Мукачево на картинах із 3D-ефектом. ФОТО

Репродукції міських пейзажів Мукачева від Михайла Сагуна.

Михайло Сагун  – Центр Мукачева 2006

Київський художник Михайло Сагун (р.1971) разом зі своєю дружиною Інною Каравай (р.1978) займали помітне місце в мистецькому житті міста над Латорицею, коли з якогось дива після перебування в Лос-Анджелесі вирішили поселитись в Мукачеві в середині 2000-х р.р.

Але після активної пятирічки (виставки, інсталяції, оформлення коробок з цукерками, перша в світі картина з 3D-ефектом, альбом тощо) вони так само загадково самоусунулись з публічного життя і, подейкують, оселились в якійсь хатині десь глибоко в карпатських горах, зникнувши з медіапростору за повної відсутності інформації за нові їхні мистецькі твори. А жаль, у вправності художнього хисту їм не можна відмовити.

Що ж, з того часу нам залишилися 2 обложки “дасторівських” якісних цукерок з буштинськими сухофруктами в шоколаді, а також цілий альбом зображень Мукачева переважно кисті Михайла Сагуна, оперативно виданий в 2006 р. Більшість мистецьких репродукцій даної збірки – звідти, пише Тарас Ганич у мережі.

Михайло Сагун (р.1971) – Драматичний театр (2006). Свій театр у Мукачеві – з кінця ХІХ ст.

Михайло Сагун (р.1971) – Мукачево, центральна площа Миру (2006).

Видовжена (від Ратуші до римо-католицького собору) площа Миру – центр і серце Мукачева, архітектурний еклектичний мікс класицизму, австро-угорської сецесії і адмінбудов радянського періоду.

Михайло Сагун (р.1971) – Сакури. Московська вул., Мукачево (2006).
Теперішню вулицю Московську забудовували в чехо-словацький період, тоді ж і садили сакури. Місцеві жителі вважають, що вираз “мукачівська сакура” звучить не менш круто, аніж сакура японська, київська чи ужгородська. 🙂

Михайло Сагун (р.1971) – Білий палац Ракоці (2006).

Будова XVII cт. у власності сім’ї князів Ракоці, потім – графів Шенборнів, які їй добудували другий поверх. Зараз – художня школа.

Михайло Сагун (р.1971) – Мукачівський якір (2006).
Якір свого часу знайшли в річці під час будівництра мосту. Видно, Латориця колись була судноплавна.

Михайло Сагун (р.1971) – Сакури в Мукачеві (друга пол. 2000-х р.р.).

Михайло Сагун (р.1971) – Латоричний двір (вул. Достоєвського) (2006).
Прохід з численними торгівельними точками, що з’єднує центральну площу міста з ринком. Аналог ужгородських Пасажу і Гірчичного зерна.

Михайло Сагун (р.1971) – Чарівне Мукачево. Мукачівські кафе (2006).
Численні затишні кафе – одна з привабливих сторін міста.

Михайло Сагун (р.1971) – Чарівне Мукачево. Мукачівські кафе (2006).
Численні затишні кафе – одна з привабливих сторін міста.

Михайло Сагун (р.1971) – Готель ‘Star’ (2006).
Колишній готель “Csillág” за угорських часів та “Зірка” – за радянських. Будова XVIII cт.