1 червня

794 — король Карл Великий відмовився підкоритися рішенням VIII Вселенського собору 787 року, що стосувалися поклоніння іконам — на соборі франкських богословів, що проходив у Франкфурті-на-Майні, він утвердив свою незалежність від Візантії, попри те, що це йшло в супереч волі папи Адріана I.

1494 — у казначейських звітах Шотландії зафіксована перша письмова згадка про шотландське віскі. Винокуром був монах Джон Кор.

1533 — короновано Анну Болейн, нову дружину англійського короля Генріха VIII.

1652 — почалася битва під Батогом між союзною армією Війська Запорозького і Кримського Ханства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої під командуванням Мартина Калиновського. Була однією з важливих подій в ході Хмельниччини і завершилася перемогою союзників.

1831 — під час дослідження Арктики англійський мандрівник Джеймс Кларк виявив місцезнаходження Північного магнітного полюсу Землі.

1845 — зафіксовано рекордний за дальністю переліт домашнього голуба — він подолав відстань довжиною 11 тисяч кілометрів (Намібія-Лондон) за 55 днів.

1862 — рабство в США заборонене на всій території країни.

1893 — у Берліні відбулась прем’єра опери Дж. Верді «Фальстаф».

1935 — у Великобританії запроваджено номерні знаки до автомобілів і обов’язкову здачу екзаменів на водійські права.

1938 — у США вийшов 1-е число журналу коміксів «Action Comics», в якому з’явився славнозвісний нині Супермен. Авторами коміксу були Джеррі Сігел і художник Джо Шустер, а за сюжетну основу взято біблейну легенду про Мойсея, батьки якого, щоб врятувати життя сину, були змушені підкинути його чужим людям. Перша новела коміксу розповідала про народження маленького хлопця на ім’я Кал-Ел на планеті Криптон, якого незадовго до вибуху планети ракетою відправили на Землю. Перші примірники «Action Comics» коштували 10 центів, а 1995 на аукціоні за них давали вже по 75 тисяч доларів.

1943 — над Біскайською затокою німці збили літак, в якому, на їхню думку, з Ліссабона до Лондона летів британський прем’єр Вінстон Черчилль. Насправді ж це був звичайний цивільний літак, всі пасажири котрого загинули, включно з англійським актором Леслі Говардом, славетним виконавцем ролі Ешлі Вілкіса у фільмі «Розвіяні вітром».

1946 — за вироком трибуналу у Бухаресті страчено пронацистсього диктатора Румунії (1940—1944) 64-річного генерала Йона Антонеску.

1958 — під час політичної кризи, пов’язаної з повстанням у Алжирі, Шарль де Голль став прем’єр-міністром Франції. Герой 2-ї Світової війни і лідер впливової політичної партії, де Голь вважався єдиною особою, здатною консолідувати французьке суспільство. Він отримав повноваження керувати країною протягом 6 місяців за домогою виданих ним декретів, ініціював прийняття нової конституції, і в грудні 1958 був обраний президентом П’ятої Республіки. За наступні 10 років де Голь надав незалежність Алжиру, започаткував французьку атомну програму, відновив міжнародну роль Франції як самостійної політичної сили. Але заворушення та страйки 1968 року різко знизили популярність де Голя і в квітні 1969 79-річний президент пішов у відставку.

1961 — сингл Елвіса Преслі «Surrender» вийшов на першу сходинку британського хіт-параду.

1964 — гурт The Beatles випустила сингл «Sweet Georgia Brown»/«Take Out Some Insurance On Me Baby.»

1967 — диск The Beatles «Sgt. Pepper’s Lonely Hearts Club Band» став «золотим» у Великобританії та США і вийшов на першу позицію в хіт-парадах цих країн (у США він протримався в лідерах 19 тижнів, у Британії — 27). Згодом «Sgt. Pepper’s» отримав чотири нагороди «Гремі».

1969 — у Канаді на радіо і телебаченні заборонено рекламу тютюнових виробів.

1980 — почав роботу перший цілодобовий інформаційний канал Cable News Network (CNN), який, за словами його власника Теда Тернера, буде в ефірі «до кінця цього світу».

1981 — вийшов альбом Джорджа Гаррісона «Somewhere in England».

1988 — президент США Рональд Рейган і радянський лідер Михайло Горбачов обмінялися в Москві ратифікаційними документами по договору про скорочення ядерних ракет середнього радіусу дії, підписаного у грудні 1987 року.

1990 — на екрани США вийшов фільм «Згадати все» за участю Арнольда Шварценегера.

1990 — у Вашингтоні президент США Джордж Буш та радянський лідер Михайло Горбачов підписали договір про припинення виробництва хімічної зброї та скорочення вже існуючих її арсеналів.

В цей день народились

1796 — Ніколя Леонар Саді Карно, французький фізик, один з основоположників термодинаміки († 24.08.1832).

1804 — Глінка Михайло Іванович, російський композитор († 15.02.1857).

1876 — Г. Ю. Мещерська (Пащенко, †1951), російська акторка

1926 — Мерилін Монро (Норма Джин Бейкер Мортенсон), кіноактриса (Джентельмени надають перевагу блондинкам, Автобусна зупинка, Асфальтові джунглі, Діаманти — найкращі друзі дівчат, У джазі тільки дівчата) († 5.08.1962).

1929 — Стасіс Красаускас, литовський графік († 10.02.1977).

1930 — Едвард Вудворд, актор (Хатина дядька Тома, Чемпіони, Останній вибір, Призначення).

1937 — Морган Фрімен, актор (Водій міс Дейзі, Слава, Непрощенний, Робін Гуд: принц злодіїв, Цілуючи дівчат, Гроза).

1947 — Рон Вуд, англійський рок-гітарист (The Faces, The Rolling Stones [після 1975]).

1955 — Євгенія Павлівна Симонова, російська актриса.

1960 — Ольга Кормухіна, російська рок-співачка.

1960 — Саймон Геллап, рок-музикант (The Cure).

1963 — Алан Чарльз Вайдлер, англійський рок-музикант (клавішник, співак; Depeche Mode: Shake the Disease, Black Celebration, Music for the Masses).

1965 — Найджел Шорт, англійський шахіст, гросмейстер.

1968 — Джейсон Шон Донован, австралійський поп-співак, кіноактор (Сусіди, Місяць і зірки).

1974 — Аланіс Моріссетт, канадська співачка, лауреат «Гремі» (Jagged Little Pill [1995]).*

Цього дня померли

1876 — Христо Ботев, болгарський національний герой, громадський діяч, поет і публіцист.

1891 — Мова Василь Семенович, український письменник, поет, драматург (* 1 січня 1842 р.).

1968 — Гелен Келлер, сліпоглуха американська письменниця, громадський діяч і викладач.

1999 — Крістофер Кокерелл, англійський інженер, винахідника судна на повітряній подушці.

2008 — Ів Сен-Лоран, французький модельєр.

2010 — Вознесенський Андрій Андрійович, російський поет.