Анекдоти (Сторінка 24)

Радости Василя не боло меж, коли на п’ятий день відпустки в Турції ун узнав, ож туй є море…

Сестри ся ділять на два типа: старша і гуно мале.

Жона ходить смутна по хижі, ґазда її звідать: – Што ся, Павлінко, стало? – Мене нині паскудов обозвали! – А ти нашто ходиш туда, де тя знавуть!

Самий ліпшой динь – ото завтра! Із завтра – лишавуться пити, курива. Із завтра – начинавуть худати. Із завтра – начнуть глядати роботу, уддавати довги…

У доктора: – На што ся жалієте? – Серце ми мало шаліє. – При яких обстоятєльствах? – Та при обыкновенних. На єнну залізу – задихаюся, на другу – задихаюся, на третю вже не берую… – Но, діду, ви герой! У вісімдесят! Я на 40 року уд вас молодши...

– Мішо, ти чого ще не женився? – Рузумієш, кілько я вже думі приводив дювчат, та они всі не любляться моюй мамці. – А ти приведи таку, оби на мамку похожа бола. – Я привюв, та нянько, лавучи, угнав нас обох гет вон!

Учора мій кум перший раз пушов на охоту. Після 25 вистрілу качка умерла зо сміху…

Хваляться три фатьови. Американець – я маву 2 вілли і 2 фраєрки. Француз – я маву 3 вілли і 3 фраєрки. Закарпатець – а я маву єнну хижу і цілоє село фраєрок (бо їхні ґазди ушиткі суть на Чехах).

Хочете найти дальніх родичів?! Купіть лем ви квартиру біля моря. І товди вас найдуть усі, даже й двоюрідні однокласники.

Аж жона похудала – значить влюбилася. Аж ся поправила – значить щаслива. Аж включила дворники на машині – значить буде повертати направо.