Два Різдва в одній сім’ї

Наближаються зимові свята, і всі, особливо діти, з нетерпінням їх чекають. Найбільше радіють Різдву, адже його відзначення супроводжується цікавими дійствами, обрядами й таємничістю.

Залежно від віросповідання, святкують народження Ісуса 25 грудня або 7 січня. Та є на Закарпатті й такі родини, які відзначають обидва Різдва. Звичайно, традиції та звичаї, як і закарпатська говірка, від села до села відрізняються, та й у кожній хаті існують свої особливі святкування.

Про сімейні різдвяні традиції «Карпатському об’єктиву» розповів Володимир, житель села Кострино. Наш оповідач народився й виріс у Великому Березному, але понад чверть століття проживає в Кострині, звідки його дружина Оксана. Виростили двох дітей, уже мають трьох онуків.

Володимир згадує, як святкували ще дітьми вдома, у Великому Березному: «За день до Різдва десь біля обіду починали готувати святкову вечерю. За стіл вся родина сідала, коли на небі спалахувала перша зірка. Страви всі пісні: риба, квасоля, капуста тощо. Головне – на столі обов’язково мали бути часник і мед. Це на здоров’я та добробут.

Ще цікавий звичай, якого завжди дотримувалися: перед вечерею нарізали хліб, солили й цукрували та із запаленою свічкою йшли всі до стайні годувати худобу. Коли поверталися до хати, баба перед порогом стелила лайбик, через нього ми переходили й вітали один одного: «Христос народився!» – «Славіме його!»

У Березному ще в моєму дитинстві ходили колядники. І на святвечір, і наступного дня, 25-го, на Різдво. Часто це були роми, найбільше запам’ятав їхню «гармошку».

Відколи Володимир одружився, традиції перейшли з одного дому до іншого, так його родина почала святкувати і по два Великодня, і по два Різдва.

Дочка Володимира, Яна, додає, що в останні роки святу вечерю готували вдома, у Кострині, але їхали вечеряти у Великий Березний, до дідуся, який проживав сам. Після його смерті два роки тому так уже не святкують.

У родині Володимира ще один святвечір відзначають 6 січня. Чоловік розповідає, що традиції не надто відрізняються, нерідко вже і змішуються.

Цілий день родина дотримується посту, готують пісні страви для вечері та всілякі смаколики на Різдво. Очікують як на місцеву коляду, так і на поодиноких колядників, родичів, друзів. Перед вечерею обходять із хлібом худобу, ставлять на стіл свічку, різдвяний дідух, круглий хліб, 12 пісних страв. Серед них вареники з капустою і грибами, яких найбільше чекає вся родина. Крім того, відварена картопля, усілякі різновиди риби, салатів, мариновані грибочки, а також на десерт пончики в пудрі.

Ще цікавий звичай на святвечір умиватися грошима. Вважається, що так удасться «приманити» гроші на цілий наступний рік.

Після вечері голова сім’ї задуває свічку. Існує повір’я: якщо дим пішов угору – рік для всієї родини буде вдалим.

Оксана ЧОПАК