15 серпня

1385 — Кревська унія Польського королівства і Великого князівства Литовського.

1498 — в ході свого третього плавання Христофор Колумб відкрив острів Гренада.

1519 — на місці індіанського рибальського села засновано місто Панама, назва якого в перекладі означає «багато-багато риби».

1534 — Ігнатій Лойола з шістьома своїми однодумцями заснував у Парижі орден єзуїтів (Товариство Христа).

1556 — у Свято-Троїцькому монастирі в Ізяславі почалися роботи з написання Пересопницького Євангелія[1].

1649 — під Зборовом козацька армія Богдана Хмельницького розбила польське королівське військо Яна ІІ Казимира (Зборівська битва)

1795 — у Франції введена нова валюта — франк.

1810 — у Парижі побудована Вандомська колона на честь перемог Наполеона.

1832 — Папа Римський Григорій XVI видав буллу, яка засуджувала свободу друку.

1868 — Джеймс Крейг Вотсон відкрив астероїд 101 Єлена.

1873 — відкрито рух поїздів по всій залізничній лінії Київ—Брест довжиною 560 км.[2]

1908 — у Німеччині жінкам дозволено вступати до вузів.

1914 — офіційно відкритий Панамський канал.

1920 — польська армія на чолі з маршалом Юзефом Пілсудським розгромила Червону Армію в битві під Варшавою. Ця битва вважається однією з 20 найважливіших битв світової історії.

1932 — при розкопках у Ватикані знайдена давньоримська «Тріумфальна дорога».

1935 — прапор зі свастикою затверджено як державний прапор Німеччини.

1936 — іспанськими лівими страчено 733 священики.

1940 — у зайнятій радянськими військами Буковині націоналізована земля і підприємства.

1943 — за наказом Мао Цзедуна в Компартії Китаю почалося чищення.

1947 — відповідно до прийнятого у червні англійським парламентом закону «Про незалежність Індії» країна розділялася на дві держави: мусульманська — Пакистан і індуська — Індійський Союз.

1960 — Республіка Кіпр проголосила свою незалежність.

1963 — у Шотландії відбулася остання смертна кара

1990 — Президент СРСР Михайло Горбачов повернув радянське громадянство лауреатові Нобелівської премії в галузі літератури Олександру Солженіцину.

1997 — в Україні засновано орден княгині Ольги.

У цей день народились

1001 — Дункан I, король Шотландії.

1688 — Фрідріх Вільгельм I, король Пруссії з 1713 року, що перетворив свою країну з другорозрядної держави в могутню державу, яка при його синові Фрідриху II Великому стала головною військовою силою в Європі; головну увагу приділяв розвитку пруської армії, за що одержав прізвисько «фельдфебель на троні».

1769 — Наполеон I, французький імператор.

1771 — Вальтер Скотт, шотландський письменник.

1785 — Томас де Квінсі, англійський письменник.

1787 — Аляб’єв Олександр Олександрович, російський композитор («Соловей (пісня) »).

1807 — Жуль Греві, французький державний діяч, президент Франції в 1879–1887.

1872 — Шрі Ауробіндо, індійський філософ, поет, революціонер і організатор національно-визвольного руху Індії, основоположник інтегральної йоги.

1887 — Пол Віллард Меррілл (1887–1961) — американський астроном

1887 — Ян Рудзутак, латиський революціонер, більшовик, кандидат у члени ЦК, голова ЦКК ВКП (б).

1888 — Лоуренс Аравійський, англійський розвідник.

1890 — Жак Ібер, французький композитор.

1892 — Луї де Бройль, французький фізик, нобелівський лауреат 1929 року «за відкриття хвильової природи електронів».

1896 — Герті Тереза Корі, австрійсько-американський біохімік, лауреат Нобелівської премії по фізіології і медицині 1947 року «за відкриття каталітичного перетворення глікогену» (разом з Карлом Корі і Бернардо Усаєм).

1896 — Теодор Нетте, дипкур’єр (відомий завдяки Маяковському: «Товаришу Нетте, людині і пароплаву»).

1896 — Лев Термен, винахідник, творець першого електро-музичного інструмента

1896 — Йона Якір, воєначальник.

1919 — Віктор Мержанов, піаніст, народний артист СРСР

1922 — Борис Сичкін, артист естради, театру, кіно (Буба Касторский у «Невловимих месниках»).

1925 — Оскар Пітерсон, канадський джазовий піаніст.

1926 — Костис Стефанопулос, президент Греції з 1995.

1930 — Людмила Хитяєва, кіноактриса («Катерина Вороніна», «Тихий Дон», «Піднята цілина», «Стряпуха», народна артистка Росії.

1931 — Мікаел Таривердієв, композитор, автор музики до фільмів.

1934 — Георгій Гаранян, джазмен, композитор.

1942 — Валерія Заклунна, акторка театру і кіно («Любов земна», «Доля», «Місце зустрічі змінити не можна»).

1944 — Сильвія Вартан, французька співачка й акторка.

1944 — Джанфранко Ферре, італійський кутюр’є.

1945 — Катерина Васильєва, акторка театру і кіно («Солом’яний капелюшок», «Звичайне чудо»).

1945 — Ален Жюппе, прем’єр-міністр Франції в 1995–1997.

1950 — принцеса Великобританії Анна.

1964 — Круліковський Юрій Олексійович, директор БФ «Фонд сприяння розвитку мистецтв», Київ, Україна.

1969 — Робертсон Фризеро Баррос, бразильський автор і поет.

1978 — Лілія Подкопаєва, українська гімнастка, абсолютна чемпіонка Олімпійських ігор 1996 року в Атланті.

Цього дня померли

423 — Гонорій Флавій, імператор Західної Римскої імперії с 395 року.

778 — у битві з басками в ущелині Ронсеваль загинув учасник походу Карла Великого франкський маркграф Роланд, майбутній герой епосу «Пісня про Роланда».

1038 — у віці 68 років помер Іштван I Святий, перший король Угорського королівства.

1057 — у битві біля Лумфанана шотландський король Макбет був убитий Малкольмом Канмором, сином короля Дункана I, котрого 17 років перед тим убив Макбет.

1118 — Алексій Комненій, візантійський імператор.

1274 — Робер де Сорбон, французький теолог, духівник Людовика IX, засновник богословського коллежа Сорбонна, з XVII століття цим ім’ям стали називати Паризький університет.

1382 — Кейстут, князь тракайский жемайтійський, один семи синів великого литовського князя Гедиміна.

1568 — Святий Станіслав Костка, молодий польський католицький святий, покровитель Польщі та молоді, послушник Ордену Єзуїтів, помер у віці 17 років в день Успіння Пресвятої Богородиці.

1915 — Рафаелло Джованьйолі, італійський письменник («Спартак»).

1990 — Віктор Цой, лідер та вокаліст російської рок-групи «Кіно»; загинув у автокатастрофі.

2013 — Славомир Мрожек, польський письменник, драматург, есеїст, художник.