Як закарпатці готуються до Різдва

У період з другого дня нового року до Святого вечора закарпатці активно готуються до Різдва Христового. Що і як роблять? – про це розповіла кореспондент «Карпатського об’єктива».

– Різдво – родинне свято, яке у нас, на Закарпатті, празнується три дні, – каже 75-річний Андрій Михайлович з Іршавщини. – За святковим столом збирається родина, на столі має бути багато страв, колачів. Ми, селяни, стараємося виростити порося, аби приготувати страви із свіжого м’яса, мати домашню пікницю, шовдарь, солонину. Добре, коли м’ясо файно промерзне. Но що робити, кіть така погода дощова у сись час, а свиню різати мусай? Нічого не зробиш – на все воля Божа, – мудро каже мій співрозмовник.

Отож, чоловіки ріжуть свині, домашню птицю, а жінки допомагають їм у цій справі.

Із самого ранку 2 січня селом Гуняді, що на Берегівщині, почав розноситися свинський вереск – тварини так жалісно квичали, що захотілося йти їх рятувати від ножа. Але така доля хрюш – люди годують, аби пустити на м’ясо. До справи долучаються всі члени сім’ї, родичі, аби швидше розібрати тушу, підготувати сало та шовдарі для коптіння, набити пікниці, гурку, натопити масти. Все треба зробити до 6 січня, бо того дня уже готуються страви для Святої вечері та різдвяні, треба приймати колядників та йти колядувати.

Сім’я Івана Грицищука в господарстві утримує птицю. Цього дня чоловік зарізав десяток курей. Поскубла їх дружина Вікторія. Прийшла допомагати і 70-річна теща Анна. Потім Іван усе швидко і вправно зробив: кожну тушу обпалив гасовою лампою, випатрав і розділив.

– Курей годуємо зерном, від кукурудзи он які жовті, жирні, ой що файний левеш буде, – не приховує емоцій господар.

Миють туші у прямокутному лаворі. Річ добротна, хоснавна у побуті, виготовлена з харчового алюмінію 1980 року.

З курятини Іван готуватиме тушонку в автоклаві. На різдвяному столі буде левеш, холодець та ще декілька страв з курячого м’яса.

– Що роблять жінки від Нового року до Святого вечора? – цікавлюся у 60-річної Марти Олександрівни з Мукачівщини.

– Жінки б’ють грецькі горіхи, лущать квасолю, сучать кукурудзу, – перераховує жіночу роботу пані Марта. – Четвертого і п’ятого січня з онучками печемо кіфлики з сливовим лекваром, горіхами, а також дрібні колачі, коржі. Тепер можна купити будь-які макарони, лашки, вермішель. Але у нашій родині традиція незмінна: левеш має бути з домашніми різанками. Тому готуємо їх на старій машинці до грибового левеша на Святий вечір (тісто пісне) і на яйцях – до левеша з домашньої курки для різдвяного столу.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора