потрібно готуватися завчасно

Пані Світлана живе в Хусті другий рік. Переїхала до дітей. Жінка здивована, як багато всього вміють вирощувати закарпатці на невеликих городах.

«Землі тут мало і люди призвичаїлися збирати по декілька врожаїв на рік. Вибирають одну культуру і одразу ж вивільнену територію засаджують іншою. Це мене дуже приємно здивувало, який мудрий народ заселяє цей прекрасний гірський край! – ділиться думками з «Карпатським об’єктивом» харків’янка і додає. – У області я не вперше, але з початком війни перебралася до Хуста на стільки, на скільки знадобиться. Живу у сина з невісткою. Максим уже 12 років, як пустив тут коріння. Вчився у Києві разом з Кариною. Покохали одне одного, побралися і вирішили жити на Закарпатті. На весілля свати подарували молодятам просторий будинок, тож вони одразу почали вити своє особисте родинне гніздечко окремо від усіх… Я ж раніше тільки гостювала у них, а тепер навіть вважаю себе майже закарпаткою! Невістка в мене чудова господиня і навчила мене готувати багато місцевих смачних страв. Я, у свою чергу, передаю їй свої знання, отримані колись від бабусі, яка мене виховувала».

Світлана Яременко наголошує, що сад у її дітей, хоч і невеликий, але в ньому росте дуже багато плодових дерев, тож онуки завжди мають змогу поласувати свіжими фруктами.

«Ми й грядки робили, і ціле літо консервацією займалися. Більшість часу тепер на кухні проводжу я, бо вільна, перебуваю на заслуженому відпочинку. Карина ж на роботі і більш зайнята. Я маринувала салати, огірки, помідори, кабачки, гриби, баклажани, патісони, робила кабачкову та грибну ікру, аджику, варила томат. Невістка ж готувала лечо, джеми, повидла та компоти. Ця зима не буде легкою, як і попередня, тому ми вважаємо, що до неї потрібно готуватися завчасно, щоб не голодувати потім. Комора у нас заповнена закрутками від підлоги до стелі Ще й підвал заповнили різними смаколиками!», – зізнається жінка.

Оскільки плодові дерева вродили досить непогано, харків’янка запропонувала невістці власні способи зберігання фруктів.

«Карина має хорошу сушарку, багато чого сушить, дещо зберігає в морозильній камері. Для цього прекрасно підходять ті плоди, які впали з дерева… не ідеальні, одним словом. Взимку невістка готує донькам з заготовок різні десерти. У свіжому вигляді фрукти довго зберігатися не можуть, тому, наприклад, сливи, я консервувала у власному соку. Трохи довго, але смачно… На кілограм фруктів беру пів кілограма цукру. Це все добре змішую і тримаю на вогні 8-10 годин. Коли закипить, ще 5 хвилин помішую і одразу ж закручую. Попередньо зі слив вибираю кісточки. А от яблука я, наприклад, квашу… і вони виходять дуже апетитні!», – стверджує пані Світлана.

Мочені та терті яблука

Квашені яблука харків’янка називає моченими. Запевняє, що вітамінів у них практично стільки ж, як у свіжих.

«Для цього рецепту можна використовувати не тільки падениці, а навіть дикі лісові яблучка. Бажано, щоб сорти були зеленими. Проте не обов’язково. Я беру ті, які є в наявності. Знадобиться листя вишні, винограду, смородини, дуба, базиліка. Для заливки беру літр сирої води, 2 столові ложки меду, стільки ж житнього борошна та ложку солі. Усе розмішую. Складаю яблука у велику миску чи пластмасовий тазик. На дно викладаю листя. Потім всипаю яблука, вливаю розсіл (він має плоди повністю закрити) і зверху знову викладаю шар листя. Ставлю гніт. Залишаю на тиждень постояти. При цьому стежу за водою. Якщо її мало, доливаю. Відтак прибираю посудину на місяць у холодне місце. У нас для такого використовується підвальне приміщення. Опісля квашені яблучка можна спокійно їсти. На смак плоди солодкувато-кислі, дуже гарно пахнуть. Можна їх використовувати і для фарширування курки, качки чи індички або риби. Можна нарізати кубиками навіть у вінегрет. Торік квасила й для сусідки. Марія раніше такого не куштувала і зізналася, що такі яблука усім сподобалися!», – переконує Світлана Яременко.

