У Колочаві створять атракційну пасіку та проведуть фестиваль меду

Територія національного природного парку «Синевир» є однією з екологічно найчистіших в Україні, а особливі географічні та кліматичні умови гірського краю і наявність величезного різноманіття медоносних рослин дозволили зберегти тут донині автохтонний медоносний вид бджоли – карпатський. За міжнародною класифікацією він відноситься до Apis mellifera carnica var. ukrainiсa carpatica.

В. о. начальника відділу рекреації НПП «Синевир», відомий бджоляр Василь Беца розповідає, що селекціонери вже створили ряд ліній та типів цього виду, зокрема, типи колочавський, вучківський, синевир, говерла і рахівський. Та проблема виникла у збереженні чистопородності карпатської бджоли.

«Наш регіон з усіх боків оточений горами, що є добре для збереження чистопородності, – каже фахівець. – Але «пасічники-кочівники» привозять на територію регіону інші породи бджіл, що призводить до великого «засмічення» генофонду місцевих пасік та розповсюдження небезпечних бджолиних хвороб».

Щоб якось зберегти карпатку, пасічники об’єдналися і разом виборюють право на юридичну заборону ввозу інших порід на територію парку. Так виникла ідея, а згодом вдалося виграти проєкт «Карпатська бджола – спільні заходи із збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні». Проєкт реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва «Польща – Білорусь – Україна» у 2014 – 2020 рр. Виконує проєкт Асоціація органів місцевого самоврядування «Єврорегіон Карпати – Україна», громадська організація об’єднання пасічників «Карпатська еко-пасіка», Колочавська сільська рада, Асоціація для Розвитку та Промоції Підкарпаття «Pro Carpathia». Діяльність за проєктом здійснюється в Косівському районі (Івано-Франківська область) – природне середовище для виникнення та поширення гуцульського типу карпатської породи бджіл; Міжгірський район (Закарпатська область), де поширений інший тип карпатської бджоли – Колочавська бджола; Підкарпатський регіон (Польща), який також має багато пасік і відомий унікальним медом з хвойних дерев.

«Проєкт спрямований на створення цілісних підходів до збереження місцевої аборигенної карпатської бджоли разом з промоцією традицій бджільництва в Карпатах, – розповідає адміністративно-фінансовий менеджер проєкту Василь Худинець. – Основними результатами проєкту стануть транскордонні заходи, спрямовані на популяризацію природної спадщини (фестиваль меду в Колочаві, заключна конференція у Косові, воркшоп у Ряшеві); вивчення породної композиції високогірних карпатських пасік та визначення рівня мінливості породи в контексті декількох сезонів; дві виставки вуликів на території під відкритим небом, що представляють історію бджільництва в Карпатах; три туристичні маршрути, включаючи основні туристичні місця, пов’язані з історією та наявністю бджільництва; промоційні публікації для залучення відвідувачів тощо».

Колочавська сільська рада вже почала підготовку до заходів, які будуть проводитися цьогоріч в рамках проєкту, а саме: проведення у липні Карпатського фестивалю меду в Колочаві, організація науково-моніторингових експедицій на високогірні пасіки, створення постійно діючої виставки просто неба на території Колочавської ЗОШ І – ІІІ ст. №2 «Карпатська пасіка в історичному розрізі – від дуплянки до «розумного» вулика» тощо. Атракційна пасіка буде цікавою і корисною, адже школярі зможуть тут дізнаватися більше про бджолярство, що підсилить інтерес до цієї справи, а також тут планують проводити екскурсії для туристів. Для відвідувачів закуплять спеціальні захисні костюми.

«Розробляються також туристичні маршрути, зокрема, пішохідний «Колочавські медові стежки», який охоплюватиме пасіки у селі Колочава. Маршрут буде промаркований і позначений на туристичній мапі трьома мовами: англійською, українською та польською. Карта буде доступна в онлайн-версії на вебсайтах партнерів, у соціальних мережах, розповсюджуватиметься під час заходів проєкту. Цей проєкт сприятиме збереженню природної спадщини, популяризації традицій бджільництва і створить ще одну цікаву атракцію для туристів у Колочаві», – наголосив Василь Худинець.

Національний природний парк “Синевир”