Історія про те, як журналістка із Закарпаття врятувала пораненого голуба – символа миру

Написати про цю історію вирішила після того, як вчора ввечері на моє рідне Закарпаття прилетіла перша окупаційна ракета та розмови з давньою знайомою Валентиною Володимирівною – проживаємо в одному під’їзді. У цієї історії є багато символів, знаків.

2 травня, у понеділок, я повернулася до Перечина з рідного села.

О 15.30 увімкнула комп’ютер і почала писати матеріал про те, як у Малому Раківці поминали померлих родичів на Томину неділю. Мій творчий процес перервав стук у вікно. На підвіконні я побачила пораненого голуба. Наполегливо стукаючи дзьобом, він наче благав: «Врятуй мене!». Бачив тільки на одне око. За мить знесилений впав на землю. Я вибігла на вулицю. На землі лежав нерухомо. Підняла, оглянула. Зліва на голові та шиї не було пір’я – вирване, глибока рвана рана, залита запеченою кров’ю. Думаю, це котяча робота. Під дахом нашого багатоквартирного будинку живуть голуби. Вони часто прилітають на землю, на бетонне перекриття перед входом до під’їзду, видно, тоді кішка (кіт) і напали на пернатого. На цей раз їй не пощастило поживитися свіжим пташиним м’ясом, бо ж голуб виявився справжнім бійцем – таки зумів вирватися з її лап і став шукати порятунку.

Повернувшись до квартири, взяла розчин перекису водню, в упаковочну тару від тістечка налила води. Розчином обробила рану, дала попити, лапки змочила водою. Робила все, щоб врятувати пернатого, навіть говорила з ним, просила не помирати, просила Бога зберегти йому життя. Молилася і плакала – так, я така сентиментальна. За кілька хвилин пернатий почав оживати. Я принесла ще свіжої води. Попив, став розправляти крила і намагався злетіти, але сил було недостатньо. Світловолоса жінка, яка проходила повз, порадила залишити його, щоб набрався сил. Так і зробила. Через декілька хвилин таки злетів на навіс. Потім зник з мого поля зору. Сподіваюся, що з ним усе добре, приєднався до своїх пернатих. Рана заживе, опериться.

Після цього почалося найцікавіше. У мережі Інтернет я стала шукати інформацію про прикмети про голубів, зокрема «Голуб залетів на підвіконня і стукає у вікно». Прикмета може бути як хорошою, так і поганою, – пишуть фахівці. Трактувань багато. Важливо правильно прочитати послання. Уважність до дрібниць може запобігти неприємностям, розпізнати таємні сигнали. Поранений голуб на підвіконні – покійний предок, родич попереджає про небезпеку. 1 березня помер мій няньо. Можливо, він подав мені знак? Думаю. Зважую. Невже орки посміють пустити ракети на моє рідне Закарпаття? Невже дійдуть? Хто їх пустить? Я вірю Збройним силам України! І коли вчора ввечері в Інтернеті з’явилася інформація про перший приліт на територію нашого краю, я ще раз згадала про прикмету з пораненим голубом: він же ж попередив про небезпеку. Наразі стримаю свої емоції: нема слів, щоб висловити злість тій нибрязі російської федерації.

Сподіваюся і вірю, що, незважаючи на те, що орки намагаються знищити Україну, її жителів, як той кіт голуба, щоб задовільнити своє ненаситне нутро, Україна вистоїть у нерівному бою, оживе, здійме крила, полетить і возродиться-відродиться.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора