Там, де оксамитові схили гір торкаються неба, а колоритні звуки трембіти лунають звідусіль, розкинувся один із найгарніших районів Закарпаття – Міжгірський.
Із року в рік сюди приїжджають тисячі туристів, аби насолодитися неземною природою, подихати цілющим повітрям, а віднедавна ще й навідатися в гості до страусів та ему.
…Потрапити на екскурсію в страусину ферму нескладно. Її видно одразу з траси, якщо їхати до Синевирської Поляни. Кілька хвилин – і ми на місці.
Допитливі екзотичні птахи зустрічають своїх гостей ще здалеку. Висувають голівки, роздивляються, всіляко заграють із відвідувачами ферми.
Заснував ферму місцевий житель Іван Яцько ще минулоріч. Чоловік розповідає, спочатку в його ідею мало хто вірив, а зараз від туристів немає відбою. Якби ще не пандемія, то справи взагалі йшли би добре.
– У нас майже всі чоловіки із села їдуть на заробітки. Тож я довго думав чим займатися, щоб не довелося пускатися в світи, – розповідає пан Іван. – Так у мене зародилася ідея займатися зеленим туризмом, а саме відкрити ферму. Оскільки птахівництво я люблю, вирішив, що це обов’язково будуть екзотичні птахи. Спочатку всі дивувалися, як це – ему в Синевирській Поляні? Це ж не Австралія! А я довів, що тут вони будуть себе почувати дуже добре. І дійсно, мої красені добре пристосувалися до закарпатського клімату. У нас на фемі проживають страуси двох видів (африканські та австралійські ему). Загалом маємо 12 птахів. Перших пташенят я придбав зовсім маленькими. Виходжував їх, грів під спеціальними лампочками. Згодом придбав ще одну дорослу сім’ю. І так із часом зародилася справжня мініферма. Тут кожен бажаючий може «поспілкуватися» зі страусами, побачити малюків, а також покуштувати яйця цих екзотичних птахів.
Чоловік розповідає: страуси дуже доброзичливі, якщо відчувають до себе гарне ставлення, і швидко звикають до господарів. Птахи чудово пристосовуються до різних температур. Тому навіть тут, у горах, вони почувають себе досить комфортно, навіть при морозі 10 градусів. А от якщо надворі стає холодніше, то дбайливий господар забирає своє потомство всередину ферми, де гріють спеціальні буржуйки.
Більше не люблять страуси холодний вітер і дощ. Тож, аби вберегти птахів, вольєри загороджені спеціальною огорожею, яка захищає жителів ферми.
Страусихи стають статевозрілими у два роки. За період несучості в сезон самка може відкласти близько 50 яєць. Самець насиджує кладку 53-60 днів. Яйця ему незвичайні. Їхня вага становить 700-900 г, що у 10-12 разів більше за курячі. Шкаралупа має темно-зелений або чорно-фіолетовий колір і товщину близько 1 мм.
– Раціон у страусів різноманітний. Ми даємо їм різні види зернових: овес, мелай, пшеницю. Також робимо різні трав’яні суміші. Січемо мілко кропиву, корінці рослин. Дуже люблять наші красені фрукти та різних комах. Також страусам потрібно завжди давати мілкі камінчики та пісок для поліпшення травлення, – розповідає Іван Яцько.
Власник ферми називає вирощування птахів безвідходним виробництвом. Використовують зі страуса абсолютно все.
Дієтичне м’ясо коштує дорого, має смак яловичини, та не містить холестерину. Але вигідніше продавати яйця – вага яких до 2 кг. З яєць у ресторанах роблять смачні млинці та омлети, а шкаралупу використовують для писанок.
З одного птаха можна отримати до 2 кілограмів пір’я, з яких роблять пишні та дорогі боа для модниць. Дзьоб і нігті використовують для виробництва прикрас, а жир – у косметології. Страусина шкіра – теж цінний продукт, вартість її така ж, як і крокодилячої. Із пташиних вій виходять дорогі пензлі для розпису олією й пастель.
Багато хто з вас, напевно, чув вислів «страус ховає голову в пісок». Звідки ж він з’явився? Вважається, що самиця страуса, яка висиджує гніздо, при найменшій небезпеці притискається шиєю і головою до землі, тим самим стаючи непомітною. Таким чином страуси діють у разі наближення хижака. Так вони захищають своє потомство. Цікавим вважається той факт, що, якщо до страуса, який зачаївся, підійти, він умить схопиться і втече.
Хоча на фермі страуси навіть дуже дружелюбні. Вони то ховають свої голівки, то заглядають з огорожі. Таким чином наче граються зі своїми гостями. Особливо люблять малечу. А якщо дітлахи приносить їм гостинці, то радості пернатих взагалі немає меж.
Окрім страусів, на фермі діє дуже цікавий музей природи і фауни. Саме тут можна побачити зразки диких тварин, унікальні гербарії з лікувальних рослин, а також різні мінерали.
– Музей ми заснували, як згадку про буревій, котрий пронісся 17 листопада 1998 року, – розповідає Іван Яцко. – Тоді загинуло дуже багато тварин. Ви знаєте, що тут, на Міжгірщині, дуже різноманітна фауна: водяться і ведмеді, і вовки, рисі, дикі кабани. Тож, аби туристи змогли все це побачити на власні очі, місцеві умільці виготовили опудала тварин. Як бачите, вони всі у відмінному стані, адже потребують постійного догляду. Не менш цікавим є наш гербарій. Тут зібрані зразки дуже багатьох лікувальних рослин, які ростуть саме на Міжгірщині. А також основна інформація про ці рослини. Тож туристи із задоволенням читають, а відтак збирають різні лікувальні трави. Розширюємо ми також стенд із різними мінералами, які можна добувати саме тут, на Міжгірщині.
Тож для туристів – це дійсно унікальне місце. Адже тут вони можуть насолодитися мальовничою природою, побачити екзотичних птахів,
погодувати їх різноманітними смаколиками. Тому від туристів тут немає відбою.
Христина БІКЛЯН