28833
17:04 11.092019

Поради психолога з Ужгорода: Ви хочете «відмінників» чи здорових дітей?

Цікаве 3813

Свято першого дзвоника залишилося позаду, школярі почали звичний процес навчання. Однак для першокласників – це новий етап їхнього життя, який кожен проходить по-різному. Деяким діткам не так просто підлаштуватися під новий ритм, нове оточення.

Фахівці запевняють, що адаптація дитини до школи займає переважно перші 2-4 місяці. Варто пам’ятати, що протягом цього періоду в дітей можуть загостритись хронічні захворювання, загальний імунітет – упасти. Хтось може почати гірше їсти, зникає апетит.

Основними аспектами, на які варто та потрібно звернути увагу батькам першокласників, поділилася практичний психолог Діана Сідун-Сович:

– Ключовим моментом є мотивація дитини ходити до школи. Багато діток іде до школи, орієнтуючись на нову соціальну роль: «Я буду школярем». При цьому не зовсім усвідомлюючи, яка на них лягає відповідальність. Перший дзвоник – це завжди свято, гарна форма, нові бантики та портфелі, купа нового устаткування. Ми маємо чітко усвідомити, що дитина може просто загубитися у цих зовнішніх факторах. А коли справа доходить безпосередньо до навчання і дитина усвідомлює, що вона має відвідувати школу щодня, – може просто розгубитися.

До цього всього, діти ще й часто втомлюються. Будьмо відвертими – у 6 років дитина не завжди готова до школи психо-фізіологічно. Їй важко концентрувати свою увагу навіть 30-35 хвилин. Часто до восьми років провідна діяльність дитини відбувається у формі гри. Тому теперішня реформа освіти сприяє саме пізнанню процесу навчання в ігровій формі. Хоча багато батьків негативно сприймає таке нововведення, але ж наші діти ще встигнуть повчитися за 12 шкільних років. За ці роки вони точно навчаться і читати, і писати, і основ географії та історії – дайте їм можливість побути дітьми і погратися. Однак чи впливає це на мотивацію життя людини, на рівень її щастя? Як на мене, ні. Можливо, більше формує навички самостійності та усвідомлення «Хто я є? Чи можу себе відстояти у цьому світі?»

Нова соціальна роль. Майже всі адекватні та здорові батьки із самого народження оберігають дітей від усіх негативних зовнішніх факторів, конфліктів та травмуючих ситуацій, відвертого зла, агресії та насилля. Коли дитина приходить до школи, є більше ризиків, що вона зіштовхнеться з цими проблемами, ніж перебуваючи в колі сім’ї чи то в садочку. Тут є вчитель і зовсім незнайомі дітки, з різних родин, де у кожного свій мікроклімат. Для когось може бути нормою штовхнути і щось попросити, тобто все відбувається через тактильний (фізичний) імпульс. А для іншої дитини, якщо її штовхнуть, – це трагедія, бо в її родині так ніколи не робили.

Постає питання – як допомогти цим 30-ти дітлахам знайти комунікацію в одному просторі? Багато хто скаже, що це вчитель має взяти на себе таку функцію. Та нічого він не повинен! Його робота – вчити дітей.

Багато батьків хвилюється: як вони там будуть, чи зможуть самі ходити до туалету, попоїсти. Дійсно, є такі дітки, що навіть у 7 років не можуть самостійно одягнутися, однак це не їхня провина, це батьки створювали для них занадто комфортні умови, намагалися максимально позбавити турбот. Проте в кінцевому рахунку таке ставлення може призвести до серйозних проблем. Я часто чую про випадки, коли дитина промочила ніжки і соромиться про це сказати – буде терпіти до кінця уроків, коли вже перемерзла.

Дитині в першу чергу потрібно акцентувати увагу на тому, що вона повинна відстоювати свої потреби, говорити про них та самотужки намагатися їх забезпечувати – холодно, тепло, безпечно, небезпечно, хочу їсти чи пити або ж ні. Навіть коли знаходиться на уроці і відбувається навчальний процес.