Практикує ґаздиня і інший рецепт квашених яблук.

«Беремо трилітрові банки. Стерилізуємо їх. На кілограм яблук потрібно приблизно 30 грам меду або цукру, літр води, 10 грам солі та половина чайної ложки гірчиці. Заповнюємо банки яблуками. Готуємо солодкий розчин, охолоджуємо його. Заливаємо в банки. За кілька днів яблука вберуть у себе частину цієї рідини, тому воду доведеться періодично підливати. Зберігаємо при кімнатній температурі. За тиждень розпочнеться бродіння – з’являться бульбашки. Після цього переносимо банки в холодне місце – комору або підвал. Через 30-40 днів яблука будуть готовими! Готується все дуже легко!», – ділиться досвідом пані Світлана.

Із яблук на зиму жінка також робить желе.

«Якщо яблук дуже багато, можна з них приготувати й желе. Його дуже люблять діти. Яблука очищаєте, нарізаєте скибками, заливаєте водою і варите 30 хвилин. Потім проціджуєте, віджимаєте м’якоть яблук якомога сильніше. Сам сік варите, поки не залишиться третина об’єму, при цьому знімаючи з нього шум. Додаєте лимонну цедру, корицю та гвоздику. Ще раз проціджуєте і всипаєте цукор із розрахунку 400 грам на літр соку та лимонну кислоту (2-3 грами на літр). Доводите до кипіння і варите ще 5 хвилин на слабкому вогні. Розливаєте в банки і пастеризуєте. М’якоть яблук, що залишилася, можна використати потім для приготування млинців, якщо додати до неї меду чи цукру, або ж зварити з неї добрий самогон!», – наголошує вона.

Також пані Світлана зберігає яблука у тертому вигляді у трилітрових банках.

«Частину натираю, розфасовую у пакети і відправляю до морозильної камери. Потім просто розморожую і використовую як начинку для пирогів. Іншу частину змішую з цукром, із розрахунку грам 150 на кілограм яблук, додаю трохи кориці і лимонного соку та тушкую на середньому вогні у каструлі, поки суміш не змінить колір і цукор не розчиниться. Після цього наповнюю банки і закручую їх. Дуже зручно на зиму. Можна навіть на скибку хліба намастити і їсти, як варення», – зізнається господиня.

Також жінка дає кілька порад, як довше зберігати зібрані з дерев плоди.

«Намагайтеся зривати яблука у суху погоду, аби не було ні роси, ні дощу. Краще це робити не вранці або увечері, а вдень. Також ніколи не протирайте їх ганчіркою, нехай будуть із пилом, помиєте перед вживанням. Витираючи плоди, ви знімаєте з них природний шар, який допомагає їм довше зберігатися. Не змішуйте з зірваними з дерева яблуками ті, які ви знайшли на землі. Биті швидко псуються і можуть заразити здорові. Після збору врожаю нехай він декілька днів просто побуде у прохолодному приміщенні. Після цього кожен плід варто обмотати папером (можна старою газетою) і так залишати на зберігання. Посудина, у яку ви помістите плоди має бути сухою та чистою. Найкраще підійдуть дерев’яні або картонні ящики. Температура має бути прохолодною – 3-5 градусів, але не мінусовою!», – зазначила вона.

Загалом Світлана Яременко стверджує, що клімат на Закарпатті дуже сприятливий для садівництва, а ще й люди – дуже винахідливі. Тож тут жінці подобається практично все!

Марина АЛДОН