7807
08:00 12.012020

12 січня

Цікаве 2996

Clocks, calendar and diary pages1722 — імператор Росії Петро I заснував новий державний орган — прокуратуру. Першим генеральним прокурором Росії став Павло Ягужинський.

1898 — відкрито телефонний зв’язок між Петербургом і Москвою.

1910 — юна пара з Китаю стала наймолодшими батьками в історії — батькові було 9 років, а матері — 8.

1913 — Йосип Джугашвілі вперше підписався псевдонімом «Сталін».

1919 — вступ до міста Чернігова частин Червоної армії. Встановлення радянської влади.

1919 — у Києві єврейське національне зібрання, на якому були присутні представники єврейських громад з провінції, обговорило питання про погроми; висловило незгоду з тим, що призначення міністра єврейських справ УНР відбулось без відома і згоди єврейських організацій.

1920 — в місто Умань Київської губернії вступили частини Червоної армії. Отаман О. Волох як командуючий військами ревкома Правобережжя видав наказ про входження його підрозділів до складу Червоної армії з метою «знищення петлюрівщини-партизанщини».

1920 — у Варшаві (Польща) відбулося засідання членів уряду УНР за участю голови Директорії С. Петлюри, на якому заслухано доповідь міністра праці О. Безпалка про діяльність уряду в Україні, становище в Україні, рішення уряду скликати предпарламент та про затвердження Брацлавської краєвої управи; обмірковано справу повернення в Україну міністерських апаратів, урядовців і громадян, що перебували на території Польщі. Після обмірковування питання про відносини України з Польщею визнано, що «посовування польських військ на Україну є небажаним і шкодливим», а тому дипломатична місія УНР мала докласти зусиль для того, щоб «застерегти поляків від офензиви на Україну».

1921 — у Москві при РНК РСФРР офіційно акредитовано дипломатичну місію УСРР у складі голови, секретаря та двох радників. Повпредом уряду УСРР було призначено Ю. Коцюбинського, його заступниками — В. Ляха і В. Ауссема, секретарем — Д. Богомолова.

1923 — у Кривому Розі ДПУ викрило велику українську повстанську організацію. Заарештовано понад 200 осіб.

1923 — у Харкові РНК УСРР прийняла постанову «Про вшанування сорокарічної сценічної діяльності М. Заньковецької». Їй було присвоєне звання народної артистки УСРР, призначено підвищену довічну пенсію та перейменовано на її честь колишній Троїцький народний будинок на Театр ім. Заньковецької.

1924 — ЦК КП (б) У надіслав місцевим партійним організаціям закритий лист № 1, в якому повідомлялося про виникнення так званого «червоного бандитизму» — збройних формувань селян-незаможників і безробітних, які грабували заможних громадян, переважно селян або знищували їх господарства під гаслом «Геть НЕП, прямо до соціалізму!». Причинами виникнення «червоного бандитизму», на думку ЦК КП (б) У, стали майнове розшарування мешканців України, безробіття у містах і зловживання представників місцевої влади. Крім членів КНС і безробітних, до складу бандитських формувань входили колишні члени КП (б) У, незгодні з курсом НЕПу, й члени УКП. Найпоширенішою формою селянського «червоного бандитизму» було конокрадство, а бандитизму безробітних — пограбування потягів.

1928 — в США вперше стратили на електричному стільці жінку.

1928 — у Москві ОДПУ видало розпорядження своїм місцевим органам, у тому числі ДПУ УСРР, про реалізацію вилученого у приватників хліба.

1938 — німецький археолог Вільгельм Кеніг при розкопках під Багдадом виявив предмет, який виявився найдавнішою батареєю з гальванічних елементів.

1939 — в Хусті відбулися установчі збори «Товариства греко-католицьких священиків». Ця організація духовенства поклала своїм завданням працювати над «поглибленням українського національного духу, займатися освітньою і господарською працею серед карпато-українського народу». Окремою резолюцією молоді священики засудили «мад’ярофільство старої генерації». Головою товариства обрано о. Ю. Станинця, відомого під письменницьким псевдонімом «Зореслав».

1939 — у Полтаві почали курсувати перші шість таксі.

1942 — рейхскомісар України видав постанову про застосування суворих заходів покарання щодо гірників, що ухиляються від реєстрації на біржі праці і тим самим саботують наказ окупаційної влади про обов’язкову трудову повинність.

1942 — ЦК ВКП (б) і РНК СРСР прийняли постанову «Про штати, ставки заробітної плати і введення премій для працівників МТС за виконання і перевиконання планів машинно-тракторних станцій».

1942 — рейхскомісар України Е. Кох видав директиву всім генерал- і гебітскомісарам про умови відкриття початкових шкіл. Навчанням охоплювалися діти віком до 11 років. Але школу дозволялося відкрити при дотриманні певних умов, зокрема: наявність палива, відсутність небезпеки поширення інфекційних захворювань, наявність достатньої кількості благонадійних учительських сил, відсутність потреби використання шкільних будинків для інших необхідних цілей. Запроваджувалася українська мова навчання. Заборонялося використовувати радянські підручники, посібники, плани, програми.

1943 — у Сумській області окупанти спалили повністю село Антонівка Ямпільського району, загинуло 97 жителів.

1944 — війська 1-го Українського фронту зайняли райцентри Сарни, Степань та за участі партизанського з’єднання О. Сабурова здобули райцентри Висоцьк і Володимирець (Рівненська обл.).

1944 — опубліковано звернення президії Верховної Ради УРСР і ЦК КП (б) У до населення окупованих областей України. У ній виголошено заклики до боротьби з окупантами та «українськими націоналістами».

1945 — розпочалась Сандомирсько-Сілезька стратегічна наступальна операція військ 1-го Українського фронту, що тривала до 3 лютого. Метою операції було розгромити кельце-радомську групу ворога, звільнити південну частину Польщі, вийти до р. Одер і захопити плацдарм на її лівому березі.

1945 — розпочалась Західно-Карпатська стратегічна наступальна операція військ 4-го Українського і головних сил 2-го Українського фронтів, що тривала до 18 лютого. Метою операції було розбити угрупування військ ворога, що перебували в Західних Карпатах, подолати силами 4-го Українського фронту Західні Карпати і вийти на підступ до Моравсько-Остравського району.

1945 — розпочалася Вісло-Одерська стратегічна наступальна операція радянських військ, яка тривала до 3 лютого. Метою операції було розгромити групу армій «А», завершити визволення Польщі і створити хороші умови для удару на Берлін.

1950 — в СРСР знову запроваджена смертна кара за зраду, шпигунство і саботаж.

1954 — в австрійській провінції (землі) Форарльберг внаслідок сходження лавини загинули 200 людей. Через 9 годин друга лавина поховала під собою ще 115 осіб.

1954 — опубліковані «Тези про 300-річчя возз’єднання України з Росією», схвалені ЦК КПРС. Тези були написані на замовлення голови агітпропу спеціально організованою з цією метою 1952-го року групою провідних московських і київських істориків.

1955 — у Дніпропетровську відкрито регулярний рух поїздів новим залізничним мостом через Дніпро, довжина мосту — 1,5 км.

1964 — Римський Папа Павло VI призначив митрополита Йосипа Сліпого членом конгрегації для Східної церкви.

1965 — мер міста Торонто (Канада) підписав прокламацію про проголошення 22 січня «Днем української незалежності».

1972 — КГБ здійснило в Україні серію арештів молодої інтеліґенції (операція «Блок»). Були заарештовані В’ячеслав Чорновіл, Василь Стус, Іван Світличний, Євген Сверстюк, Зіновій Антонюк, Данило Шумук, Микола Плахотнюк, Леонід Плющ, Олесь Сергієнко, Іван Коваленко, Іван Гель, Ірина Калинець, Михайло Осадчий, Стефанія Шабатура.

1974 — В’ячеслав Чорновіл звернувся з заявою до голови президії Верховної Ради УРСР. У ній повідомлялось, що, починаючи з 12 січня 1972-го року (дня його арешту і початку широких репресій проти течії шістдесятників в українському літературно-громадському житті), він щорічно, як в ув’язненні так і після, відзначатиме одноденною голодівкою аж до справедливого перегляду його та інших аналогічних справ.

1981 — відбулася прем’єра серіалу «Династія» на телеканалі Ай-Бі-Сі.

1990 — Румунія стала першою з країн Східної Європи і колишніх членів Організації Варшавського договору, яка заборонила комуністичну партію.

1998 — 19 країн-членів Євросоюзу підписали протокол про заборону клонування людини.

2004 — найбільше (на той час) у світі круїзне судно «Queen Mary 2» вирушило у своє перше плавання через Атлантичний океан.

2007 — Китай збив власний метеорологічний супутник, здійснивши, таким чином, перше застосування зброї у космосі за останні двадцять років.

