Як побачити світ з дітьми? Правила подорожей від закарпатця Віктора Стинича

Віктор Стинич, відомий подорожувальник, автор тревел-школи та блогу Подорожуй, організатор бізнес-сніданків в Ужгороді,  серед іншого є батьком двох дітей віком 7 і 12 років. Сам Віктор був у 53 країнах, його старший син у понад 30-ти, а донька – у понад 20. Якщо їде у подорож з дітьми, то завжди з дружиною.

Зараз у половину подорожей дітей не беруть. Віктор нам розповів, що чим менші діти, тим легше з ними подорожувати: “Маленьким дітям потрібне тепло матері, ви берете її в кенгуру чи іншу переноску і вона вас не обтяжує. Коли дітям вже 5-7 років, так, їм цікаві подорожі, але для них краще аквапарк, аніж похід у музей. Коли треба проїхати велику відстань на машині, то після перших 50-ти км діти вже починають запитувати: “А ще довго?”

Коли ми приїхали в Ізраїль, діти були втомлені екскурсіями релігійними місцями. Вони просто вийняли свої телефони, присіли на сходинках Храму господнього і сказали, що краще тут почекають. А в кінці син попросив, щоб більше ми їх на такі екскурсії не брали.

Коли і чому ви почали подорожувати?

Якщо говорити про свідомі подорожі, то у 2001-му році я вперше поїхав у Неаполь. Зараз роблю з десяток поїздок в рік. На роботі проводив більш ніж половину часу у відрядженнях.

Я завжди хотів подорожувати. Я народився у 80-му році, завжди дуже любив читати. Коли був дитиною, побував у Петербурзі. І в 10-ти річному річному віці я кайфував від того, що бачив у Петербурзі. Подорожувати я завжди хотів”

Чи є у вас улюблені місця, куди часто повертаєтесь?

З дітьми ми досить часто повертаємося в Хорватію. Ми вже були там 6-7 разів, щоразу в різних місцях. Проходить рік-два і ми знов туди їдемо. Бо розуміємо, що ближче і краще нема. Ми щось знімаємо. Готель, апартаменти, будиночок, домик у кемпінгу, в залежності від того, хто їде.

Як ви організовуєте свої подорожі?

Ніколи в житті не користувався послугами туроператорів. Ніколи не був у Єгипті та південному березі в Турції. Я був тільки в Стамбулі, самостійно. В Єгипті я хотів би побачити Каїр, не Шарм ель Шейх чи Хургаду.

Принципи моїх подорожей:

1. планування – подорожі треба планувати наперед. Від цього залежить, скільки ти заплатиш. Легко може бути різниця в два рази.
2. квант-подорожей – кратність людей, які їдуть: 4-8-12 людей. Тому що чотири людини поміщаються в машину, в 4-х місний номер у хостелі, це певна приватність, комфорт, безпека, тощо.
3. їхати в сезон, несезон чи на стику сезонів. В сезон буде дорожче, краще поїхати на початку або в кінці сезона. Я часто їжджу в несезон. Наприклад, ми були в Ісландії 1 січня на кордоні. Взимку Ісландія зачаровує не менше, ніж влітку. В Норвегії я жодного разу не був улітку, але я був і весною, і осінню, і взимку. Я не можу заплатити вдвічі більше, бо це літо. І я вибираю – їхати чи не їхати. Вона крута у всі пори року.
4. готувати самостійно. Я їду, щоб побачити щось нове. Наприклад поїсти в Норвегії в ресторані може коштувати – 30-40 євро за людину. А приготувати їжу самому – євро-два. Так, це дорога країна, але якщо вимірювати за цінами на продукти, то це різниця в цілька центів на продуктах між Чехією і Норвегією. Якщо так міряти, то вона не є дорога.

Ми недавно були в Лондоні, це одне з найдорожчих міст світу. За три  дні ми заплатити 450 євро. Апартаменти нам чотирьом обійшлись по 75 євро з людини. Це ціна середнього готелю в недорогих країнах Європи. Щодо продуктів: пиво можна купити в магазині за 36 гривень. Так, звісно, у пабі воно буде вже 5-6 фунтів. Кава 50-60 грн, так, в Ужгороді це 20-25, а от наприклад у Борисполі кава 85 грн. Тобто, в Лондоні дешевше.

З чого ви починаєте планувати подорож?

Будь-яка подорож складається з транспорту, житла і харчування. Це 90% витрат. Якщо планувати, то перельоти сьогодні дешеві. Наш квиток зі Львова до Лондона коштував шість євро. Добратися з аеропорту в Лондон – ще стільки ж, проїзний на один день у громадському транспорті – ще стільки ж.

Я планую свою подорож, я знаю, куди хочу поїхати і  періодично перевіряю ціну. Коли з’являється підходяща – я купую. Або інший варіант – з’являється щось з дуже хорошими цінами і ми їдемо. Наприклад, останньою була Мальта, за 600 грн переліт туди й назад.

В найближчому майбутньому плануємо поїздку в Південну Америку. Вже купили квитки туди і назад. Ще не закриті внутрішні перельоти, отож час від часу дивлюся, бо знаю, що переліт Сантьяго-Патагонія має коштувати близько 50 доларів. Зараз є квитки по 100-150 доларів, але за місяць ціни мають змінитися.

