CARDINI — фокусник-ілюзіоніст з Ужгорода. Його можна побачити на місцевих корпоративах, на виступах у різних містах України та за кордоном. Що допомогло йому стати популярним та затребуваним артистом, читайте у рубриці «Наші історії».
– Cardini, як Вас краще називати: ілюзіоніст чи фокусник? Чи є різниця між цими двома поняттями?
– Я для початку скажу, що спільного у цих поняттях – це відчуття чогось незрозумілого та дивного. Багато людей любить такі емоції. Щодо різниці, то вона також є: фокусники – це ті люди, які роблять дива завдяки спритності рук та певним вивертам. Маніпуляції фокусника – це використання спеціальних трюків, які часто проходять на грані правди і обману. Якщо сказати простіше, то кожна людина розуміє, що в цей момент не відбулося нічого надзвичайного, та в той самий момент, яким чином це сталося, зрозуміти не може. А от ілюзіоніст використовує, більшою мірою, необхідний для виступу реквізит, що також потребує тривалої підготовки. Ілюзія – це поєднання того, що ілюзіоніст дозволяє побачити глядачеві й одночасно залишає поза його увагою. Я працюю в обох цих жанрах, тому називайте мене фокусником-ілюзіоністом☺.
– Для Вас – це хобі чи професія?
– Ну, для мене – це однозначно професія, адже хобі на те і хобі, щоб займатися якоюсь справою у вільний час. А ілюзія сьогодні займає весь мій час: вільний і не дуже. Адже якщо я не виступаю, то постійно тренуюся. Вважаю правильним віддаватися улюбленій справі на 100%. Коли мене питають, як я навчився всьому, що вмію, то постійно згадую ті 8-10 годин щоденних тренувань. Це було справді нелегко.
– Чи вдалося все ж освоїти цю професію?
– І так, і ні… Я вам скажу, що цю професію освоїти повністю майже неможливо. Ті, кому це вдалося, сьогодні – це історія: Коперфілд, Гудіні, Амаяк Акопян. Є також ті, хто дуже наблизився до них: Ленард Грін, Дані Даортіс, Аполо Робінс. Я поважаю тих ілюзіоністів, які не працюють, так би мовити, за «старим шаблоном» і вигадують нові фокуси, тим самим гармонійно вписуються в сучасне суспільство. Сьогодні – це необхідність: іти в ногу з часом. Дорослі і діти люблять фокуси зі смартфонами, наприклад.
– Ви себе до яких ілюзіоністів відносите?
– Я особисто за шоу, яке буде дивувати і запам’ятається надовго. І практика показує: без старих і добрих фокусів програма інколи буває неповноцінною. Тому моя програма – це поєднання минулого і сучасного. Але сучасне, звісно ж, переважає☺. На сцені показую: фокуси з лезами – для тих, хто любить відчуття небезпеки; фокус із пляшками, де вони з’являються у великій кількості; ментальна магія – взагалі поза сприйняттям дійсності і багато іншого, важко описати – це варто бачити. Звісно, не можу не сказати про мікромагію. Тут я себе знайшов і за роки тренувань відточив майстерність. Коли брав карти до рук перші десятки разів, то маніпуляції виходили, м’яко кажучи, – так собі. До речі, тих, хто працює з картами, називають – кардістри. Навчитися маніпуляціям із картами, напевно, найважче, бо тут, як ніде, потрібна – наполегливість. Як би не хотілося, але крутити карти, потренувавшись декілька разів, – не вийде. Тому, напевно, фокусниками, ілюзіоністами чи кардістрами стають найбільш витривалі.
– Що частіше Вас просять – навчити якомусь фокусу чи розкрити секрет?
– Розкрити секрет! Усі хочуть знати, як я зробив той чи інший фокус. Я б, напевно, реагував так само, якби зустрів ілюзіоніста. Нормальне явище☺.
– І Ви відкриваєте секрети фокусів?
– Звісно, ні! Це – непрофесійно! Дізнатися без умовлянь типу: «Ну, скажи, будь-ласка, я більше нікому не розкажу цей секрет!» може у фокусника тільки фокусник. Виняток також становлять рідні і друзі. Адже відточувати майстерність перед дзеркалом постійно не будеш. Настає час, коли потрібні живі емоції, реальна реакція.
– Я так розумію, реакція на Ваші фокуси різноманітна, адже людей із різним сприйняттям цієї справи чимало. Як реагуєте, коли глядачі скептично налаштовані?
– Абсолютно нормально ставлюся до такої реакції. Навіть більше скажу – без скептиків не було б і магії, бо, як на мене, ці люди спонукають до створення таких фокусів, які переконали б та здивували навіть скептиків.
– Як Вас знайти в соціальних мережах та подивитись на фокуси у Вашому виконанні?
– Звісно, як і всі, маю сторінки в соціальних мережах. В інстаграмі підписаний, як cardini_magic. Там є чимало моїх фокусів, на які наші глядачі зможуть подивитися, а це, вважаю, набагато краще, аніж сто разів почути☺!
– Що б Ви побажали нашим читачам?
– Ну, я, як представник непересічної професії, хочу побажати усім – знайти себе. Безперечно, ще хочу побажати вірити в дива і самим їх створювати. Якщо не для себе, то для тих, хто знаходиться поруч. А також не забувати про наполегливість, адже саме вона часто стає запорукою успіху.
Ірина ГРАБКО