У Перечині пройшла Хресна хода під дощем. ФОТО

Учора, 25 квітня, у Перечині пройшла Хресна хода, в якій взяли участь священики Перечинського деканату Мукачівської греко-католицької єпархії та вірники Перечинщини. Релігійний захід очолив єпископ МГКЄ владика Ніл.

У греко-католиків це не просто хода, а Хресна дорога з молитвами, релігійними піснями і несенням хреста. Від однієї штації до наступної Хрест несуть почергово священники, чоловіки, жінки, вдови, родини, бабусі, дідусі. Проходила вона на горі Гурка, де зведено символічну Хресну дорогу, яку проходив Ісус Христос перед розп’яттям.

Серед паломників було чимало молоді, люди старшого віку. Дехто йшов з ціпком та підпирався палицею.

Незважаючи на дощ та холод, люди отримали позитивні емоції, духовну наснагу. Кореспондент «Карпатського об’єктива» поспілкувалася з ними.

– Дощ, холодно, мені тяжко ходити, бо маю хворі ноги, але не піти на Хресну дорогу не можу. Хресна дорога додає мені сил, бадьорить, – пані Ганна щасливо посміхнулася.

20-річний Девід прийшов із села Зарічево. Хлопець розповів, що цікавиться релігійним життям, любить бувати у різних населених пунктах рідного краю.

– Я молодий, мені все цікаво. Сьогодні був на празнику в Тур’ї-Реметі. Так, у римо-католиків сьогодні Юря. Будучи на Хресній дорозі, бачиш краєвиди Перечина, милуєшся ними, разом з людьми молишся, думаючи про своє життя та майбутнє, розумієш, що без Бога – ані до порога, – зізнався молодий хлопець.

– Сьогодні неділя, вихідний, але мала насичений день. Пішла до церкви, вербу посвятила. Прийшла додому, переодягнулася і пішла на похорон. Потім на Хресну дорогу, бо жити у Перечині і не піти на Хресну дорогу – це не про мене. Стараюся брати участь у всіх релігійних заходах нашої парафії, -зауважила моя співрозмовниця пані Неля.

Дорога після дощу мокра, люди обережно спускаються вниз. Біля церкви обступають владику Ніла. Одні просто вітаються «Слава Ісусу Христу», інші просять благословення.

– Отче Юрію, який я щасливий, що бачу Вас тут, у нашому місті, а то все лише по телевізору, – чоловік у чорній куртці не стримував емоцій, видно, що хвилювався. Владика обійняв його як друга, як брата, на очах чоловіка з’явилися сльози радості і щастя.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора