24 квітня

1479 до н.е. — Тутмос III посів трон Єгипту, хоча фактична влада все більше переходила до рук Хатшепсут.

1184 до н.е. — відповідно до датування Ератосфена та Аполлодора Афінського в цей день грецькі воїни змогли пробратись в Трою за допомогою троянського коня.

1333 — коронація Казимира III Великого і його дружини Альдони у Вавельському кафедральному соборі в Кракові.

1521 — в Іспанії страчений Хуан де Паділья, провідник повстання іспанської шляхти проти імператора Карла V.

1547 — у вирішальній битві Шмалькальдентської війни під Мюльбергом папські війська під проводом Карла V Габсбурга розбили війська Шмалькальдентського союзу протестантів і захопили в полон їх лідера, курфюрста Саксонії Іоганна Фрідріха I.

1558 — королева Шотландії Марія I одружилась з дофіном французьким Франсуа, урочиста церемонія відбулась в соборі Паризької Богоматері «Notre Dame de Paris».

1585

— кардинала Феліче Перетті ді Монтальто обрано папою римським Сікстом V.

— по смерті Микити Захар’їна, дядька московського царя, країну фактично очолив боярин Борис Годунов.

1605 — московський престол посів 16-літній Федір Борисович, син Бориса Годунова.

1617 — на мості Лувра за наказом короля Людовика XIII вбили фактичного правителя Франції маркіза Кончіні.

1646 — укладено Ужгородську церковну унію.

1648 — чотири полки реєстрових козаків повстали проти польської влади і перейшли на бік гетьмана Богдана Хмельницького.

1671 — в Кагальнику схоплено ватажка бунту донських козаків Степана Разіна.

1682 — (14 квітня за ст. ст.) у Пустозерському острозі (нині Архангельська область) в земляному зрубі спалений протопоп Авакум та інші провідники старообрядництва. Авакум протестував проти церковних реформ Нікона. Знаменитий адепт «древлего благочестя» написав власне житіє — геніальний твір, який містить опис життя тогочасної Росії.

1704 — у Бостоні почала видаватись Boston News-Letter, перша регулярна газета колоніального періоду США.

1723 — владою Берна страчений швейцарський національний герой, лідер сепаратистів Жан Давель.

1771 — узбережжя японського острова Ішигакі зазнав удару цунамі висотою 85 м.

1793 — Катерина II видала указ про створення на Правобережній Україні православної єпархії.

1794 — загони Тадеуша Костюшка завдали поразки російським військам у битві під Рацлавицями.

1800 — дата заснування Бібліотеки Конгресу США президентом Джоном Адамсом, який виділив 5000 доларів на закупівлю книг.

1833 — у США запатентована газована вода.

1846 — розпочалась американо-мексиканська війна.

1867 — утворено Туркестанське генерал-губернаторство. Губернатором призначений генерал К. П. Кауфман.

1872 — після виверження вулкану Везувій лавовими потоками спалені два села, загинуло близько 25 осіб.

1877 — Росія оголосила війну Османській імперії.

1884

Намібія проголошена німецькою колонією.

Грінвіч затверджений як місце проходження нульового меридіану.

1891 — в Італії скасовані вибори за партійними списками.

1895 — Джошуа Слокам розпочав перше у світі поодиноке кругосвітнє плавання.

1897 — в Римі безробітній П’єтро Аччарто намагався заколоти кинджалом короля Італії Умберто I.

1898 — Іспанія оголосила війну США, відкинувши ультиматум вивести свої війська з Куби.

1900 — вийшла друком основна книга Зигмунда Фрейда «Тлумачення снів».

1909 — вперше кінооператор здійснив політ на аероплані. Це відбулось у Сентоселле, поблизу Риму. В якості пасажира його взяв на борт свого біплану Вілбур Райт.

1915 — турецька влада починає масові арешти і депортацію вірменської інтелігенції Константинополя. Згодом цей день стане днем пам’яті жертв геноциду вірмен.

1916 — початок ірландського «Великоднього повстання» проти англійського колоніального панування.

1918

— американський експедиційний корпус здійснив висадку в Мурманську.

