В закарпатському Ужі знайшли прісноводні мідії. ФОТО

Житель Великого Березного знайшов у ріці Уж мідії завбільшки з долоню. Карпатському об’єктиву вдалося поспілкуватися з очевидцем, завзятим рибалкою Андрієм Прокопом.

 Розкажи нашим читачам, як тобі вдалося знайти такі молюски у прісноводному Ужі. Адже більшість вважає, що мідії виключно морські мешканці.

Цю величезну мідію я знайшов під час рибалки, неподалік с. Сіль, біля бази відпочинку «Едельвейс».  Я там часто ходжу рибалити, раніше теж бачив у різних місцях річки мідії, але такого розміру – ще ні разу.

Де ще бачив мідії?

Є ще нижче Великого Березного, біля старого м’ясокомбінату, у с. Кострино на Борханичах, у Кам’яниці коло скалки. Колись я знаходив маленькі мідії по потоках, але це вже давно було.

У яких місцях річки їх можна найчастіше зустріти?

Річкові мідії живуть в заводях, на «тихій» воді, там, де збирається всілякий осад. Вода уповільнюється після швидкої течії, утворюється майже нерухома ділянка, на дні осідає пісок, намул, ніби багнюка. Мідія залягає на дно, у намулі її важко побачити та відрізнити від каменю.

Коли мідії найлегше знайти/побачити?

Їх поява не залежить від сезону. Мідія – це наче фільтр води, їхня поява у водоймі, поряд з раками річковими, свідчить про те, що вода стала чистішою.

Доводилось їх скуштувати?

Їсти не пробував, але читав, що річкові мідії їсти можна. Упіймав, порадів, пофотографувався і відпустив. Ще знайомі жартували, чи бува, не знайшов перлину всередині.

Цікаво: Річкова беззубка – так називають прісноводного представника двостулкових молюсків. Черепашка беззубки росте на протязі усього життя, якщо придивитися, на її поверхні можна порахувати шари приросту, що нагадують річні кільця дерев. Ці молюски живляться дрібними органічними частинками, втягуючи в себе воду. Таким чином, одна мідія фільтрує до п’яти літрів води за годину. Черевоногий молюск дихає зябрами, органи чуття у нього розвинені слабо. Цікавим є метод розселення цих молюсків: їх личинки прикріплюються до риби, дозрівають за пару місяців і від’єднуються, падаючи на дно водойми. Таким способом молюски не тільки знаходять більше їжі, а й заселяють нові території.

Розмовляла Оксана ЧОПАК

Фото Андрій Прокоп