Вони зимують тут уже з десяток років поспіль. Тепер чекаємо на приліт водяних курок.
У канал надалі продовжують спускати відпрацьовані стічні води і він майже не замерзає та не вкривається кригою. Тому птахи й облюбували цю водну артерію для перебування та пошуку їжі. Тепер вони “дислокуються” переважно біля так званого “горбатого моста”, адже саму тут можна очікувати на щедрі подачки. Численні туристи та окремі мешканці міста охоче підгодовують пернатих, але переважно хлібо-булочними виробами, хоча це шкідливо для шлунків та печінки крижів, їм краще давати відварені зернові (пшеницю, ячмінь, овес тощо) чи комбікорм.
“Ми цілий тиждень усією родиною збирали для красенів-качок залишки хліба”, – каже Карпатському об’єктиву жінка, котра разом з чоловіком та дітьми саме збиралися частувати птахів.
На зауваження, що це досить не сприйнятний варіант, наші співрозмовники лише стенають плечима…
Подібні застереження можна побачити і на спеціальному стенді громадської організації “Кожен може допомогти”, встановленому в Центрі розподілу гуманітарної допомоги для біженців по вул. Бетлена, 1.
“Систематично проводимо з переселенцями бесіди, як правильно годувати птахів,- розповідає Карпатському об’єктиву орінтолог-любитель Леонід. – Окремо займаємося з дітьми, щоб прищепити їм любов до природи, збереження і примноження її рослинних та тваринних ресурсів”.
Крижі на каналі Верке уже звикли до людей, підпускають їх до себе навіть на відстань протягнутої руки. Цьому особливо радіють діти, котрі із задоволенням фотографуються на фоні пернатих. За роки зимування на згадуваній водній артерії качки вивели тут не одне покоління пташенят і стали невід’ємною частиною природного середовища каналу, значно збагативши місцеву біосферу.
З наближенням справжньої зими місцеві природолюби очікують на приліт сюди ще й водяних курок. Це – невеликий водоплавний птах з родини пастушкових. Зазвичай, птиці ведуть прихований спосіб життя. Незважаючи на значну поширеність, водяних курок важко побачити в дикій природі. Як правило, вони досить мовчазні, але здатні видавати й гучні звуки, уникають спільноти інших пернатих. Отож, привітної “дружби” між ними та дикими качками на каналі навряд чи побачимо.
Раціон у водяних курок теж досить різноманітний – від рослинної до тваринної їжі. На суші полюбляють скльовувати насіння прибережних трав, успішно ловлять низьколетючих комах.
А поки повновладними господарями Верке є крижі. Їх бачимо пообидва боки “горбатого”, а окремі особі піднімаються навіть до двох інших мостів, які знаходяться поблизу навчально-спортивної бази “Закарпаття” та райлікарні, де теж ваблять прохожих своєю красою.
Микола ГОРВАТ