— на таємній нараді з командуванням німецької армії генерал Павло Скоропадський домовився про підтримку німцями повалення Центральної Ради.

1919

— більшовики на один день захопили Київ.

— уу Литві повалено радянський уряд.

— створена галерея мистецтв Торонто.

1920 — уряди Польщі і УНР уклали угоду про військову допомогу.

1921 — терористами вбито міністра зовнішніх справ Німеччини Вальтера Ратенау.

1926 — підписано радянсько-німецький Договір про дружбу та нейтралітет.

1927 — відкриття в Москві першої світової виставки моделей міжпланетних апаратів, механізмів, приладів та історичних матеріалів (тривала 2 місяці).

1930 — Едда Муссоліні (донька італійського диктатора) одружилася з графом Галеаццо Чіано.

1938 — на кіноекрани вийшла комедія Григорія Александрова «Волга-Волга» з Любов’ю Орловою і Ігорем Ільїнським в головних ролях.

1940

— Великобританія розпочинає евакуацію своїх військ з Греції. Протягом шести днів країну залишило понад 50 тисяч військовослужбовців, а зброя, техніка і літаки були залишені напризволяще.

— Генріх Гіммлер підписав наказ про створення концентраційного табору в Освенцимі.

1944 — Західний фронт радянських військ розділено на 2-й і 3-й Білоруські фронти.

1945

— італійські комуністи підняли антифашистське повстання на півночі Італії.

— Генріх Гіммлер безрезультатно намагався через шведського дипломата Фольке Бернадотта запропонувати Великобританії і США безумовну капітуляцію вермахту на Західному фронті, щоб продовжити війну з СРСР.

1946 — перші польоти на реактивних літаках МіГ-9 (пілот-випробовувач А. Н. Грінчік) та Як-15 (М. І. Іванов).

1949

— у Києві урочисто відкрито літературно-художній музей Тараса Шевченка.

— в Англії відмінені обмеження на продаж цукерок, що були введені під час війни.

1950 — Трансйорданія перейменована на Йорданське Хашимітське Королівство.

1952 — в Онтаріо вперше по нафтопроводі поступила нафта з провінції Альберта (Канада).

1953 — англійська королева Єлизавета II надала лицарський титул Вінстону Черчиллю.

1954 — братиславським судом до довічного ув’язнення засуджено колишнього голову словацької комуністичної партії Густава Гусака (майбутнього голову комуністичної Чехословаччини).

1955

— завершується Бандунгська конференція 29 «неприєднавшихся» держав, які засудили колоніалізм, расизм та холодну війну між США і СРСР.

— Ірак і Туреччина підписали угоду про співробітництво у сфері безпеки й оборони (т. зв. «Багдадський пакт»). У цьому ж році до нього приєднались Великобританія, Іран і Пакистан.

1957 — на Державній нараді КНР Мао Цзедун заявив: «Не треба читати багато книг».

1962 — у США здійснено першу телетрансляцію з тихоокеанського узбережжя на атлантичне — телесигнал з Каліфорнії був переданий через перший експериментальний телесупутник «Eco-1» і прийнятий у Массачусетсі.

1964 — у південному В’єтнамі партизани ледве не збили літак з американським генералом Вільямом Вестморлендом, поранивши шістьох осіб на борту.

1965

— у Радянській Вірменії вперше відмітили День пам’яті жертв Геноциду вірмен в Османській імперії 1915–1923 рр.

— інтервенція американських військ в Домініканську республіку.

1967

— в Греції хунта «чорних полковників» заборонила носіння міні-спідниць.

— при поверненні на Землю КК Союз-1 загинув Володимир Комаров. Керівництво замовчувало цей факт 13 годин.

1968 — Маврикій став членом ООН.

1970

— КНР запустила свій перший штучний супутник Землі «Dong Fang Hong 1».

— Гамбія, яка в 1965 році отримала незалежність від Великобританії, проголошена республікою.

1974 — заарештовано Гійома — особистого референта канцлера ФРН Віллі Брандта, який виявився офіцером міністерства держбезпеки НДР. Через два тижні В. Брандт добровільно пішов у відставку.

1975

— британський уряд прийняв рішення купити контрольний пакет акцій автомобільної компанії «British Layland Motors».

— терористична група Баадер-Майнхоф влаштовує вибух в посольстві ФРН в Стокгольмі.

1980 — трагічно закінчилася спроба США звільнити заручників, яких утримували ісламські радикали в американському посольстві в Тегерані — вісім службовців загинули, решта заручників залишились в руках терористів

1981

— представлено перший персональний комп’ютер IBM.

— США скасували ембарго на поставки зерна до СРСР.

1983 — за результатами виборів Соціалістична партія Австрії (СПА) втратила абсолютну більшість в парламенті, що змусило федерального канцлера соціаліста Бруно Крайського подати у відставку. Його наступник Фред Зіновац сформував коаліційний уряд СПА і національно-ліберальної Австрійської партії свободи.

1984 — у Сан-Франциско компанія «Apple» анонсувала свій портативний комп’ютер Apple II вагою 6 кілограмів і розміром з валізу. Проте пишне гасло «Apple II — назавжди», під яким проводилась рекламна кампанія, виявилося далеким від дійсності — через 5 років Apple II був знятий з виробництва.

1985 — Верховний Суд Канади визнав законною роботу магазинів у неділю.

1986 — затонув філіппінський паром «Дона Жозефіна», 194 особи загинули.

1987 — у Перській затоці американський флот уперше у світі використав дельфінів у військових цілях.

1990 — на орбіту Землі був доставлений телескоп Хаббла.

1992 — створена Федеративна Республіка Югославія (Сербія і Чорногорія).

1993 — бойовики ІРА влаштовують вибух в районі Бішопсгейт (Лондон), який призвів до значних руйнувань.

1996 — Палестинська Національна Рада проголосувала за вилучення із програмних документів Організації Визволення Палестини (ОВП) положень, що закликали до збройної боротьби з Ізраїлем аж до повного знищення його як держави.

1997

— США стали 75-ю державою, котра ратифікувала міжнародний договір про заборону хімічної зброї, підписаний у 1993 році 164-а країнами, він зобов’язував підписантів до 2007 року знищити всі наявні запаси цього виду зброї і промислові потужності з її виробництва.

— нижня палата японського парламенту проголосувала за дозвіл проводити в країні операції з пересадки серця.

1998

— Сергій Кірієнко призначений головою уряду РФ.

— НАТО пред’явив Югославії ультиматум з вимогою вивести війська з Косово.

— Володимир Жириновський на факультеті соціології МДУ захистив докторську дисертацію на звання доктора філософських наук: «Росія: минуле, сучасність і майбутнє російської нації».

1999 — на засіданні у Вашингтоні рада НАТО прийняла нову стратегічну концепцію, що дозволяла використання збройних сил блоку для запобігання порушенню прав людини будь-де у Європі.

2000

— у районі мису Тарханкут протикорабельна крилата ракета, запущена з російської берегової установки, влучила в український теплохід «Павло Верещагін», який опинився в зоні бойових стрільб Чорноморського флоту.

— технологічний збій на ядерному реакторі в Японії.

2001 — Елтон Джон виступив з концертом в Царському Селі (Росія).

2004

— США скасували економічні санкції, накладені на Лівію 18 років тому. Це свого роду винагорода за відмову лівійського керівництва від розробки зброї масового знищення.

— Віталій Кличко в бою з Коррі Сандерсом завоював вакантний титул чемпіона світа з боксу в суперважкій вазі за версією WBC.

2005 — інаугурація папи Бенедикта XVI.

2006 — скоєно терористичні акти в єгипетському курорті Дахаб.

В цей день народились

1490 — Франциск Скорина, білоруський першодрукар, просвітник

1533 — Вільгельм I Оранський, перший штатгальтер Голандії, граф Нассауський і принц Оранський

1581 — Вінсент де Поль, французький монах, католицький святий

1620 — Джон Гронт, англійський статистик, засновник демографії

1706 — Джованні Батіста Мартіні, італійський композитор, вчитель Й. К. Баха, Моцарта, Глюка і М. Березовського

1743 — Едмунд Картрайт, англійський винахідник механічного ткацького верстата

1791 — Микола Олександрович Бестужев (пом. 1855), декабрист, історик російського флоту, художник.

