Закарпатка створює ялинкові прикраси із оксамиту та гіпсу

Рельєфні вишукані кульки, причепурені каретами, янголами, ялинками та іншим цікавим декором. Їх не можна знайти в магазинах, але можна зробити своїми руками. Кожна прикраса індивідуальна і неповторна. Загалом у доробку талановитої майстрині їх декілька тисяч. Рукоділлям Лариса Кружіль займається чотири роки. Крім ялинкових іграшок створює декор для дому.

За словами ужгородки, творчість – це можливість краще пізнати себе. Але чому саме умілиця обрала гіпс та оксамит? Чи важко створити оздобу для святкового дерева? Скільки часу займає робота над одним виробом? Про це та інше закарпатка розповіла «Карпатському об’єктиву».

У рукоділлі надихає все

Створювати маленькі сувеніри Лариса почала у 2020 році. Тоді, під час карантинів, просто не було чим зайнятись. Вільний час присвятила навчанню рукоділлю. Купила декілька майстер-класів і почала пробувати чаклувати над першими виробами.

«Спочатку це був холодний фарфор. Я робила з нього як усілякі статуетки, так і біжутерію. Потім експериментувала з полімерною глиною. Відтак перейшла на гіпс. Це – матеріал для творчості, не для шпаклювання стін. Його можна купити у інтернет-магазинах для рукоділля. Крім того, для роботи потрібні різні молди, куди заливається матеріал і завдяки яким вироби набувають потрібної форми. Для фарбування використовую акрил. Найчастіше – саме білий. Він – універсальний. Основою, наприклад, кульок, слугує пінопласт. Я його декорую за допомогою оксамитової тканини і мережива. Деколи використовую стрази, перли, гіпюр, пір’я. А ще – на кожну кульку додаю декор із гіпсу. Це може бути сніговик, якась тваринка, ялинка, янгол, квітка, сніжинка… загалом будь-що. Таким чином кулька набуває багатого розкішного вигляду», – ділиться думками з «Карпатським об’єктивом» умілиця.

За словами Лариси, працювати з гіпсом нескладно, навпаки – цікаво.

«Якщо є силіконові форми, створити із гіпсу можна будь-що. Це можуть бути елементи ліпки для стелі, для меблів, для дзеркал, або ж статуетки, навіть посуд. Для роботи гіпс потрібно висипати в посудину і, додаючи воду, помішувати. Краще робити невеликі порції, бо матеріал швидко застигає. Якщо хочеться зробити фігурки для холодильника, поки речовина не застигла, у ній треба «втопити» магніт. Якщо це будуть ялинкові іграшки – дріт, за який виріб буде чіплятися. Приблизно за 15-20 хвилин гіпс уже твердий. Не використаний гіпс більше не придатний для роботи. Коли фігурки застигнуть, їх необхідно обережно вийняти із форми. Я для повного висихання залишаю їх до наступного дня. Тільки після цього фарбую. Гіпс – матеріал безпечний, працюю без рукавичок, голими руками. Загалом процес фарбування і вже власне декорування виробів є найбільш цікавим. Відливання ж – найбільш марудним. Тим не менше, кожен етап – це творчість і фантазія. У рукоділлі надихає все!», – переконує умілиця.

Оксамит ідеально поєднується з мереживом

Робота з тканиною – окремий «пункт» у творчості ужгородки.

«Основана моя діяльність – це пошиття одягу. Я – швачка. Хендмейд – це тільки захоплення, певна віддушина, розрядка. Тож у творчості використовую не тільки ліпку, але й тканину. Як на мене, поєднання холодного гіпсу і теплого оксамиту є ідеальним. Це – як морозна погода і пухова курточка. Із тканинами працюю у одні дні, із гіпсом – у інші. Тобто спочатку відливаю оздобу, потім беруся шити «одежу» для кульки. Цьому не вчилася ніде, це – мій власний винахід. Люблю білі і бордові кольори. Але використовую і червоний, рожевий, жовтий, золотистий. Оксамит дуже гарно поєднується з мереживом, він створює «вау-ефект». Будь-що із нього має розкішний вигляд. Існує безліч видів оксамиту, але кожен із них особливий. Краї краще обробляти вручну. Також підходить клейова павутинка. Цей м’якенький на дотик матеріал перетворює кульку на витвір мистецтва», – наголошує умілиця.

Робота над однією кулькою у Лариси може зайняти 3-4 дні, але вона завжди працює не над єдиним виробом.

«Я роблю заготовки на цілу партію кульок. Загалом над усім працюю поетапно. Обшивати кульки досить довго. Але затрати часу – ніщо порівняно з тим, який вигляд матиме готовий виріб. У мене замовляють роботи в Канаду, Францію, Німеччину, Угорщину, Австрію. У Європі рукоділля добре оплачується і дуже цінується. У нас, на жаль, у людей немає достатньо коштів на те, аби купувати щось для душі. Та й дехто не розуміє цінність хендмейду. Адже у виріб вкладено не тільки знання, не тільки таланти, але й тепло серця, рук, частинку душі», – переконує майстриня.

За словами ужгородки, багато прикрас на ялинку у неї замовляє небагато клієнтів, більшість беруть усього по декілька кульок.

«Переважно купують набір або по 3 кульки, або по 6. Хоч декілька авторських іграшок можуть надати ялинці особливого шарму. Рідко замовляють по 12 іграшок одразу. Але трапляються досить цікаві клієнтки. Наприклад, одній робила величезну кульку – 50 сантиметрів у діаметрі – на люстру. Або ж одна жінка замовляла білочку на ялинку, але вона мала мати форму кулі. Чи був сніговик із 5 кульок і гусеничка з 13. Нестандартні варіанти мені й самій подобаються. Люблю працювати над чимось незвичним. Мала, скажімо, доволі цікаве замовлення, у дитячу кімнату для 3-річної дівчинки. Потрібно було зробити для неї гірлянду із дзвіночків. На верхівці кожного з них мав бути сріблястий олень, а на самому корпусі – гіпсова нібито «засніжена» ялинка. Усе потрібно було виконати у рожевих тонах і вкрапленням білих барв. Довжина гірлянди – 1,5 метра. І мама, і дитина в результаті залишилися дуже задоволеними», – зізналася Лариса Кружіль.

Ідеї, як зізнається умілиця, їй підказує саме життя.

«Натхнення можна черпати із будь-чого. Навіть дерево на вулиці може мотивувати до творчості. Побачене десь у вітрині магазину, у когось вдома, і мережі… Одним словом, ідеї нас оточують на кожному кроці. Потрібно вміти їх тільки бачити і втілювати через мистецтво у життя. А ще мене надихають мої рідні. Вони завжди щось підказують, підтримують добрим словом, нерідко і купують матеріали для роботи. І це – справді цінно! Приємно, що в мене вірять найдорожчі люди, що поділяють мої захоплення і що навіть коли в мене погано виходило, додавали впевненості і щоразу підбадьорювали», – наголошує вона.

На майбутнє майстриня мріє опановувати нові техніки та створювати ще більше цікавих виробів.

«Дуже хочу навчитися працювати з бавовняним шнуром, або джутом. Це – плетіння різних підносів, корзин, сумок, панно. У таких техніках навіть прикраси можна робити. Це – у мене плани на наступний рік. Подруга килимки плете зі джуту. Тому навчити мене є кому. Крім того, потрібно вдосконалюватися у тому, з чим працюю зараз. Маю багато планів щодо статуеток, усілякого хатнього декору. Головне – мати вільний час, бо його завжди бракує. Але переконана, що із усім впораюсь і все, що запланувала, мені вдасться реалізувати. Тим більше, що бажання у мене реалістичні, не захмарні», – запевняє ужгородка.

Марина АЛДОН