Сад, вирощений з любов’ю: сім’я із Ужгородщини ділиться секретами

Того сонячного осіннього дня в саду родини Штелихів панувала особлива благодать. Потрапивши сюди, відразу розумієш, що яблуко – плід богів. Плід насолоди і спокуси. Воно віддає людині все, чим наповнювалося протягом весни, літа, осені…

Запашні, червонобокі, хрумкі – хочеться перепробувати геть усі сорти диво-яблунь, які рівненькою колоною вишикувались уздовж осіннього саду. Відкушуєш шматочок – і відчуваєш, як хвиля сили та енергії наповнює тіло й зігріває душу. Здається, що такої смакоти не куштував зроду. А все через турботу і любов, якими огорнуті ці деревця. Вони, як діти, котрих дуже люблять батьки, – ростуть здорові й красиві.

Бо ж неймовірна трудолюбність родини перетворила непримітну прибудинкову територію на розкішний сад.

Навіть не віриться, що тут, у селі Сторожниця, на порівняно невеличкому клаптику землі ростуть такі дивовижні сорти яблук. Муцу, Гренні Сміт, Флоріна, Голден, Чемпіон, Піннова, Айдаред – і це тільки невеликий перелік із того, що нам вдалося запам’ятати.

Подружжя Штелихів розповідає, що сад – це їхнє улюблене хобі. Утім аж ніяк не справа життя. Тут вони проводять багато вільного часу після роботи, доглядаючи за кожним деревцем.

Головне в цій справі – любов і невтомна праця, тоді й результати не змусять на себе довго чекати, наголошує сім’я.

– Загалом у нас близько 500 деревцят, – розповідає господарка пані Вікторія. – Сам тип саду – шпалерний. Шпалерними називають дерева, у яких штучно формується крона. Шпалерний метод дозволяє вирощувати дерева на одній площині, для чого рослину спеціальним чином формують і прикріплюють на основу шпалери.

У таких дерев форма крони суттєво відрізняється від нам звичної, природної. Ці форми малогабаритні, дерево росте в ширину по одній стороні, наче «зелена фруктова стіна». Тож сад нагадує яблуневі коридори, де досить щільно розміщені деревця.

Яблуневий сад родини Штелихів молодий. Йому від сили десять років. Утім за цей час яблуні принесли чималий урожай. А нинішній рік узагалі рекордний. Такого багато збору плодів сім’я вже давно не пам’ятає.

Тому більшість із них уже красуються в гаражі. А пізні сорти чекають свого часу на гілках.

Жінка розповідає, що правильний догляд за садом потребує чимало зусиль. Деревця потрібно вчасно підготувати до зими, дбайливо захистити від різноманітних хвороб, грамотно проводити обрізки.

– Обрізування допомагає підтримувати дерева в потрібній нам формі, забезпечуючи кращий доступ повітря і сонця до всіх його частин, – розповідає Вікторія. – А також розподіляти вагу плодів, аби дерева не виснажувалися. Ще один важливий нюанс: навесні, коли сад починає цвісти, але є морози, ми його обов’язково закурюємо. Це для того, аби цвіт не змерз. Також важливими є крапельний полив, обприскування та підживлення.

Окрім яблунь, у саду ростуть кілька сортів персиків та нектарини. А в планах – вирощування різних фруктових дерев.

Цей рік виявився досить щедрим на врожай яблук. Тож сім’я трохи хвилюється, чи зможе реалізувати свій товар. Щоправда, ще жодного року такого не було, щоб яблука Штелихів не купували. Адже вони надзвичайно смачні та екологічні.

Тож перебування в гостях у цієї сім’ї залишило в нас приємне враження, незбагненне відчуття родинного тепла й щирості та бажання знову повернутися до цих працелюбних людей.

Христина БІКЛЯН