1814 — Василь Антонович Інсарський (пом. 1883), росіянин письменник-мемуарист.

1815 — Ентоні Троллоп (пом. 1882), англійський письменник.

1817 — Жан Шарль де Маріньяк (пом. 1894), швейцарський хімік, винахідник ітербію.

1822 — Янко Краль (пом. 1876), словацький поет, діяч національно-визвольного руху 40-х рр. XIX ст.

1845 — Карл Фрідріх Георг Шпітелер (пом. 1924), швейцарський письменник, романіст, есеїст, лауреат Нобелівської премії 1919 року.

1880 — Гідеон Сундбек, винахідник застібки-блискавки.

1881 — Павло Якович Павлінов (пом. 1966), живописець, майстер ксилографії.

1895 — Стенлі Роуз (пом. 1986), англійський футболіст, президент ФІФА (1961–1974).

1898 — Анатолій Петрович Кторов (пом. 1980), актор МХАТу, кіноактор («Процес про три мільйони», «Праздник Святого Йоргена», «Война и мир»).

1901 — Божко Сава Захарович, український письменник

1905 — Роберт Пенн Воррен (пом. 1989), американський письменник та поет.

1905 — І. А Флеров (пом. 1941), герой Російської Федерації, командувач окремої експериментальної батареї реактивної артилерії.

1909 — Бернхард Гржимек (пом. 1987), німецький зоолог, письменник, директор Франкфуртського зоопарку («Вони належать усім»).

1920 — Дмитро Григорович Білоус, український письменник

1921 — Ярослав Мах (пом. 1972), чеський режисер та сценарист.

1924 — Франко Манніно, італійський композитор і диригент.

1933 — Резо Чейшвілі, грузинський сценарист.

1934 — Ширлі Маклейн, американська акторка.

1936 — Джилл Айрленд (пом. 1990), англо-американська акторка.

1936 — Ернст Цюндель, німецький публіцист, ревізіоніст Голокосту.

1938 — Лідія Нагаєва, башкирська танцівниця, етнохореограф.

1939 — Лілі Іванова, болгарська співачка.

1941 — Джон Крістофер Вільямс, австралійський гітарист.

1942 — Барбра Стрейзанд, американська співачка й акторка.

1945 — Дуг Кліффорд, ударник американської групи «Creedence Clearwater Revival».

1947 — Гленн Корнік, рок-музикант, екс-«Jethro Tull»

1949 — Юрій Чернов, актор

1952 — Жан-Поль Готьє, французький модельєр. Після роботи у П’єра Кардена (Pierre Cardin) створив в 1978 свою першу колекцію

1952 — Віталій Петрович Мацько, письменник, доктор філологічних наук, професор

1955 — Володимир Аджамов, класичний танцівник лірико-героїчного плану

1955 — Балабко Олександр Васильович, український журналіст, письменник

1955 — Макаров Юрій Володимирович, український журналіст, телеведучий

1957 — Борис Вільямс, ударник гурту «The Cure»

1963 — Біллі Гоулд, бас-гітара гурту «Faith No More»

1973 — Оксана Арбузова, актриса.

1982 — Келлі Кларксон, американська поп-рок співачка, переможниця першого сезону «American Idol».

1988 — Шишков Ратмир, російський співак, репер.

Цього дня померли

624 — Мелліт, перший єпископ Лондону, третій архієпископ Кентерберійський, засновник собору св. Павла в Лондоні.

1530 — Джакопо Саннадзаро, італійський гуманіст, поет (*1456).

1783 — Григорій Орлов, російський фельдмаршал, граф, фаворит Катерини II (*1734).

1967 — Комаров, льотчик-космонавт СРСР, загинув при завершенні польоту на кораблі «Союз-1».

2002 — Аркадій Танхумович Єлішевич, український науковець, доктор технічних наук, професор Донецького політехнічного інституту (*1932).

2004 — Есте Лаудер (Жозефін Естер Ментцер, *1908), американка, глава косметичної фірми.

2005 — Езер Вейцман (*1924), президент Ізраїлю (1993–2000 рр.).

2005 — Аркадій Вайнер, письменник (брати Вайнери).