Більше 40 видів троянд вирощує в себе вдома хустянин Юрій Бігун

Квіти люблять усі, особливо жінки. Але часом чоловіки стають набагато кращими квітникарями, ніж представники прекрасної половини. І їхні рукотворні дива просто вражають.

Цілий маленький трояндовий рай виростив у себе вдома закарпатець Юрій Бігун. У його саду більше сотні кущів королівських квітів, але не тільки їх… але ще й «острівці» із лаванди, півоній, лілій та багатьох інших не менш чарівних рослин. Хустянин не є ні флористом, ні біологом, але знається на красі і всім серцем любить природу.

Що ж надихнуло чоловіка на створення вдома квіткового саду? Як він доглядає за трояндами? Чому не довіряє догляд за рослинами нікому? Про це та інше пан Юрій розповів «Карпатському об’єктиву».

Закарпатський трояндовий Едем

Білі, рожеві, червоні, жовті, пурпурові, низькорослі, ліаноподібні… яких тільки троянд немає в саду хустянина Юрія Бігуна. Його закарпатському Едему всього 10 років, а таке враження, що вирощували цю красу кілька поспіль поколінь квітникарів.

«Я з дитинства дуже любив природу, мріяв бути лісівником. Думав, що працівники лісу охороняють насадження, але коли дізнався, що вони займаються й вирубками, одразу передумав, – посміхається чоловік. – Оскільки завжди гарно малював, став дизайнером. Це – моя основна робота. А квіти вирощував ще малим. Спочатку тільки допомагав мамі, а з років 9 уже мав свою грядку. Там у мене росли чорнобривці, польові ромашки, гортензії, мальва. Якось одного разу мамі подарували учні дуже гарний букет троянд. А вона в мене працювала вчителькою. Ті квіти мені так подобалися, що я мало не плакав, коли зів’яли. Тоді матуся мене заспокоїла і сказала, що можна спробувати з них виростити трояндові кущі. Так ми й висадили вдома перші троянди. Мені було 10 і я зрозумів, що колись, коли виросту, неодмінно закладу біля хати трояндовий сад».

До моменту втілення мрії в життя пройшло багато років. За цей час хустянину довелося пройти чимало випробувань, але таки плани вдалося реалізувати.

«Я вирішив, що коли одружуся, куплю будинок, аби створити собі там свій маленький рай. Тож заробляти на оселю почав ще зі студентських років. Бував і на заробітках у Чехії, і працював над дорогими проєктами з європейськими партнерами вдома, і брався за роботу не за фахом… Одним словом, гроші з неба мені не впали. Хату купив у 25. Переробив її повністю, ділянку розчистив від усіх старих насаджень і почав працювати над впорядкуванням території. У 26 одружився. Ельвірі одразу поставив умову, що в будинку вона робить усе, що її душі заманеться, але на подвір’ї ні до чого навіть не торкнеться. Вона не могла збагнути, як таке може бути, щоб висаджуванням квітів займався чоловік, адже таку роботу у її сім’ї завжди виконували жінки. Утім дружина з часом змирилася і в моє квітникарство за 10 років не втрутилася ні разу», – розповів закарпатець «Карпатському об’єктиву».

Зараз у Юрія є 8-річний син і йому чоловік час від часу дозволяє допомагати у догляді за рослинами.

«У моїй родині облаштування саду – виключно справа чоловічих рук. Тому Денису даю нескладні завдання, які він із радістю виконує. Але обрізкою, підживленням, боротьбою зі шкідниками і висадкою рослин, створенням декоративних огорож займаюся тільки я. Син може поливати квіти, може подавати інструменти, може спостерігати. Буде більший – матиме нові завдання. Головне, що прагне бути причетним і пишається нашим садом», – зізнався Юрій.

Аби вирощувати квіти, передусім їх потрібно любити

Улюбленої троянди у хустянина немає, він усі квіти любить однаково і з усіма розмовляє.

«Як я можу якусь квітку виділити, коли всі вони гарні! І їх більше сотні, понад 40 різних видів! Маю навіть карликові троянди, маю ліаноподібні, маю кімнатні, які ростіть в горщиках і цвітуть практично цілий рік. Я не колекціонер, але люблю заводити нові сорти. Деякі мені дарують друзі, деякі купую через Інтернет, окремі – на ринку. Щоб вирощувати квіти, їх потрібно любити. Тільки в такому випадку вони радуватимуть буйним цвітінням. Роботи з рослинами чимало, але всі зусилля варті тієї краси, яка надихає, змушує відволіктися від щоденних турбот і тішить фантастичними ароматами. Загалом у світі існує понад 150 видів цих королівських квітів. Звичайно ж, усі я не зберу ніколи, але ще в кілька видів мрію завестися», – запевнив чоловік.

У саду Юрія Бігуна немає ніякої городини – тільки дерева і квіти. Він вважає, що займатися овочівництвом повинні аграрії, а не будь-хто.

«Чоловік повинен заробити таку суму, аби родина могла собі дозволити купити будь-які овочі і фрукти. Мені ніколи не подобалося сапати картоплю і висаджувати цибулю, тож і моя дружина цього робити не буде. Я завжди мріяв про квітковий сад, а не про грядки. Тому в мене їх і немає. Маю кілька фруктових деревцят, виноград, але більшу частину подвір’я та саду займають газони і квіти. Щоправда, мама приносить нам і помідори, і огірочки, і квасолю… вона це все вирощує, але від цього, як стверджує сама ж, отримує задоволення», – каже хустянин.

Перші троянди, які закарпатець висадив у своєму маленькому Едемі, як сам же називає свій сад, були махрово-чайні гібриди «Ель-Торо». Але вже протягом першого ж року у нього біля хати росло близько п’яти десятків кущів різнокольорових квітів.

«Ель-Торо» – досить цікавий сорт. Вони без колючок, дуже витривалі та з гарними великими бутонами. Спеціально довкола арок я висадив англійські сорти «Рожевий лід». Вони в’ються, як виноград і квітнуть від травня до пізньої осені, часто навіть у грудні. Маю штамбові троянди «Лакса» та «Ідеал Шмідта». Вони у мене ростуть у вигляді дерев. Прищеплював їх на звичайну шипшину. Ще один досить розповсюджений сорт «Корвет» цікавий тим, що дуже легко розмножується і укоріняється. Загалом, як на мене, кожна квітка унікальна по-своєму і робить наше життя більш яскравим та радісним», – розмірковує чоловік.

Квіти зі свого саду Юрій Бігун ніколи не продає, але може охоче подарувати букет кожному, кому його дивовижні рослини подобаються.

«Квітникарство для мене – не бізнес, а заняття для душі. Я не прагну «робити гроші» зі свого хобі. Усі ми маємо мати якусь особисту розраду і для мене це – вирощування троянд. Якщо хтось просить мене продати букет, можу просто нарізати квітів і дати людині їх задарма. Для мене важливо дарувати приємні емоції, а не випорожнювати гаманці земляків», – зізнався закарпатець.

Аби вирощувати троянди, за словами хустянина, потрібно знати деякі тонкощі.

«За квітами потрібен дуже ретельний догляд, бо їх атакує чимало шкідників, серед яких слимаки, равлики, гусениці, кліщі, борошниста роса, тля, іржа і навіть рак! Тому кущі необхідно обробляти спеціальними засобами», – наголосив він. – У суху погоду хоча б раз на тиждень усі рослини потрібно полити. Найкраще це робити не холодною водою зі шлангу, а відстояною на сонці, теплою, в ідеалі – дощовою. Не варто поливати квіти і з розприщувачів, краще за допомогою звичайної лійки. Ґрунт біля квітів також потрібно періодично розпушувати. Якщо ви думаєте, що обрізали кущі весною і все, то дуже помиляєтесь, влітку треба видаляти зламані та хворі гілки, відцвілі бутони, аби вони не забирали сили у рослини. Крім того, у теплу пору року квітам потрібні магній, залізо, фосфор і калій, тому їх необхідно підживлювати препаратами, які місять ці елементи».

Опалі пелюстки троянд хустянин не залишає перегнивати, адже знає, що з них можна приготувати багато всього.

«Дружина частину висушує, подрібнює і робить собі з них маски для тіла. А я з інших варю мармелад. Рецепт простий. На 200 грам трояндових пелюсток потрібно кілограм цукру, 3 склянки води, 6 столових ложок желатину та чайна ложка лимонної кислоти. На плиті нагріваємо воду з цукром, всипаємо туди пелюстки, варимо 5 хвилин і даємо відстоятися 12 годин. Проціджуємо, додаємо лимонну кислоту. Відтак у гарячому сиропі розводимо желатин і ще раз проціджуємо. Даємо охолонути і вливаємо у форми, або в якусь посудину, аби там мармелад застиг. Ну і з додаванням трояндових пелюсток виходять дуже гарні декоративні свічки. Цим уже займається син Денис. Отже, задоволення в нашій родині від квіткової краси практично на кожному кроці!», – запевнив Юрій Бігун.

Марина АЛДОН