Подорожуючи Закарпаттям. Виноградів: чи є окрасою міста засмічений фонтан?

30 березня завітала у справах до найтеплішого райцентру Закарпаття. Маючи вільних півтори години, вирішила піти на площу 750 років Виноградова.

Одразу підійшла до фонтану, який встановили тут майже п’ять років тому з нагоди ювілею міста. Фонтан і справді чудовий. Господиня фонтану – дівчина, яка чавить виноград, у кам’яній, охопленій бронзовими обручами діжці. Але сік з нього не тече, бо не сезон.

Не тече з нього і вода, бо надворі ще лише весна, а до літа ще два місяці. Милувалась я бронзовою скульптурою, поки не заглянула до басейну водограю.

Води там, звісно, не було, натомість – листя дуба, упаковки з цигарок, недопалки, пластикові пляшки, одноразові паперові стаканчики, сміття. Від такої картини у мене аж настрій зіпсувався. До слова, басейн потребує ремонту – облущилася штукатурка.

Засмічений фонтан аж ніяк не є окрасою міста. Який гарний він не був би і яка пора року надворі не стояла б. А може у Виноградові думають, що фонтан треба прибирати лише коли він працює? Я так не думаю. Сподіваюся, що зі мною солідарні й інші гості міста.

Поруч знаходиться ресторан та суші-бар. Відвідувачі неодмінно захочуть оглянути фонтан. І яке в них складеться враження про господарів міста? Відповідь очевидно – і до ворожки не ходи.

Тетяна Грицищук, фото автора