3 березня

1669 — гетьман Дем’ян Многогрішний уклав угоду з московськими послами (Глухівські статті), яка обмежувала козацьку автономію та не дозволяла Україні самостійної зовнішньої політики.

1802 — у Відні опубліковано «Місячну сонату» Бетховена.

1861 — російський імператор Олександр II підписав маніфест про скасування в імперії кріпацтва.

1866 — у Києві відкрито публічну бібліотеку (тепер — Національна парламентська бібліотека України).

1875 — «день народження» канадського хокею. У Монреалі відбувся перший організований хокейний матч.

1875 — у Парижі завершилася провалом прем’єра опери «Кармен» Жоржа Бізе.

1878 — у Сан-Стефано, передмісті Стамбула, підписано прелімінарний мирний договір, який завершував російсько-турецьку війну 1877—1878 років.

1915 — у Нью-Йорку пройшла прем’єра найвидатнішого німого фільму всіх часів і народів — «Народження нації» з Ліліан Гіш, Мей Марш і Уоллесом Рейдом у головних ролях (режисер Дейвід Гріфіт).

1917 — 3-4 березня у Києві організована Українська Центральна Рада (УЦР).

1918 — згідно з Брестським мирним договором радянська Росія визнала незалежність України.

1921 — Польща і Румунія підписали у Бухаресті договір про військовий союз проти Росії.

1931 — Президент США Гувер затвердив рішення Конгресу США вважати вірш «Зоряно-смугастий прапор», написаний у 1814 році Френсісом Кі під впливом подій англо-американської війни 1812 року і покладений згодом на мелодію популярної англійської пісні «To Anacreon in Heaven», офіційним гімном США.

1945 — під тиском США і Радянського Союзу Фінляндія, яка у вересні 1944 року підписала з СРСР угоду про перемир’я, оголосила війну Німеччині, своєму недавньому союзнику у 2-й світовій війні.

1945 — у Львові розпочала роботу Обласна державна картинна галерея.

1945 — різня в Павлокомах.

1952 — затверджено генеральний план забудови Черкас, розроблений Київським інститутом проектування.

1978 — на кладовищі у містечку Веве (Швейцарія) з могили викрадено останки американського актора Чарлі Чапліна; вони були знайдені через 11 тижнів поблизу Женевського озера.

1985 — на американському телеканалі ABC відбулась прем’єра серіалу «Агентство «Місячне світло»» з Сибіл Шепард і Брюсом Віллісом у головних ролях.

1991 — у Латвії та Естонії відбулися референдуми, на яких більшість громадян висловилася за вихід цих республік зі складу СРСР.

1994 — Україна й США підписали договір про дружбу і співпрацю.

У цей день народились

1811 — Антін Могильницький, український письменник, громадський і політичний діяч, греко-католицький священик.

1831 — Джордж Мортімер Пуллман, американський винахідник, конструктор спальних вагонів.

1844 — Аокі Сюдзо, японський дипломат, міністр закордонних справ Японії (1889–1891, 1898–1906).

1845 — Кантор Георг Фердинанд, німецький математик, основоположник теорії множин, що стала наріжним каменем в математиці.

1847 — Белл Александр Грехем, американський винахідник (телефонний апарат) шотландського походження.

1876 — Йосафат (Коциловський), єпископ Української греко-католицької церкви, блаженний свщмч.

1888 — Наталена Королева, українська письменниця. В своїх творах опрацьовувала історичні та біблійні теми.

1896 — Паторжинський Іван Сергійович, український співак (бас), педагог, народний артист СРСР.

1899 — Олеша Юрій Карлович, прозаїк, драматург, поет, сатирик, кіносценарист. Одна з ключових фігур одеського літературного гуртка 1920-х.

1911 — Джин Гарлоу, американська кіноактриса, зірка 1930-х років, відома за прізвиськом «Платинова блондинка».

1919 — Погорєлов Олексій Васильович, український математик.

1942 — Йон Ілієску, румунський політичний діяч, один з лідерів Грудневої революції (1989), президент Румунії (1989—96, з 2000 р.).

1958 — Річардсон Міранда, американська актриса («Імперія сонця», «Танець з незнайомцем»).

1977 — Кітінг Ронан, ірландський поп—співак, вокаліст гурту «Boyzone».

1982 — Аіда Ніколайчук, українська співачка, переможець головного вокального конкурсу України «Ікс-Фактор».

Цього дня померли

1605 — Климентій VIII — Папа Римський (нар. 1536)

1703 — Гук Роберт (Robert Hooke), англійський фізик, хімік, математик, астроном, біолог, винахідник й архітектор (*1635).

1706 — Пахельбель Йоганн, німецький композитор (*1653).

1792 — Адам Роберт (Robert Adam), британський архітектор (*1728).

1824 — Віотті Джованні Батіста (Giovanni Battista Viotti), італійський скрипаль-віртуоз, творець французької скрипкової школи (*1755).

1855 — Міллз Роберт (Robert Mills), американський архітектор, будівельник Білого дому і монумента Вашингтона (*1781).

1923 — Гашек Ярослав, чеський письменник-сатирик.

1927 — Арцибашев Михайло Петрович, російський письменник.

1932 — Дальберт Ойґейн (Eugene Francois Charles D’Albert), німецький піаніст, композитор (*1864).

1960 — Граве Іван Платонович, вчений-артилерист, доктор технічних наук, винахідник бойової ракети на бездимному поросі (*1874).

1971 — Михайлов Максим Дормидонтович, співак (бас), народний артист СРСР, соліст Великого театру (*1893).

1973 — Панова Віра Федорівна, письменниця.

1973 — Птушко Олександр Лукич, кінорежисер («Золотий ключик», «Новий Гулівер», «Руслан і Людмила») (*1900).

1975 — Ласло Непозначок, угорський письменник (*1901).

1981 — Даль Олег Іванович, актор театру й кіно (*1941).

1983 — Артур Кестлер (Arthur Koestler), англійський письменник і філософ угорського походження (*1905).

1985 — Шкловський Йосип Самуїлович, радянський астроном, астрофізик (*1916).

1991 — Вільям Пенні (William George Penney), британський фізик, керівник британської програми зі створення атомної бомби (*1909).

1993 — Альберт Брюс Себін (Albert Bruce Sabin), американський лікар польського походження, мікробіолог і вірусолог, творець живої вакцини проти поліомієліту (*1906).

1994 — Гостев Ігор Аронович, кінорежисер (документальні стрічки «Перший рейс до зірок» й «Зоряні брати», худ. фільми «Фронт за лінією фронту» (Державна премія РРФСР), «Європейська історія», «Свавілля»), народний артист Росії (*1925).

1997 — Шаталін Станіслав Сергійович, російський економіст, керівник програми реформ «500 днів» (*1934).

2003 — Джордж Едвардс, британський авіаційний інженер, конструктор, один з головних розроблювачів надзвукового пасажирського літака «Конкорд» (*1908).

2011 — Джеймс Елліот, американський астроном, який відкрив кільцеву систему Урана і атмосферу Плутона