Чи справді закарпатські діти не читають книги: міфи та реальність

Останнім часом побутує думка, що на Закарпатті діти не люблять читати. Чи справді це так? Невже Інтернет дійсно змінив настільки уподобання молоді, що друкована література залишилася у минулому і… крім шкільних підручників… наші наймолодші краяни не заглядають у жодне інше видання?

«Карпатський об’єктив» вирішив знайти істину та розвіяти міфи про те, що юне покоління уже геть не вилазить із соцмереж… Для цього ми поспілкувалися з працівниками бібліотеки, із вчителькою і одночасно поетесою, авторкою книжок та представником самої молоді.

До бібліотеки діти приходять цілими сім’ями

Спочатку ми вирушили у бібліотеку. Колись у таких місцях збиралося дійсно багато школярів, які шукали що б цікаве почитати… А що зараз? Невже до бібліотеки діти вже й дорогу забули? Виявляється, це далеко не так!

«Карпатський об’єктив», аби пересвідчитися у цьому, завітав до Хустської бібліотеки для дітей та юнацтва (Комунальний заклад «Хустська публічна бібліотека-філія для дітей»).

«Сучасні діти читають! І це – не правда, що нинішня молодь перестала цікавитися паперовими книжками! – каже завідувачка бібліотеки Оксана Габор. – Найчастіше, звісно, беруть програмові видання. Однак дуже багато діток цікавляться саме художньою літературою. Торік нам поступило багато книг із Українського інституту книги. Це – твори нових сучасних авторів, які дуже цікаво пишуть і яких дуже подобається читати школярам. Молодь хоче бути на пульсі часу і охоче поринає у світ книжок», – наголошує вона.

Також, за словами пані Оксани, до практично всіх подій у бібліотеці діють різноманітні виставки і на них учні можуть ознайомитися з тематичними виданнями і вони часто зацікавлюють молодь.

«У нас є книги для різних вікових категорій: як дитяча література для найменших, так і для молодшого та старшого шкільного віку. До нас школи часто організовують екскурсії і для малечі вони є неймовірно цікавими. Наймолодшому нашому читачу 4 роки, – каже очільниця бібліотеки. – Це – заслуга мами. Часто, між іншим, діточок до нас приводять саме мами та бабусі. Є такі жінки, що приходять до нас навіть із дворічними малятами. Вони зацікавлюють синів та доньок таким чином. Пізніше така дитина насправді любить читати і вміє цінувати книги. Зараз ціни на літературу у книжкових магазинах досить високі і не кожен може собі дозволити накупувати дитині стільки книжок, скільки вона хоче, тож візити до бібліотеки стають усе частішими і частішими. І ще… дуже тішить, що часто до нас ідуть цілими родинами, тобто по декілька дітей одночасно. Наприклад, родина Штейфан. Дітки Емілія, Юлія, Роман та Сергій – усі є читачами дитячої бібліотеки і навідуються до закладу дуже часто! Хотілося б відзначити і Романа Кополовича, який читає так багато, що навіть дорослі не встигають ознайомитися зі змістом видання так швидко»

Останнім часом до дитячої бібліотеки в Хусті зачастили не лише маленькі хустяни, але й переселенці і це – дуже радує, адже читають вони тільки українські книги!

«Дітки з родин переселенців дуже ерудовані, читають із задоволенням. Беруть вони тільки україномовну літературу, що дуже тішить… навіть із нами стараються розмовляти виключно українською. Та й російські видання ми вилучили з активу і навіть якби хтось просив, принципово не видаємо», – додає Оксана Габор.

Крім художньо ї літератури, дітлахи у Хусті часто беруть собі читати з бібліотеки книги природничого спрямування, цікавляться науковими виданнями з фізики, хімії, біології. А найбільше читачів у закладі – саме молодшого і середнього шкільного віку. Але не через те, що старші не читають… а тому, що бібліотека ця – для учнів до 9 класу… та й старші школярі готуються до ЗНО чи НМТ і не встигають просто більше уваги приділяти захопленням та читанню…

«У нас є дуже багато літератури для підлітків. І вона завжди користується попитом серед наших юних читачів, – заявляє пані Оксана. – Подобається учням, скажімо, читати про підліткове кохання. Ми співпрацюємо із усіма школами міста, місце у нас безпечно навіть під час повітряних тривог, адже бібліотека знаходиться у підвалі адмінбудівлі районної ради. Утім найчастіше до нас приходять учні першої, другої та шостої шкіл, а також гімназії-інтернату і вихованці дитячих садочків. Тому зі стовідсотковою впевненістю можу сказати, що діти читають і люблять книги!».

І сам читає, і сестру привчив

А що думають про читання самі діти?

«Карпатський об’єктив» завітав до Хустської СШ№6 і поспілкувався з одинадцятикласником Назаром Пилипом.

«Молодь та діти читають, просто не кожен це афішує. Книга – це щось сокровенне, це – відбиток прочитаного у душі, – розповідає хлопчина. – Мені подобається читати не лише художню літературу, зокрема, детективи, пригодницькі романи, історичні, але й наукові видання. Найбільше до снаги – історичні книги, бо цікавлюся минувшиною нашого народу. Я не лише сам читаю, але й сестричку Кароліну привчив. Вона молодша за мене, їй 10 років», – запевнив він.

У бібліотеку Назар ходить із третього класу і скільки за цей час перечитав книг – навіть порахувати не може, бо їх безліч.

«Записатися в бібліотеку мені порекомендував друг Роман. Першу книгу, пам’ятаю, взяв про Карлсона, – посміхається він. – Сестру в бібліотеку також я записав. Тоді вона ще в дитячий садок ходила. Щоправда, перші книги читати їй довелося самому. Але тепер вона вибирає собі літературу вже сама, без мене. Їй дуже подобаються книги про відомих людей. Про Біла Гейтса, скажімо, нещодавно, читала. А ще – сучасні технології її цікавлять. Особисто я ж читаю не лише книги, а й газети. І моєю найбільш улюбленою є «Карпатський об’єктив».

Звісно, не всі діти читають паперові книги, дехто надає перевагу електронним. І найбільшим попитом серед сучасної молоді користуються японські манґи. Саме прихильників таких ілюстрованих видань серед підлітків найбільше. І вони дійсно їх читають, переказують один одному і чекають продовження, коли твір не закінчений…

Також, як зізнаються школярі, їм до снаги різна мотиваційна література, книги про самовдосконалення та усілякі енциклопедії.

Традиційне читання Інтернет не замінив

А що з приводу читання дітей думають вчителі та автори книжок?

«Карпатський об’єктив» попросив поділитися враженнями вчительку української мови та літератури Монастирецького ліцею, що на Хустщині, поетесу Олену Яцьканич.

«Останнім часом учні значно активувалися до читання книг. Якщо раніше надавали перевагу електронним виданням, то тепер – більшість перейшла на паперові. Серед дітей є, звісно, такі, що перечитали вже цілий арсенал літератури, а є і такі, які нещодавно взялися вперше читати художню літературу (окрім тієї, що потрібно в рамках навчальних програм). На моє запитання, що спонукало до таких дій, відповіді учнів були різними: стимулює розум; покращує пам’ять; цікавість; допомагає підвищити інтелектуальний рівень; батьки наполягають; це модно тощо. Також були актуальні для сьогодення пояснення: відсутність електроенергії та що читання книг дуже допомагає відволіктися від думок про війну у державі. Не буду лукавити і я. Адже за цей рік прочитала також багато літератури, на яку не вистачало часу колись», – запевнила вона.

Як переконує вчителька, серед найбільш популярних жанрів, якими захоплюються школярі є фантастика, пригоди, детективи, історичні повісті та романи. У той же час, за її словами, чимало учнів середньої й старшої ланки цікавляться книгами, які описують воєнні події, адже ця тема сколихнула наше суспільство.

«Не залишилась поза увагою і лірика, особливо на філософську та патріотичну тематику. Зараз серед молоді модно у соціальних мережах декламувати поезії та вірші, або розбирати твори відомих поетів на цитати, – стверджує Олено Яцьканич. – Якщо підлітки раніше надавали перевагу гумористичним та романтичним жанрам, то зараз більшість все ж цікавляться історичними подіями, зображеними у творах як відомих класиків, так і сучасних письменників. Після таких бесід із учнями, у мене самої зародилася думка над створенням прози, адже, можливо, колись до рук читача потрапить і моє видання, яке зацікавить сюжетом сьогоднішніх випробувань».

Учителька переконує, що те, що більшість сучасних закарпатських дітей залишає поза увагою читання паперових видань, не відповідає дійсності.

«Молодші школярі відвідують шкільну та сільську бібліотеки, старшокласники зазвичай купують літературу через Інтернет, деякі зізнаються, що навіть витрачають свої кишенькові кошти на придбання книжок. Серед улюблених авторів, зазвичай, зарубіжні та наші, українські. Я щаслива, коли чую від учнів запитання: «Що прочитати?», або радісне зізнання: «Я вже прочитав/ла», адже ми живемо зараз в епоху нових технологій, коли все комп’ютеризовано й модернізовано, але все одно книги для дітей залишилися потрібними. Вони розуміють, що яким би цікавим не був Інтернет, він не може замінити традиційного читання. Тому книги серед дітей зараз стали дуже модними», – заявляє вона.

Як бачимо, закарпатська молодь хоч і захоплюється соцмережами, хоч і живе на власній хвилі, читати книги все одно не перестала і знає ціну якісній літературі.

Марина АЛДОН