2010 — близько 17-00 за місцевим часом, в центральній частині Гаїті з незначним інтервалом відбулись два землетруси магнітудою 7,0 і 5,9 відповідно. Паралізований телефонний зв’язок і лінії електропередач, зруйновано і пошкоджено багато будівель, зокрема президентський палац і будинок штаб-квартири миротворчої місії ООН. Загинуло щонайменше 250 тисяч осіб. Збитки від природного катаклізму сягнули 9 млрд доларів.

У цей день народились

1591 — Хосе де Рібера, видатний художник Іспанії 17 століття, що довго жив і працював у місті Неаполь, Італія.

1597 — Франсуа Дюкенуа, відомий італо-фламандський скульптор 17 століття, представник стилю бароко.

1628 — Шарль Перро, французький письменник-казкар.

1711 — Гаетано Латілла, італійський оперний композитор.

1715 — Жак Дюфлі, французький клавесиніст і композитор.

1729 — Едмунд Берк, ірландський державний діяч, член Парламенту Великої Британії, публіцист, мислитель. Основоположник теорії британського консерватизму.

1777 — Давидов Степан, композитор, співак і диригент († 1825).

1800 — Ежен Луї Ламі, французький живописець, учень Антуана Жана Гро, Ораса Верне та Французької академії академії мистецтв.

1822 — Ленуар Етьєн, винахідник двигуна внутрішнього згоряння.

1873 — Василь Кричевський, український художник і архітектор, патріарх родини Кричевських, що дала українському мистецтву кількох видатних особистостей.

1876 — Джек Лондон, американський письменник.

1878 — Гнат Хоткевич, український письменник, бандурист, композитор, театральний і громадсько-політичний діяч, мистецтвознавець, етнограф.

1893 — Герман Герінг, діяч Третього Рейху.

1893 — Гуревич Михайло Йосипович, радянський авіаконструктор, заступник головного конструктора ОКБ-155. Закінчив літакобудівний факультет Харківського технічного інституту. На початку кар’єри займався конструюванням і будівництвом планерів у Харкові.

1903 — Ігор Курчатов, російський фізик, розрозбник радянської атомної бомби.

1907 — Сергій Корольов, видатний український вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор († 1966)

1908 — Жан Делануа, французький актор, кінорежисер, сценарист, володар золотої пальмової гілки Каннів/

1909 — Марія Примаченко, українська народна художниця, представниця «наївного мистецтва».

1913 — Парасковія (Паша) Ангеліна, радянська трактористка, знаменита учасниця стахановського руху в роки перших п’ятирічок.

1929 — Мащенко Микола Павлович, український кінорежисер, народний артист УРСР (1983).

1936 — Раймонд Паулс, латвійський композитор.

1941 — Мулявін Володимир, білоруський музикант, композитор, засновник і художній керівник білоруського вокально-інструментального ансамблю «Пісняри»

1944 — Джо Фрейзер, американський боксер, олімпійський чемпіон 1964, чемпіон світу у важкій вазі 1970—1973 (версії WBC та WBA)

1949 — Харукі Муракамі, популярний японський письменник і перекладач.

1960 — Станісла́в Бокла́н, український актор театру та кіно, народний артист України.

1985 — Артем Мілевський, український футболіст білоруського походження, нападник київського «Динамо» та збірної України.

1986 — Джемма Артертон, англійська актриса, знялась у фільмах «Квант милосердя», «Битва титанів», «Принц Персії: піски часу» та інших.

1986 — Огнєвіч Злата Леонідівна, українська співачка. Представниця України на пісенному конкурсі Євробачення 2013, посіла третє місце.

1990 — Сергій Карякін, український шахіст. У віці 12 років і 211 днів став наймолодшим гросмейстером в історії, внесений у Книгу рекордів Гіннесса.

Цього дня померли

1537 — Лоренцо ді Креді, представник Флорентійської школи живопису, учень Андреа Верроккіо і його спадкоємець

1665 — П’єр Ферма, французький математик, основоположник аналітичної геометрії і теорії чисел.

1705 — Лука Джордано, талановитий представник неаполітанської школи живопису, художник доби бароко.

1909 — Герман Мінковський, німецький математик.

1931 — Джованні Больдіні, італійський художник доби декадансу.

1940 — Бубнов Андрій Сергійович — російський революціонер, радянський, партійний, державний і військовий діяч; член Реввійськради Українського фронту з 15 квітня по 4 червня 1919-го року.

1948 — Міхоелс Соломон Михайлович, радянський театральний актор і режисер; убитий співробітниками МГБ.

1976 — Агата Крісті, англійська письменниця.

1983 — Підгорний Микола Вікторович, голова президії Верховної Ради СРСР

1986 — Людвіг Бірман, німецький астроном

2009 — Клод Беррі, французький кінорежисер

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах