Магічні-обрядові дії для відвернення бурі, граду, буревію, припинення дощу проводили наші предки. На Закарпатті до наших днів збереглася лише невелика частина. Застосовують церковні дзвони, стрітенську свічку, пасхальний рушник, молитву.
У нашому краї цього літа бурі бувають часто. Відомо багато випадків, коли буря покрутиться над селом і кудись зникне. Одні села потерпають від бурі, а інші Бог милував. Буває, що на початку населеного пункту зіллє як з відра, дерева повалить, а в другому кінці – тільки зросить.
65-річна Єлизавета з Мукачівщини вміє проводити такий обряд. Про нього розповіла кореспонденту «Карпатського об’єктива»:
– Якщо я вдома і бачу чорні хмари над селом, починаються пориви вітру, за горою гримить, то залишаю роботу, одягаю лляний сарафан, прикриваю голову світлою хусткою, запалюю стрітенську воскову свічку і молюся. Молитва – велика сила. Читаю 40 «Отченашів» і 40 «Богородиць», «Вірую». Потім, тримаючи в руках запалену свічку, примовляю: «Як люди швидко ішли додому із стрітенською свічкою, так і ти, бурью, швидко розійдися». Слава Богу, біди вдалося уникнути, попадав файний дощик. Дуже важко щось зробити, коли бурі зійдуться з двох боків. То щось страшне робиться: громи б’ють так, що земля двигтить, вітер віє такий, що здається, вирве хату з фундаментом і понесе. Але я молюся далі і прошу Бога захистити мій дім, село від біди.
Декілька років тому в Перечині була така ситуація: на небі з’явилися великі чорні хмари, була така страшна картина, як перед кінцем світу. Церківник Іван покликав сусідів і пішли до церкви. Били у дзвони добру годину, таким чином врятували місто від біди.
У Малому Раківці на Іршавщині бурю розганяють не тільки стрітенською свічкою, а й пасхальним рушником.
– Аби пасхальний рушник мав силу, треба бути присутнім на всій Літургії з пасхальним кошиком. Якщо бачу, що на село насувається буря, то беру рушник і йду надвір, махаю ним і тричі примовляю: «Бурьо, розходися так скоро, як люди із пасками розходяться по хижах». Рушник не можна прати рік, бо інакше він не буде помічним. В хаті запалюю стрітенську або пасхальну свічку, – зауважила моя співрозмовниця Ганна Михайлівна.
Старожилка з Хустського району Гафія під нашої розмови зауважила, що розігнати бурю не під силу будь-кому. Це може зробити чоловік або жінка, які дотримуються посту, моляться, не грішать.
Люди, які проводять обряди, кажуть так: «Якщо не похоснує, то і не похибить. Захистити урожай, поле – не є гріхом. Коли біда, то людина хапається за все, навіть за соломинку».
Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора