Весілля наймолодшої пари Закарпаття

IX Фестиваль професійного тамади.

Уже вдев’яте на Закарпатті зустрілися весільні тамади та церемонімейстри.

Щороку цей яскравий фестиваль відбувається в іншому районі області для того, щоб передати місцевий колорит. Цього разу професійні представники професії весільного тамади зустрілися в селі Тісогат на Виноградівщині. Давня професія людей з «підвішеним язиком» та влучними жартами цінується повсякчас. І для вдалого проведення весілля, як відомо, потрібні не лише наречені та накритий різними смаколиками стіл, а й професійний керівник урочистостої події. У молодої пари завжди є вибір: обрати проведення свята в народному стилі зі збереженням традиційних елементів і запросити тамаду (vőfély) або дотримуватися сучасних тенденцій та довірити проведення торжества церемонімейстеру.

Ференц Кулчар, консул Генерального консульства Угорщини в Берегові, зазначив: «Приємно бути на фестивалі, який продовжує народні традиції. Уряд Угорщини й надалі підтримуватиме угорську спільноту, національні традиції, розвиток та освіту дітей».

Різниця між першим і другим професійним тамадою не велика. Один спирається на традиції, звичаї, народні обряди та ігри. Інший розважає гостей сучасними жартами на європейський зразок. Але обоє відповідають за гарний настрій присутніх на весіллі, комфортний та веселий відпочинок гостей під час застілля, допомагає молодятам, якщо виникають різні непередбачувані ситуації.

Дев’ята зустріч віртуозів весільної церемонії відбулася в мальовничому куточку села Тісогат, на території місцевого краєзнавчого музею, серед цвіту черешневих дерев, які, мов сама наречена, вдягнулися в біле вбрання.

Представленню програми весільних майстрів передувало «свадьбове застілля», де гості могли поласувати традиційними угорськими весільними стравами. Відтак, як зазвичай було прийнято в селі, молодий із гостями урочистою ходою пройшли до будинку молодої по вулицях із музиками та піснями, розділяючи з усіма свою радість. На подвір’ї дівчини вже чекали інші гості. Веселий викуп нареченої відбувався з дотриманням народних традицій та обрядів.

Важливою частиною процедури завжди було й залишається прощання батьків. Напевно, це найбільш зворушливий момент усього заходу. Також за гарною традицією угорців далі відбувається нарізання «вінкового» калача (дріжджовий плетений вінкоподібний каравай із діркою всередині). Їх зазвичай випікають два. Один несуть у церкву і посередині нього запалюють свічку. Це символізує єдність та чистоту молодої сім’ї. Інший розрізають на маленькі частинки й пригощають кожного гостя, тим самим розділяючи з ними радість одруження. Супроводжується все влучними висловами та жартівливими віршами весільного тамади. Тож він присутній повсякчас, від планування урочистої події аж до її завершення. На постановочному весіллі, де ролі молодої пари зіграли місцеві дівчина та хлопець, молодята також розділили калач серед гостей.

Свято продовжилося в парку, де кожен з учасників фестивалю мав можливість представити себе. Тамади прибули не тільки з різних куточків Закарпатської області, а й сусідніх країн. Їхні дерев’яні палки були густо оздоблені весільними стрічками. Адже є традиція, згідно з якою наречена після викупу прив’язує таку стрічку на цей своєрідний посох. На одній смужці вишито дату весілля, а на іншій – імена молодих.

Родзинкою цьогорічного фестивалю стала участь тамади-жінки. Серед прекрасної половини ця професія дуже рідкісна. Тож на Тімею Ньерш із Сербії звернули особливу увагу. Тендітна пані в стилізованому угорському національному костюмі колоритно вирізнялася серед колег-чоловіків. Її червоні спідниця й корсет та біла блузка були густо оздоблені кольоровими квітами, вишитими в стилі «калочаі» (kalocsai). До того ж основний атрибут весільних керманичів – дерев’яна палиця з іменними весільними стрічками – у Тімеї виготовлена з дуже специфічного бичачого органа. Цікаво, що в давнину в таку «палицю» «імплантували» металевий прут або ж товстий дріт і цей предмет одразу набував іншого значення – зброї. Дівчина із Суботіци розповіла, що дуже добре почувається серед колег-чоловіків, які із зацікавленням розпитують про її досвід. «Якраз у квітні виповнилося 15 років з моменту проведення мною першого весілля. Тож відзначити цю річницю в Україні, а саме на Закарпатті, для мене надзвичайно приємно й цікаво. Я побачила відмінності в нашій роботі, які притаманні лише вашому краю. Професія тамади користується дедалі більшим попитом. На рік мені таланить провести близько 30 весіль», – поділилася враженнями Тімея.

Бейло Бачкаі, організатор щорічного фестивалю, висловив сподівання, що захід набуватиме популярності з кожним роком. «Хоча для участі у святі подали заявки 36 учасників, на саму подію прибуло лише 10 осіб. Найприкріше те, що в той час як гості з-за кордону, подолавши кордони, десятки-сотні кілометрів, бездоріжжя, засвідчили свою повагу до традицій і самого фестивалю, місцеві тамади не потрудилися приїхати із сусідніх населених пунктів. Але сподіваємося, наступного року нас буде більше, зокрема завдяки підтримці ГО «Товариство угорської культури Закарпаття»», – прокоментував головний тамада.