Що неможливо людям – можливо Богові: Історія одного подружжя із Закарпаття

Історія зустрічі одного цікавого подружжя, а саме Василя Рогулича та Біанки Петрової, схожа на сюжет із кінофільму. Василь та Біанка познайомилися тоді, коли кожен з них перебував на певному нелегкому випробувальному шляху – кожен по-своєму. Але їхнє кохання змогло перебороти всі негаразди, дало сили жити й отримувати радість від кожного дня.

Кілька років тому Василь втратив дружину й залишився один із трьома дітьми: старшою донечкою та двома хлопчиками, наймолодшому на той час було три рочки. Навіть дуже сильного чоловіка здатні спустошити та збити з ніг такі життєві обставини… У нього було немало складних та неприємних моментів на той час, у тому числі пристрасть до алкоголю, за допомогою якого він намагався заглушити внутрішній біль. Але ні ці «ліки», ні будь-що інше не могло позбавити митарств та страждань. Тоді Василь вирішив звернутися за кваліфікованою допомогою й пішов до психолога. І ця зустріч виявилася доленосною. Саме на консультації він познайомився із чарівною жінкою-психологом, яка і стала його майбутньою дружиною.

– Моя жінка для мене – це моя любов, моя опора та підтримка. Вона постійно мене надихає та стимулює. Ми поєднали своє життя вже в досить свідомому віці, хоча вік не завжди є ознакою свідомості та мудрості. Мені 46 років, а моїй дружині – 42. На прикладі нашої зустрічі я зрозумів, наскільки сильно нас любить Бог. Адже так подбав про нас і подарував мені такий шанс, який стимулював та стимулює мене на кардинальні зміни себе та свого життя!..

Тож Біанка стала одразу багатодітною мамою, що також є не легким випробуванням і для неї, враховуючи її фізичний стан. І ми знаємо, що Бог готує для нас черговий подарунок!..

– За підсумками прожитого можна зробити висновок, що все, що стається з нами в цьому житті, навіть найбільш складне і важке, не просто так, – розмірковують Василь та Біанка. – Усе дається нам для блага, і Творець єдиний знає, що нам потрібно для нашого зростання та досвіду. Труднощі, випробування та негаразди виховують у нас якості, які загартовують не тільки тіло, але й душу.

У їхньому житті було чимало див і випробовувань. Починаючи від чудесних оздоровлень і до цікавих збігів. Одним з таких проявів дива є покращення слуху наймолодшого сина, який майже не чув, а цього року вже пішов у 1-й клас.

– Хвороби нам даються не просто так… Кожна хвороба має свою мету в житті людини, і саме завдання людини – пізнати та віднайти сенс. І перш за все потрібно правильно поставити питання: «Для чого?», а не «Чому?» чи «За що?». Саме в той момент, коли ставиш правильне питання, починаються зміни, як внутрішні, так і зовнішні, – розповідає жінка. – Після одруження ми все передали в руки Божі й намагаємося не відходити від нього, хоча буває дуже нелегко, і ця дорога іноді складніша, ніж здається. Чим більше ВІРИ, тим більше випробувань.

Ми на власному досвіді переконалися, що все в руках Божих. Він один є великим лікарем. А ще ми самі маємо піклуватися про своє здоров’я та пам’ятати про свою особисту відповідальність.

– Раніше я думав, що здоровий спосіб життя – це не моє. Мені було дивно, як можна бігати по кілька кілометрів, займатися спортом… Я викурював на день по дві пачки сигарет, вживав алкоголь. А зараз усе по-іншому, все змінилося докорінно. Навіть узимку я купаюся, бігаю по декілька км, беру участь у марафонах.

Інтенсивно почав оздоровлювати свою душу, а відтак і тіло. Наразі займаюся саморозвитком та вдосконалюю свої знання за допомогою тренінгів офлайн та онлайн, семінарів, книг, також успішно просуваю систему психофізичних вправ «Дев’ять сил», автором якої є О.Притула, проводжу заняття на давньослов’янському тренажері «ПравИло». Вони допомагають акумулювати сили власного організму, спрямувати їх на оздоровлення та зцілення.

У подружжя здійснилася одна із їхніх спільних мрій – вони відкрили благодійний центр «Благодаря». Там будуть проводити роботу з надання психологічних консультацій, семінарів, тренінгів, а також комплекс різноманітних оздоровчих вправ.

– Двері нашого центру відкриті для всіх, хто хоче працювати над собою. Лікувати та доглядати за своєю душею й тілом. Ми також хочемо допомагати багатодітним сім’ям. Шукати для них спонсорів, а не залишати сам на сам з їхніми проблемами. У подальшому плануємо підключити творчу молодь, різноманітних меценатів, аби благодійний центр став осередком активного духовного та соціального життя.

Адже завдяки Богу та долі ми разом і наша сім’я щаслива. Тож чому не поділитися цим щастям і не допомагати іншим. Адже основним ключем віри є любов і милосердя, і ключ цей здатний відкрити навіть найбільш недоступний замок.

Христина БІКЛЯН

ВІДЕО: Дмитро МИСЬ