У греко-католицькому храмі Перечина відзначили Стрітення Господнє та освятили свічки-грімниці

Другий рік поспіль греко-католицька громада Перечина відзначила Стрітення Господнє 2 лютого. У 2023 році парафія святого Миколая Чудотворця Мукачівської греко-католицької єпархії перейшла на григоріанський календар.

Цьогоріч 2 лютого припало на неділю, вихідний день, отож до церкви прийшло багато людей. Вірники принесли свічки для освячення, які називають грімницями.

Зауважу, що в православних та греко-католиків це одне із найбільших 12 свят після Великодня.

Біблійна історія

До Єрусалимського храму Ісуса принесли Діва Марія та святий Йосип. Сталося це на 40-й день після його народження. У церкві їх зустрів святитель Симеон Богоприємець. Він був великим праведником, який знав від Духа Святого, що не помре, поки не побачить Ісуса. На Спасителя чекав багато років, був чоловіком похилого віку.

Стрітення офіційно стало святом у другій половині IV ст. Перші паломники у своїх письмових спогадах зауважували, що цей день відзначався майже так само урочисто, як і Великдень.

Освячення свічок

Після завершення Літургії отець Мирослав покадив свічки і покропив їх свяченою водою, виголошуючи: «Благословляються і освячуються свічі ці окропленням води цієї свяченої в ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь». Прихожани принесли парафінові і воскові свічки, декорувавши їх стрічками, гілочками самшиту, сухоцвітами.

Пані Тетяна декорувала білу свічку ангелом та червоною стрічкою. Для зручності поставила її у скляний стаканчик із зерном вівса.

Дехто запалював, та більшість вірників утрималися, щоб свічковиння не накапало на підлогу.

Освячені на Стрітення свічки називають грімницями. Вважається, що вони мають магічну силу. Читаючи «Отченаш» та «Богородицю», запалюють їх, коли надворі починається буря з громовицями і блискавками, під час пожежі, паводку.

Пані Марія розповіла мені про родинні звичаї та традиції.

– Старожили кажуть так: як зустрінеш Стрітеніє, так проведеш рік. Ми усією сім’єю ідемо до церкви, святково одягнувшись. Напередодні купуємо свічки. З минулого року досить подорожчали. Купила різні: великі і малі, парафінові і воскові – про запас і для потреб. Прийшовши додому, їмо дору, обідаємо, а потім я запалюю освячені свічки біля ікон і молюся. У Всевишнього прошу захисту від бурі, природних катаклізмів, усяких бід, хвороб, називаючи імена домашніх. Своїми словами кажу: «Стрітенська свічко, очисти Україну від руської напасті». Дуже хочу, щоб ця війна скоріше закінчилася і наші хлопці повернулися додому, до своїх родин. Відтак обходжу з нею всі кімнати, обійстя, щоб святим полум’ям освітила, од нечистої сили захистила. Моя мама вірила у магічну силу стрітенської свічки, і я вірю, а хто вважає, що все це забобони, то це його справа, – додала жінка.

Зима зустрілася з весною

У дохристиянських звичаях цей час Стрітення здавна сприймався, як зустріч зими з весною. З наступного дня люди розпочинали весняно-городні роботи, садівники приступали обрізати і щепити дерева. Казали: «До Стрітенія лиши дерева спати, а по Стрітенію можеш обрізати». Щепили з дерева на дерево, бо вважали, що прищепа і відщепа в’єдно просипаються і файно зростаються. Ґаздині висівали в ящики насіння овочевих, щоб мати ранню росаду.

З приходом Стрітення починають повертатися птахи з вирію: «Проснулись грімниці – повертаються птиці». Хоча завдяки теплій зимі перші перелітні птахи повернулися на Закарпаття ще тиждень тому.

Майже жодне з церковно-релігійних свят не має стільки афоризмів, як Стрітеніє. Наведу декілька з них:

Грімниці проснулися – зима минулася.

Кедь на Стрітеніє дощ іде – газду у році скрута жде.

Кедь на Стрітеніє погода морозна і ясна – весна буде красна.

Кедь на Стрітеніє сніг залітає – весна не скоро завітає.

Якщо Стрітеніє у воді – Пасха буде на воді.

Старожили кажуть: яка погода на Стрітення, таке буде і літо. Цьогоріч на Стрітення у Перечині була файна погода, без опадів. Чекаємо ранню й теплу весну та сприятливе літо для городини.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора