У музею Перечина є давня рукописна Тора

У краєзнавчому музею є цікавий експонат – рукописна Тора, якій щонайменше 80 років.

Кореспондентку «Карпатського об’єктиву» зацікавило Мойсеєве п’ятикнижжя. Ось що розповіла директорка музею Маріанна Попович:

– Тора поповнила фонд нашого музею нещодавно. Два роки тому передав її нам міський голова Іван Погоріляк. Вона належала місцевим євреям села Кострино, що на Березнянщині. Перед депортацією євреї зібрали свої цінні речі і передали для зберігання місцевим жителям. Ті сховали десь на горищі. Частково сувій був пошкоджений. Текст підправили, одну з ручок відновили.

Прошу відкрити вітрину і доторкнутися до сувою. Він тоненький, написаний на телячій шкірі. Маріанна Михайлівна зауважила, що, відповідно до єврейських канонів, текст має бути правильно написаний, без жодної помилки. Якщо допущена бодай одна, Тора знищується, ховається на єврейському кладовищі за певним обрядом.

– Нашими відвідувачами були євреї з декількох країн світу, зокрема і США. Оглянувши музейний експонат, вони сказали, що Тора написана правильно, каліграфічно.

По коментар звернулася і до пана Погоріляка. Він відповів коротко: «Тору купив у 2010 році у селі Кострино. Коли євреї виїжджали із села, то знесли свої речі на дах одного будинку. Звідтам і купив».

У вітрині є ще і єврейський молитовник.

В окремо створеному куточку, який присвячений перечинським євреям, є макет синагоги. Євреї подарували музею чоловічий і жіночий національні костюми. Вони на манекенах.

Довідково

Центр Перечина був вигідним місцем для забудови та ведення торгівлі, тому тут оселилася переважна більшість євреїв. Основна їх діяльність – шинкарство, торгівля продуктами, одягом, іншим крамом. Та були серед них і лікарі, аптекарі, шустери, майстри з ремонту годинників, парасоль тощо. У центрі села знаходилася крамниця Гершлайба (зараз магазин «Делікатес»), стояла корчма Ганайзера (тепер «Кооператор»). Магазин єврея Пінкеса знаходився у приміщенні теперішньої крамниці М.Головея, нижче жив Баймел, напроти стояла крамниця Штерна.

Наприкінці 1930-х років у селищі проживало близько 30 єврейських сімей: Аккермана, Авелендера, Бергіди, Брудермана, Баймела, Бирча, Германа, Гофмана, Гершковича, Гелб-Гімера, Грюнвалда, Вайнберга, Давидовича, Ицика, Зінгера, Кінцлера, Лайзеріка, Лакса, Лейтмана, Мошковича, Наймана, Пінкеса, Розенберга, Струловича, Штерна, Шухги, Штудермана, Ялкелна, Якубовіча та ін. Усі сім’ї у квітні 1944-го були депортовані, спочатку в гетто в Ужгороді, а звідти – до концтабору Освенціум.

У колишньому приміщенні Ощадбанку євреї мали свій дім для молитов – синагогу. Побудована у 1903 році. На старих листівках із зображенням синагоги на будівлі чітко видно зірку Давида. З приходом радянської влади зірку прибрали, а у 1947 році колишню синагогу передали під окружний Будинок культури. Потім тут довгий час працював філіал Ощадбанку.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора