Анекдот дня

Радянські часи. У центр вароша привезли бочку квасу. Пудходить старий гуцул, звідать продавця:

– Кулько коштує йся бочка?

– Сто двадцять рублю.

– Туй ти гроши, іди погуляй. Вичур прийдеш за пустов бочков.

– Дубрі!

Продавець пушов. Дід завісив плакат «Квас безкоштовно».

Народ спочатку ся чудував. Пак стали пудходити, черга ся зубрала. Дале довга черга. Дале натовп. Мат, крики. Началася битка. Різанина. Міліція приїхала. Людий розігнали. Забіяк – у кутузку. І діда туда же. Починавуть го пресувати:

– Наштось учинив бійку?

– Тадь я і в думках не мав!

– Незаконно торгував?

– Тадь я запусто людий квасом гостив. Є свідки.

– Значить, квас крадений!

– Ніт. Я купив. Маю право.

– Може ти псих?

– Ніт. Нормальний. У мене і довідка є.

– Дубрі, діду. Ми тя одпустимо. Лем уповіч, нашто ти це учинив?

– Но раз так, уповім. Я уже не молодий. До комунізму точно не дожию. А так ся хотіло побзерати, як воно буде при комунізмі…