Закарпатка розповіла про свої враження від підкорення найвищої вершини світу. ФОТО

−       Ірино, що було найважчим для Вас під час сходження на Еверест?

−       Найважчим для мене було чекати. Я була готова до вершини вже після першої ночі на висоті 7 тисяч метрів! А після вже тільки чекала на «перила» та погоду.

−      Чи був небезпечний момент по дорозі,  внаслідок якого Ви могли повернутися назад?

−       Там всюди небезпечні моменти, на всьому шляху, але я їх навіть не помічала, перла, як танк! Я прийшла з однією метою, стати першою. Для мене це було основне, а коли в мене є мета, я стаю, як зомбі. Про повернення не могло бути й мови.

−       Як пройшов спуск до базового табору?

−       Спуск був важкий: з вершини – зразу на 6400 метрів. Однак, це вдалося зробити. Інакше можна й не вижити, якшо залишитися спати десь вище.

Нагадаємо, 13 квітня 2016 року Ірина Галай разом з гідом Віктором Бобком прилетіли до столиці Непалу Катманду. Вже за тиждень Ірина дісталася «Базового табору» на склоні  Евересту (5364 м). Наступна зупинка –  «Північне сідло» Джомолунгми (7020 м)

«Щоб дістатися «сідла», потрібно було подолати льодову 300-метрову стіну, – розповіла “Обозревателю” перед сходженням на Еверест Ірина Галай. – Лізти приходилося практично по-вертикалі. Це був найцікавіший день експедиції, і водночас найважчий».

Ірина Галай стала першою альпіністкою, хто у цьому році ночував у «Північному сідлі». Зазвичай підкорення цієї висоти для багатьох стає кінцевою метою, але не для закарпатки.

«Я спала, як дитина. У мене зовсім не було апетиту. Пила лише солодкий чай», – розповідає Галай. – Під час чергового кемпінгу  на висоті 8300 метрів мені здалося, що Бобок заставляв мене набирати вагу перед експедицією, щоб було чим утримати нашу палатку від вітру».

І ось останні метри… Вершина світу.. Перемога!

«Я пишаюся бути першою українкою, що піднялася на вершину світу – Гору Еверест (8848 м)! – написала 22 травня 2016 року Ірина Галай у Фейсбук. Я хочу посвятити цю вершину всім жінкам України! Найсильнішим, найвідважнішим, найвитривалішим у світі! Моїй рідній сестричці Марії Іванчо, мамочці Ганні Галай, всім подружкам, які мене підтримували! Ми найкращі, головне вірити в себе і ніколи не здаватися! Слава Україні! Слава Мукачеву!