На Сонячній алейці гібіскусів у Перечині висадили тисячний саджанець. Фото

На Сонячній алейці гібіскусів у Перечині висадили тисячний саджанець

На Сонячній алейці гібіскусів, яка закладена у мікрорайоні Яслище міста Перечин, висадили тисячний саджанець. Історична подія мала місце 12 грудня 2024 року о 12 годині. Ювілейний кущ гібіскуса подарував Мартин Сурмай із села Сімер, якому того дня виповнилося 15 років. Отець Андрій освятив ювіляра Мартина та благословив Сонячну алейку гібіскусів. Захід завершили яскравим феєрверком та обмили шампанським.

У події, яка увійде в історію Перечинської територіальної громади, взяли участь працівники міської ради, депутати, жителі громади.

Господиня квіткової локації Любов Крижановська присвятила її нашим славним захисникам України. З нею я записала коротке інтерв’ю для читачів «КО».

– Любове Юріївно, на алейці я була у липні. Тоді було 235 саджанців. А тепер уже тисяча. Звідки стільки саджанців?

– Багато саджанців подарували люди. Є 35 дарувальників. Багато купувала власним коштом. Алейка розміщена на землях міської ради, але роблю це для громади, людей, щоб розвивати квітковий туризм. Радує, що жителі громади активно долучаються до справи. До прикладу, 30 листопада висадили 900 саджанець, а сьогодні вже маємо тисячний.

– Коли цим займаєтеся?

– Після роботи, у вихідні. Буває, що висаджую та виконую певні роботи по догляду при вуличному освітленні.

– Біля саджанців бачу таблички із написами.

– Сформувала список для історії, проводжу інвентаризацію. Роблю це для того, щоб наші діти, онуки, люди розуміли, з чого склалася ця алейка, хто подарував, які сорти ростуть. Станом на сьогодні є 50 сортів, але це не остаточна кількість. Треба, щоб всі вицвіли і щоб підтвердити, які були закуплені і вказані. Видів є три: сирійські, трав’янисті і каркаде – гібіскус для чаю. Він кімнатний, але навесні його можна і висівати, і висаджувати у відкритий ґрунт.

– Бачу, алейку Ви підготували до зимових свят, створили фотозону, оздобивши її ялинкою і оленем.

– Декілька років тому ялинку подарував Ярослав Надолуженко із «Зелених янголів». До свят ми її прикрашаємо, чепимо гірлянди, щоб діткам та відвідувачам створити святковий настрій.

– Чи рахуєте витрати, інвестиції в алейку?

– Почала, бо самій стало цікаво. Рахую те, що сама купую, чеки складаю у папку. Скажу, що від літа вклала значну суму, – мені на вушко називає, але просить не вказувати.

Цікаво, що в Алейки є мама та хрещені батьки. Це Софія Бабич, Михайло Барник та Тетяна Грицищук.

– Ці люди дали мені поштовх удосконалювати розпочату справу, розвивати її, розширювати алейку, робити все для того, щоб ці деревцята швидше росли, гарніше і пишніше цвіли, висаджувати нові сорти. Щоб алейка була різнобарвною, різносортною. У світі є близько 300 сортів гібіскусів, я дуже хотіла, щоб якомога більше сортів з’явилося і на нашій алейці, щоб вона була гарна, щоб через декілька років радувала, дивувала, стала справжньою квітковою родзинкою міста, туристичною принадою громади. Дякую кожному, хто творить цю магію краси разом з нами. Сонячна алейка гібіскусів – це місце, де розквітають не лише квіти, а і серця, – розповіла пані Крижановська.

Кореспондентка «Карпатського об’єктива» поспілкувалася і з Мартином та його мамою.

– Мені було років вісім, – пригадує хлопець. – Мама дала мені насіння. Я посіяв ті маленькі зернята в ґрунт. Через декілька місяців зрозумів, що то гібіскус.

– Він тоді ще не знав, що то є – малий був, – пояснила мама. – Ми з Любою Юріївною у неї на обійсті назбирали насіння. Я принесла додому, дала сину і кажу: посади, побачимо, що буде. Зацікавила його. Вважаю, що дітей треба привчати змалку до землі, до праці. Потім ті дев’ять саджанців висадили у себе на городі. Мартин допомагав мені доглядати, підживлювати, обкошувати, грабати траву. Вчора привезли на алейку всі 9 саджанців. Їм по сім років. Вдома залишилися малі, будемо їх вирощувати і доглядати.

Любов Крижановська написала легенду про хлопчика і гібіскус.

«У часи війни, коли кожен день був випробуванням, у Перечинській громаді жив хлопчик на ім’я Мартин. Він мріяв про мир, про щасливе дитинство для всіх дітей і завжди шукав спосіб допомогти іншим. Одного разу, проходячи повз Сонячну алейку, він побачив, як висаджують гібіскуси. Ці квіти здалися йому символом надії, адже навіть у важкі часи вони розквітали, нагадуючи про життя.

Мартин подарував алеї саджанець гібіскуса, який сам виростив із маленького паростка. Він сказав: «Хай це деревце стане символом майбутнього, де кожен матиме шанс на щастя». Незабаром з’ясувалося, що день висадки його подарунка збігається з його 15-річчям.

Коли деревце посадили, то всі зрозуміли, що воно зацвіте яскравими квітами і буде благословляти світ на мир і добро. З того часу гібіскус Мартина став символом єдності й віри в краще майбутнє».

Володимир Бабич виготовив та встановив вказівники. До локації можна дістатися трьома шляхами з центральної дороги, вулиці Ярослава Мудрого:

– через вулицю Підгірну, біля будинку за №9 – ліворуч, а потім весь час прямо;

– через провулок Підгірний до розвилки, далі ліворуч, а потім весь час прямо; – через провулок Ярослава Мудрого, до будинку за №12, а далі праворуч.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора