У Хусті пройшов Середньовічний ярмарок та відбулися лицарські бої. Фото

15 липня в Хусті, незважаючи на літню спеку, біля підніжжя Замкової гори було неймовірно людно. Там, у рамках міжнародного співробітництва з польським містом Лєско, започаткованого ще у 2014 році, проходили Середньовічні гуляння.

Проєкт фінансували поляки, залучивши для цього кошти Європеського союзу, і в рамках його реалізації, незважаючи на те, що через карантини та війну в Україні, програма розтягнулася у часі, на одній з центральних вулиць міста відкрили пам’ятку на честь присвоєння Хусту статусу коронного міста у 1329 році та відбулися народні гуляння.

Почалося святкування саме з боїв лицарів із Ужгорода та Мукачева, одягнених у обладунки. Змагалися вони між собою реалістично і кожен мав своїх вболівальників. А судив змагання відомий на Закарпатті добродійник і меценат, володар замку «Сент Міклош» у Чинадієві Йосип Бартош. І головним у поєдинку була не перемога, а демонстрація духу минувшини, аби передати глядачам емоції, адже в ті часи чи не кожна важлива подія, як жартували люди, починалася з бійки.

Свою крафтову продукцію на ярмарку представили виробники з різних куточків Закарпаття.

«Карпатський об’єктив» поспілкувався з засновниками еко-бренду вторинної переробки скла – Василем Полажинцем та Веронікою Вітерець.

«Ми представляємо продукцію на подібних заходах далеко не вперше, – розповів Василь. – Загалом склом я займаюся дуже давно, у мене була вітражна майстерня. Але почався карантин, можливості стали обмеженими, людям було не до вітражів, тож я перейшов на більш дрібні речі, які можна відправляти поштою у будь-який куточок України чи світу. Відповідно, ми почали розвивати наші сторінки в Інтернеті, оскільки Вероніка є журналістом і знається на цьому. Крім того, ми багато подорожували і бачили засміченість нашої природи. Це викликало неприємні емоції і біль. Тому замислились над тим, що треба створювати еко-бренд, аби популяризувати чистоту і здоров’я довкілля. Пляшки, які використовую у роботі, замість того, щоб опинитися на схилах гір, у річках, після переробки, можуть оздобити будь-яку оселю, стати гарним сувеніром для друзів, рідних, знайомих. Ми робимо з них корисні речі!»

Також на ярмарку можна було оглянути своєрідну виставку, експозиція якої складалася з боєприпасів із війни. А ще волонтери проводили збір коштів на ЗСУ.

Довкола ж… у повітрі стояв п’янкий аромат смачного закарпатського бограча, який готували у величезних казанах для всіх бажаючих.

 «Я люблю готувати цю страву. Вона є своєрідною візитівкою нашого краю, – зізнався пан Андрій із Іршавщини. – Варю бограч давно, навіть не можу пригадати, відколи. Вдома нікому не дозволяю займатися цією стравою. Тому радий пригощати всіх гурманів запашним гуляшем!».

Крім того, у рамках заходу можна було взяти участь у майстер-класах із ткацтва, ковальства, лозоплетіння, кулінарії.

«Ми з села Довге, що на Іршавщині. Зараз – це вже Хустщина, – зізнався коваль Віктор. – Разом із колегою Дмитром виготовляємо різні речі з металу. Він – взагалі коваль у сороковому поколінні, кує років сто, – додає з посмішкою, жартуючи, майстер. – Кого цікавить це старовинне народне ремесло пращурів, можемо показати тонкощі, адже при правильному поводженні з залізом, воно може бути слухняним, наче пластилін. Із металу можна зробити практично все – підкови, ножі, чокери, інструменти, ворота, декоративні елементи, що душа забажає».

Із продукції на ярмарку продавали різноманітний мед від місцевих пасічників, сири, вина, вироби хенд-мейду.

«У рамках співпраці з партнерами із Лєско, і було організовано в Хусті Середньовічний і ковальський ярмарок. Аби подія нагадувала саме минулі часи, ми вирішили не ставити велику кількість торгових наметів, адже колись у Хусті подібні заходи не були надто масштабними.  Чому ж власне ми обрали ярмарок? Бо коли Хуст отримав статус коронного міста, у 1329 році, чому власне і присвячена подія, місто отримало право і на вільну торгівлю. Тож ми спробували змоделювати самі ті далекі часи. Самі виробники всі з Закарпаття, кожен має унікальну продукцію, зроблену своїми руками», – розповів «Карпатському об’єктиву» заступник Хустського міського голови Іван Фетько.

Крім того, як зазначив Хустський міський голова Володимир Кащук, наразі з боку хустян лунає багато критики щодо доцільності подібних ярмарків та власне пам’ятника на вулиці Карпатської Січі.

«Кошти на ці події ми отримали згідно з ґрантовим проєктом «Лєско та Хуст: Історія – це наша сила» і мали їх освоїти так, як обумовлено у домовленостях. Із тих грошей не можна було ні ремонтувати дороги, ні відправити військовим, тож власне ярмарок проходить саме в контексті транскордонного співробітництва, тобто, за кошти партнерів із Польщі», – запевнив він.

Також присутні хвилиною мовчання вшанували всіх полеглих на війні закарпатців.

Цікавим доповненням заходу стало театралізоване дійство «Легенда про дівчину-рятівницю», яке просто неба зіграли актори  Мукачівського драматичного театру.

Марина АЛДОН