16 березня

870 — заснування в Болгарії православної церкви.

1079 — в Ірані прийнятий мусульманський календар.

1521 — під час першої навколосвітньої подорожі португальський мореплавець Фернан Магеллан досягнув берегів сучасних Філіппін; через півтора місяця він загинув у сутичці з місцевими жителями.

1664 — поляки розстріляли українського гетьмана Івана Виговського.

1827 — почав виходити перший в Америці журнал чорношкірих «Журнал свободи».

1851 — Іспанія і Ватикан уклали конкордат, за яким католицька церква одержала повний контроль над освітою і цензурою в Іспанії.

1870 — у Москві відбулася прем’єра увертюри «Ромео і Джульєтта» Петра Чайковського.

1880 — за підозрою в революційній агітації заарештований український поет Іван Франко.

1915 — через бійку, яку влаштував Володимир Маяковський, поліція Петрограду закрила клуб артистів і поетів «Бродячий пес».

1917 — у Києві відбулася велика маніфестація — День свята революції. У ході мітингу кияни знищили міський пам’ятник Столипіну.

1917 — російський великий князь Михайло Александрович, брат Миколи II, зрікається престолу на користь Установчих зборів.

1919 — у США вперше випробували бездротовий телефон для переговорів з літаком.

1921 — укладено Московський договір між РРФСР та урядом Ататюрка. Всупереч умовам Севрського договору, до Туреччини перейшли Карська область і Сурмалінський повіт колишньої Російської імперії, що їх вірмени вважають своїми етнічними землями. Вірменське населення згодом залишило ці території.

1923 — римська поліція заборонила свист та інші прояви невдоволення грою акторів у театрах.

1936 — з конвеєру Горьківського автомобільного заводу зійшов перший радянський автомобіль — лімузин марки «М-1».

1937 — Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР створив відділ боротьби з розкраданнями соціалістичної власності (ОБХСС).

1943 — нацистські війська вдруге взяли Харків.

1945 — радянські війська почали Віденську наступальну операцію.

1960 — у Нью-Йорку представлений перший автомобіль на сонячних батареях.

1962 — СРСР запустив у космос супутник «Космос-1».

1962 — Хрущов оголосив про те, що СРСР має міжконтинентальну ракету.

1988 — газова атака на курдське місто Халабджа іракською армією, в результаті чого загинуло кілька тисяч його мешканців.

1990 — у Львові розпочала роботу перша сесія відродженого Наукового товариства імені Тараса Шевченка.

1994 — фігуристка Тоня Хардинг вигнана зі спорту за причетність до організації нападу на фігуристку Ненсі Керріган.

1998 — Ватикан вибачився перед євреями за бездіяльність католицької церкви в роки Голокосту.

2000 — українська міліція затримала колишнього міського голову Ужгорода Сергія Ратушняка, який протягом двох років ховався від правосуддя.

2001 — чеченці захопили російський літак ТУ-154. Літак «Внуковських авіаліній» чартерного рейсу Москва-Стамбул-Москва був захоплений чеченцями невдовзі після вильоту зі Стамбула. Саудівська влада дозволила посадку літака в аеропорті міста Медина. При захопленні літака саудівський спецназ убив трьох — стюардесу, пасажира-турка і одного з терористів.

2006 — Генеральна асамблея ООН майже одностайно проголосувала за утворення Ради з прав людини.

У цей день народились

1750 — Гершель Кароліна Лукреція, німецько-англійський астроном, сестра і помічниця Вільяма Гершеля (†1848).

1751 — Медісон Джеймс (англ. James Madison), 4-й президент США (1809–1817; †1836).

1771 — Антуан Жан Гро, французький художник першої третини 19 ст.

1787 — Ом Георг Симон, німецький фізик, автор одного з основних законів електричних кіл (закон Ома; † 1854).

1839 — Арман Сюллі-Прюдом, французький поет, перший Нобелівський лауреат з літератури († 1901).

1846 — Прахов Адріян Вікторович, відомий київський археолог, історик мистецтв, художній критик, професор Київського університету, очільник розписів Володимирського собору.

1859 — Попов Олександр Степанович, фізик і електротехнік, один з винахідників радіо († 1906).

1882 — Алчевська Христина Олексіївна, українська письменниця, драматург, прозаїк, поетеса і педагог; дочка Олексія Кириловича і Христини Данилівни Алчевських.

1883 — Соня Грін, американська письменниця, видавець-аматор українського походження, дружина Говарда Лавкрафта.

1884 — Бєляєв Олександр Романович, російський письменник-фантаст («Людина-амфібія», «Голова професори Доуеля»; † 1942).

1890 — Міхоелс Соломон Михайлович, російський актор, режисер, голова Єврейського антифашистського комітету.

1894 — Юрій Драган, український поет, представник «празької школи».

1906 — Франсиско Аяла, іспанський письменник, перекладач і соціолог (†2009).

1906 — Ейхман Адольф, німецький нацист, фахівець зі знищення євреїв.

1911 — Менгеле Йозеф, німецький доктор-нацист, який проводив досліди над в’язнями Освєнціма.

1920 — Юнґе Гертруда, особиста секретарка Гітлера, яка записала його заповіти.

1927 — Комаров Володимир Михайлович, російський космонавт (†1967).

1935 — Юрський Сергій Юрійович, радянський та російський актор (Остап Бендер).

1941 — Бертолуччі Бернардо, італійський кінорежисер, володар «Оскара» («Маленький Будда», «Останнє танго в Парижі»).

1944 — Микола Підгорний, український живописець.

Цього дня померли

37 — Тиберій, римський імператор з династії Юліїв-Клавдіїв.

1736 — Джованні Баттіста Перголезі, італійський композитор, скрипаль і органіст (*1710).

1898 — Обрі Бердслі, англійський художник-графік, ілюстратор, декоратор, поет, представник англійського естетизму і стилю модерн кінця ХІХ ст..

1968 — Маріо Кастельнуово-Тедеско, італійський композитор (*1895).

1979 — Січинський Мирослав Миколайович, український громадсько-політичний діяч (*1887).

1998 — Дерек Бартон (англ. Derek Harold Richard Barton), англійський хімік, лауреат Нобелівської премії 1969 року.

2003 — Лоуренс Г’ю Аллер, американський астроном.