Ще один важливий аспект – авторитет учителя. Це своєрідне новоутворення, коли дитина починає максимально слухати свого першого вчителя. Всі хочуть заслужити увагу цієї вчительки, хочуть бути відзначеними, схваленими та значимими саме для неї. Враховуючи кількість діток, яку зараз набирають до кожного класу, педагог не завжди встигає «відзначити» кожну дитину. А для дитини це може стати травмуючим фактором, і вона починає думати: «Мене не бачать і не помічають. Навіщо далі старатися?» Знову ж таки, ми всі різні – так само є й діти, що не бояться говорити про себе, відповідно їх будуть помічати частіше. А менш упевнена в собі дитина може й знати відповідь на питання, але буде більш пасивною.

Батькам потрібно звернути увагу на зміну настрою своєї дитини, що може супроводжуватися скаргами на погане самопочуття в школі. Якщо після огляду лікаря все виявиться в нормі, можемо говорити про певний психологічний фактор – дитині важко адаптуватися до нового соціуму, до нової соціальної ролі. Тоді варто звернутися з проханням до вчительки, щоб вона знайшла трохи часу поспілкуватися з дитиною та похвалити її.

Далі про оцінки. Ще одним позитивом сучасної освіти є відсутність оцінок у першому класі, адже дитина болісно переживає, навіть якщо у неї «зірочка», а у подруги – «сонечко». Діти у цьому віці розуміють, що це відмінності, і хтось із них обов’язково кращий, а хтось гірший. Конкурувати їм ще важко і ставити їх у такі рамки не потрібно. Знизити мотивацію до навчання – це питання 30 секунд, але досягти того, щоб дитина хотіла сама навчатися, – велика праця, яка лежить не тільки на учителеві, а й на батьках. Вам потрібно зрозуміти – ви хочете, щоб дитина мала тільки хороші оцінки чи була здоровою та психічно врівноваженою?

Батьки першачків мають усвідомити, яка важка ноша лягає на плечі їхньої дитини. Щоб підтримати її та допомогти адаптуватися до нового оточення, потрібно більше комунікувати з власною дитиною. Всі ми зайняті і виснажені, однак час для спілкування обов’язково потрібно виділити – хоча б по дві години щовечора. Дитина відчуватиме себе значимою та потрібною. Варто сформувати свої ритуали та традиції. До прикладу, вкладайте малечу спати і не бійтеся розніжити, більше обнімайте.

Цікаво, що саме перед сном дитина починає аналізувати події дня – емоції трохи вляглися і починається аналіз. При цьому важливо її вислухати і обговорити наболіле. Якщо привчати дитину до контакту з батьками з раннього віку, то у підлітковому менше шансів, що вона закриється від вас.

Діліться з дитиною власним досвідом, адже ви колись теж були школярем чи школяркою. Щоб вона розуміла, що не тільки у неї такі проблеми та переживання. Можливо, деякі моменти у вас спільні – це може ще більше вас зблизити і допомогти пройти складний етап адаптації до школи.

Вікторія КОПИНЕЦЬ

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Новини
В Ужгороді попрощалися із Сергієм Нестеренком
09:24
У Косоньському ліцеї провели традиційну посвяту випускників 
09:12
Спроба суїциду у ТЦК на Закарпатті: з'явилась реакція військових
08:55
6500$ за незаконний перетин кордону: на Закарпатті правоохоронці заблокували канал переправлення військовозобовʼязаних
08:46
З нагоди національного свята Товариство угорської культури Закарпаття організувало в Берегові прем’єрний показ фільму
17:05
Фінал ІІ (міського) етапу футзальних змагань «Пліч-о-пліч всеукраїнські шкільні ліги» в Ужгороді
16:39
«Чути дітей»: у Скансені відкрили виставку дитячих історій про життя під час війни
16:22
Спілка закарпатських угорських багатодітних родин підбила підсумки творчого конкурсу
16:09
Під час профілактичних заходів серед водіїв мототранспорту на Закарпатті зафіксовано ряд порушень
15:55
У селі Бодалово відзначили річницю Угорської революції та визвольної боротьби 1848–1849 років
15:40
Всі новини