На Закарпатті святкування релігійних свят завжди було чимось архіважливим, сакральним і, настільки глибоким, що навіть майже півстолітнє радянське панування не змогло зламали тисячолітню традицію.
Проте, враховуючи реалії сьогодення, цього року, як і було анонсовано, у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту (скансені – авт.) замість традиційного фестивалю колядок пройшла акція «Різдвяна Коляда».
Тож, на території «старого села» були розміщені ряд локацій, де всі присутні мали можливість стати як глядачем, так і учасником. До прикладу, діяв популярний майстер-клас із ковальства.
До речі, для найменших гостей було організовано спеціальний майстер-клас із розмальовування різдвяних пряників, безпосереднім керівником якого була одна з організаторок цьогорічної різдвяної «Коляди у скансені» та, напевно, найвідоміша майстриня пряників на Закарпатті Любов Керецман.
Розпочалася «Коляда у скансені» з дуже голосистих закарпатских колядників, які привітали усіх гостей заходу і заколядували для усіх присутніх.
Далі, гості свята мали можливість погуляти по «старому селі», відвідати кількасотлітню дерев’яну церкву, яка родом із села Шелестово, що на Мукачівщині, але вже давно «отримала прописку» в ужгородському скансені, а також інші дерев’яні споруди музею, зробити фото на пам’ять, придбати різних смаколиків та традиційних напоїв нашого краю.
Любов Керецман з приводу самого заходу зазначила наступне: «Це рік ми розпочали з такого гарного свята, хоч всі розуміємо, що минулий рік був дуже нелегким для усіх нас…
Цього разу я виступила як співорганізатор свята, адже вже маю певний досвід у цьому напрямку. Тут, у скансені, де розміщені дерев’яні будинки з усього Закарпаття, мені дуже зручно, адже я якраз і популяризую нашу стародавню випічку, збираю по всіх районах нашого краю різні традиційні рецепти і, навіть, прошу усіх друзів та знайомих допомагати мені у цьому.
До речі, читачі «Карпатського об’єктиву» також можуть долучитися до цієї «роботи». А я буду безмежно вдячна кожному, хто докладе до цього свої руки та душу.
Насправді, певні напрацювання вже є і, якраз завдяки таким заходам, я і популяризую нашу історію та кухню. На мою думку, тут працює загальновідомий принцип, який колись озвучив наш класик Тарас Шевченко – «Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…». А у нас чомусь про це всі забули. Ми ж маємо дуже багато якісної автентичної продукції, а увагу чомусь більшість звертає на імпортні аналоги.
До речі, з часом є у планах укласти кулінарну збірку стародавніх рецептів. Також, хочу наголосити, що ми сьогодні тут не просто так зібралися, адже наша команда вже певний час досліджує, вивчає, аналізує та популяризує цю тему і ми плануємо продовжувати рухатися у цьому напрямку.
Насамкінець, я хочу подякувати за підтримку Василю Васильовичу Коцану, який постійно підтримує наші ініціативи. Крім цього, я безмежно вдячна усім причетним до організації цього заходу».
Юрій КОПИНЕЦЬ