Були у вас якісь форс-мажорні обставини під час подорожей?

Під час однієї поїздки в Голландію, ми ходили, гуляли селом і багато фотографували. Там діє закон, якому уже понад 200 років, що на будинках вікна не закривають шторами. Цей закон ввели ще за правління якогось короля, щоб уникнути заговорів проти монарха. Все було би добре, але хтось викликав поліцію. Нас доставили у відділок, ми все пояснили і нас відпустили. Напередодні були якісь терористичні напади, може тому нас перевірили на всяк випадок.

Якими мовами ви спілкуєтеся? Що із мобільним зв’язком за кордоном?

Я спілкуюся англійською, угорською, німецькою. Але це не проблема, перською я не спілкуюся (показує на телефоні гугл-транслейт).  Можна попросити будь кого набрати на вашому телефоні і люди насправді в ті країни, куди ми їздимо, дуже доброзичливі і прагнуть вам допомогти і пояснять те, що треба мало не на пальцях. І в Китаї, Ірані, Франції. Це взагалі не проблема.

Щодо засобів зв’язку, то тут усе не так складно, ніякі закордонні сім-карти купувати не потрібно. Мобільний інтернет від українських операторів коштує 100 мб від 30 до 40 грн.

Ви колись хворіли на якусь місцеву хворобу в подорожах?

Людина, яка їде закордон має мати страховку. Це абсолютна вимога. Я всім кажу: якщо у вас немає грошей на страховку, не варто їхати за кордон. Варто обирати таку страховку, щоб вона діяла. Наша страховка в Іран на 5 днів коштувала 144 грн. Моя річна європейська страховка 150-200 грн. Це не гроші. Але в той момент, коли шось сталося починаються гроші – тисяча доларів, 10 тисяч, 20. Я купую страховку, щоб ніколи нею не скористатися. Але я завжди її маю.

Щодо прививок, то якщо людина їде в якісь небезпечні країни, то людина має її мати. В південній Америці є країни на півночі, де тебе не впустять, якщо в тебе нема сертифіката про жовту лихоманку.

Прививки потрібно робити перед від`їздом, роблять їх в Україні. Є малярія, її не можна привити, тільки по факту лікуються. В мене таких речей не було, але я не відвідував якісь небезпечні країни. Окрім цього, є діти і робота, тому я подорожую маленькими відрізками часу. Довгі подорожі я не можу собі дозволити.

Як виникла ідея бізнес-сніданків? Якими ще проектами займаєтесь?
Коли бачу якогось експерта з Закарпаття, вношу їх у певний список і думаю, чи можна їх запросити.

Зараз шостий набір у бізнес-школу, вже майже 100 випускників. Онлайн-навчання поділено на 6 тем, у кожній є коротких 10-20 відео, їх можна дивитися будь коли. Протягом тижня людина дивиться ці відео і робить домашнє завдання. наприклад, якщо тема авіаквитків, людина вибирає сама, наприклад, я хочу побувати на Мальті. У неї є завдання: знайти рейси на Мальту, перевіряє різні аеропорти і порівнює. Таким чином учень використав інструмент і бачить картину. Раз на тиждень ми спілкуємося по прямій трансляції про складнощі чи в кого які є запитання, я відповідаю.

Сайт-путівник “Подорожуй” розповідає як подорожувати близькими країнами – Угорщина, Словаччина, Хорватія, Польща. Ми можемо говорити про далекі країни, але більшість людей ще не побували у ближніх.

Також у мене є свій канал на ютуб, де я викладаю 20-25 хвилинні відео з моїх подорожей. Зараз було про Лондон, буде про Іран.

В яких ще країнах ви були?

В усій Європії, а також Грузія, Вірменія, Азербайджан, Іран, Китай. Збираємось в Казагстан, Узсбекистан і Киргистан, а також у Південну Америку. В Африці був тільки в Марокко. Тут все теж обмежено часом, адже ти платиш за довгі перельоти, тому їхати на кілька днів немає сенсу.

Який ваш віш-ліст країн?

Я не хочу в справжню, чорну Африку. Я не поїду туди з дружиною, дітьми. Це дорого, це питання здоров’я безпеки, нервів.

Куди б я ще хотів? У Канаду, США, Південну Америку, Австралію. Антарктида – це моя найбільша мрія. Це питання до 10 тисяч доларів на людину, а нас двоє, тому до 20.

Насправді я боюсь літати, але немає кращого шляху, ніж літати. За плечима понад 250 перельотів, дружина сміється з мене, коли літаком починає трясти, а я тримаюсь міцно за поручні.

Які поради ви б дали нашим читачам?

Треба подорожувати. Без різниці, як. Чи з дітьми, чи без. За великі гроші чи за маленькі. І не грає ролі, скільки часу – на кілька днів чи на місяць. Можеш поїхати за кордон? Молодець. Якщо ні, поїдь у сусідній район, у Рахів наприклад. Просто вдома не сиди. Чим більше задач ти вирішив, тим тобі легше. Мозок змінюється під час подорожей. Ти перестаєш боятися, тебе світ не лякає. Кожна поїздка за кордон – вихід із зони комфорту. Ти стаєш гнучкішим і вже немає чогось, що б могло тебе зломити чи поставити на коліна в цьому житті.

Оксана ЧОПАК