Несамовите озеро — озеро льодовикового походження в Рахівському районі Закарпатської області. Лежить на схилах гори Туркул масиву Чорногора, на висоті 1750 метрів над рівнем моря.
Довжина його 88 метрів, ширина – 45 метрів. Площа 0,3 га, глибина до 1,5 м. Котловина подовженої форми. Північні береги обмежені низьким мореним валом, уздовж південних, кам’яні осипища. Живиться за рахунок атмосферних опадів. Взимку замерзає.
Дно озера вкрите валунами, у південній частині поширені піщано-мулисті відклади. Частково заростає.
Розповів гуцул Сергій: на Говерлі є сідло, а в ньому озеро. Озеро називається Несамовите, так як весь час хвилюється, хоча вітру зовсім немає. Буває і тиша, а озеро неспокійне.
А біля озера є Піп-гopa, а на ній Чорна скеля. На тій скелі Довбуш чорта забив. Від того скеля і почорніла…
Також про це озеро ходять багато різних легенд, а що з них правда – вирішувати вам!
Жителі причорногірськіх сіл свято вірять, що душі всіх вбивць або людей, які покінчили життя самогубством, потрапляють в озеро Несамовите. Якщо жбурнути в нього камінь, то з безодні озера вилетять тіні грішників і почнеться страшна гроза з градом. Також бушує стихія, коли хтось помирає грішною смертю. Тоді духи озера вітають поповнення громом і градом.
Також Сергій розповів про одну легенду, яка нібито сталася із одним із місцевих жителів: розповідає, що заблукав давно гуцул, та вирішив заночувати на березі Несамовитого. Розклав він багаття і почав готувати вечерю. Коли зачерпнув казанком воду з озера, вибухнув грім і з’явилася кінна упряжка. Незнайомець під’їхав до чоловіка і запропонував притулок. Гуцул погодився, сів в бричку, а вона поїхала прямо в озеро. Вода розступилася, і з’явився гарний палац. Гостя зустріли радісними піснями і танцями, а столи ломилися від їжі та напоїв. Коли настала північ, гуцул побачив, як люди навколо почали збирати лід і сильно здивувався цьому. А гостинний господар пояснив, що вони готують град. Зрозумів чоловікові, що має справу з нечистою силою і тричі перехрестився. Миттєво все зникло, і хвилі викинули його на берег озера.
Минулого року біля озера встановили дзеркало. Дехто каже, що для того щоб злі духи не могли вийти із води.
А от Леонід Кирилюк прокоментував встановлення дзеркала так: “Придивися – раптом ти став свинею, залишивши сміття? Дяка тим, хто дзеркало прилаштував. А ТИ непотріб донизу забрав?”.
Скоріше за все, дзеркало становили, щоб туристи, які відвідують гори, не залишали сміття, – подивилися в дзеркало, і дали собі відповідь, хто вони є.
Тож що ж на озері робиться, вирішувати кожному особисто, чи милуватися надзвичайною красою Карпат, чи шукати щось містичне!
Олена БОДНАР