Він любить подорожувати та мріє побувати в усіх куточках земної кулі. Мукачівець Віктор Стинич – справжній шукач пригод і затятий мандрівник. За його плечима вже близько півсотні країн, та зупинятися на досягнутому він не збирається. За останні кілька років з дружиною й дітьми побував у Китаї, Ісландії, Ірландії, Норвегії, Ізраїлі… Здається, цей список можна продовжувати безкінечно. Жодного разу у своїх подорожах Віктор не скористався послугами турагенцій. Навіть більше – організовує в Ужгороді спеціальні тревел-зустрічі, аби обмінятися досвідом і навчити інших подорожувати.
Мандрівник та блогер розповів «Карпатському об’єктиву» про економні варіанти поїздок і поділився власними туристичними лайфхаками, які допомагають подорожувати комфортно.
– Подорожі – це завжди дорого?
- Є два типи подорожей: з грошима і без. Я ніколи не подорожував без грошей, я так не вмію. Ніколи в житті не їздив автостопом, не спав у каучсерферів чи в палатці. Але коли ти говориш, що подорожуєш з грошима, тут потрібно розрізняти два поняття: може бути дорого, а може бути значно дешевше. Я мандрую економно. Переконаний, що будь-яка самостійна подорож завжди вийде дешевшою, ніж через турагентство. У плані якість-ціна чи враження-ціна самостійна подорож виграє.
– На чому під час подорожі можна економити, а на чому не варто?
- Подорож завжди складається із трьох основних витрат: дорога, проживання, харчування. Плюс тут додаємо, їдете ви в сезон чи не сезон і скільки вас. На одинці я подорожував тільки по роботі, зазвичай мандрую з дружиною та дітьми, іноді з друзями.
Квитки з українських аеропортів коштують у рази дорожче, ніж із сусідніх міст типу Дебрецена, Будапешта, Кошіце чи Катовіце. Дуже багато квитків по Європі можна купити за 250–300 грн в один бік. Для цього я періодично моніторю сайти авіакомпаній. Тобто якщо в мене є певна країна, куди я хочу поїхати, то час від часу захожу на Skyscanner.net і моніторю ці напрямки. Дивлюся на півроку вперед, на рік. До прикладу, зараз ми взяли чотири квитки на Мальту за 2800 грн туди і назад. Тобто по 350 грн в один бік на людину. Але це квитки на січень. Тобто все просто: бачите гарну ціну кудись – купуйте квитки. Зрозуміло, якщо людина хоче поїхати сьогодні на завтра, то вона заплатить значно дорожче.
– У який період краще планувати подорож та як завчасно бронювати житло і квитки на транспорт?
- Сезон діє на будь-яку подорож. Якщо поїхати в певному напрямку в розпал сезону, то однозначно людина переплачує. У той час як на початку сезону чи в кінці ціни можуть бути значно дешевшими. У нас так вийшло з Ісландією. Стандартний квиток на літак зазвичай коштує 400–500 євро туди й назад. Ми злітали за 70 євро. Але поїхали туди в січні, коли для Ісландії не сезон. Як потім виявилося, там у цей час було тепліше, ніж на Закарпатті. Що стосується житла, то ми зазвичай замовляємо квитки через Booking.com. Велика його перевага в тому, що бронювати можна без передплати, адже плани мають здатність змінюватися. Зазвичай ми знімаємо апартаменти, де є кухня, аби можна було самим приготувати собі їжу. Тому що це третя частина витрат.
– Ви готуєте собі їжу під час подорожей?
– Так. І це, повірте, велика економія. Адже ресторани та бари – це дорого й багато. До прикладу, в Ісландії, коли ми прилетіли ввечері й уже не було ні часу, ні сил після довгого перельоту щось готувати, то пішли поїсти в місцевий заклад. Зрештою з’їли гамбургер, запили пивом і заплатили за це по 40 євро з людини. А вся поїздка обійшлася в 400 євро. Тож 10% від бюджету подорожі тільки за гамбургери – це дуже багато. Найкращий шлях – піти в супермаркет і приготувати собі їсти. Тому що продукти коштують максимум удвічі дорожче, ніж в Україні.
– Як скласти маршрут поїздки: з чого починати, з яких джерел збирати інформацію, як відвідати максимум місць безкоштовно?
– Якщо ви хочете безкоштовно відвідати максимум місць, набираєте в «Google» інформацію visitforfree та напрямок, куди їдете. І вам виб’є купу варіантів, що можна зробити безкоштовно. Стосовно інших ресурсів, як планувати, я читаю путівники loveyouplanet.com. У них зібрана інформація максимально детально і стисло за тими напрямками, які потрібні. Також Wikitravel.org – дуже корисний ресурс онлайн. Крім того, TripAdvisor, але менше, тому що це все ж таки форум. Тобто я беру якусь базову інформацію, а потім дивлюся, що мені може бути цікаво побачити.
– Люди часто надають перевагу саме турагентствам, бо вважається, що мандрувати з ними безпечно…
– Це не так. Люди просто не готові взяти на себе відповідальність. Навпаки, я б сказав, що значно легше, коли ти плануєш подорож самостійно. Бо в разі чого будеш підготований, знатимеш, що робити, де знайти транспорт. А не чекатимеш на допомогу від свого турагента.
– Незнання іноземних мов – це перепона для мандрівок?
– У жодному разі. Так, я добре знаю англійську, угорську, трохи німецьку. Але мова – це не головне. Є країни, в яких англійська зовсім не допомагає. Наприклад, у Китаї. Навіть у тих готелях, які вони називають міжнародними, на рецепції дівчата не знають англійської. Тому всюди допомагає мова жестів, а також онлайн-перекладач.
– Як у вас з’явилась ідея з блогом «Подорожуй» та тревел-зустрічами?
– Ці ідеї виникли абсолютно спонтанно. Спочатку я зареєстрував блог, куди почав постити дописи зі своїх подорожей. Як виявилося, людям це дуже сподобалося, зацікавило їх. Відтак почали писати, запитувати про те, як самостійно організувати подорож. І я подумав, чому б не поділитися своїми знаннями? Тим паче, на Закарпатті є багато мандрівників, які б могли теж поділитися досвідом. Зрештою це все переросло в тревел-зустрічі. Я бачив, що такі події відбуваються в Києві. Хотів зробити подібну тревел-зустріч з Іриною Галай, яка сходила на Еверест. Довгий час їй писав і все без відповіді. Але в жовтні ми з’їздили в Ірландію, я був під враженнями й вирішив самостійно провести цю зустріч. Окрім того, тоді наш знайомий подарував нам ящик пива «Guinness», і я вирішив, що кожному роздам по пляшці. Після цього була ще низка зустрічей із цікавими спікерами. Отож це вийшов досить класний соціальний проект, де люди обмінюються досвідом, планами, мріями щодо майбутніх подорожей. Назвати його комерційним не можна. Вхід на таку зустріч коштує близько 50 грн, і це тільки для того, аби покрити поточні витрати.
– Поділіться планами на майбутнє…
– Уже завтра ми їдемо в Норвегію, далі Кіпр, Греція, Альпи, Мальта.
Я завжди кажу, що треба подорожувати, бо завтра часу вже не буде. Тим, кому сьогодні 30, завтра буде 60. Грошей у них більше не з’явиться, навпаки, їх стане тільки менше, а страхів більше. Тому їхати треба зараз, особливо якщо люди хочуть щось змінити у своєму житті. Подорожі – це кращий шлях до внутрішніх змін…
Христина БІКЛЯН
