За неймовірним явищем мають змогу спостерігати місцеві мешканці Рахова на мосту, на Устіріках. Тут на річці оселилося стадо диких качок. Скоріше за все, харчуються дрібною рибою.
Фото нам надіслала Ірина, та розповіла: «Переїжджаючи через міст, звернула увагу, що всі зупиняються і фотографують щось з моста. Цікавість взяла гору, зупинилась подивитися, і побачила неймовірну картину, купа диких качок оселились на річці. Вони там досить жваво себе поводили плавали, пірнали, бігали одне за одним, їх дуже багато, одним словом розважалися».
Про те, що на річці Тиса у Рахові помічені крижні ще восени минулого року, розповів Юрій Попович, отже, качки так і не полетіли, залишились зимувати тут.
Крижень звичайний – вид родини качкових, ряду гусеподібних. Найбільша та найпоширеніша дика качка, яка є предком домашніх качок.
Крижень живе переважно на прісних водах, особливо стоячих і зарослих очеретами, травою. Швидкоплинна Тиса у своїх верхів’ях має швидку течію, а тому не приваблює крижнів. Проте, ці качки нерідко зупиняються тут, коли здійснюють сезонні міграції – прямують у вирій. Так можна перепочити, відновити сили і підгодуватися. Крижень переважно живиться:
- рослинною їжею;
- комахами;
- молюсками;
- дрібною рибою;
- пуголовками;
- ракоподібними;
- навіть жабами.
Раціон залежить від пори року. Взимку, звісно, він доволі збіднений.
Самець вагою до 2 кг, самка – 1,4 кг. Оперення самки бурого кольору з різними відтінками у вигляді камуфляжу. Самець виглядає яскравіше, завдяки переливчастому пір’ю темно-зеленого кольору голови та шиї.
На зиму крижень відлітає в тепліші краї. В умовах гірської Рахівщини крижні найчастіше трапляються під час сезонних перельотів. В окремі роки з теплими зимами вони можуть залишитися зимувати на Закарпатті. Однак, обирають райони, де Тиса має повільну течію і утворює заплави. Якщо ж брак їжі примушує їх мігрувати, зрідка їх можна спостерігати і в гірських районах.
Науковці заповідника уважно спостерігають за сезонними міграціями птахів.
Вид потребує охорони, перебуває під захистом Бернської та Боннської конвенцій, Угоди про охорону афро-євразійських мігруючих водоплавних птахів.
Зараз залишається лише сподіватися, що коли настане відлига, і ввесь лід який намерз на річці зірве, не нашкодить птахам.
Олена БОДНАР