14 січня

Опубліковано: | Переглядів: 391
  • Поділіться із друзями:

%d0%ba%d0%b0%d0%bb%d0%b5%d0%bd%d0%b4%d0%b0%d1%80%d1%8c1392 — польський король Владислав Ягайло надав міські права Холму.

1506 — у Римі знайшли та перевезли у Ватиканський собор скульптуру «Лаокоон і його сини».

1604 — розпочала роботу Гемптон-Кортська конференція на чолі з королем Англії Яковом I для обговорення вимог пуритан щодо зміни доктрини Англіканської церкви.

1761 — в битві біля індійського міста Паніпат 90-тисячне військо афганців (на чолі з Ахмад-шахом Дуррані) в союзі з індійськими мусульманськими загонами вщент розтрощило війско маратхських князів.

1794 — Елізабет Хог Беннетт з Едома, штат Вірджинія, стала першою американською жінкою, якій успішно зроблений кесарів розтин.

1814 — у Санкт-Петербурзі відкрито Імператорську публічну бібліотеку, засновану імператрицею Катериною II. З 1992 р. переіменовано у Російську національну бібліотеку.

1900 — прем’єра опери «Тоска» Дж. Пуччіні

1918 — отримано відповідь Ради народних комісарів про відмову вести мирні переговори з Українською Центральною Радою, з посиланням на останню її ноту, яка була сприйнята як образа.

— у ніч на понеділок підрозділи українського полку ім. П. Дорошенка залишили м. Глухів після бою з червоногвардійським Московським загоном особливого призначення, підтриманим місцевими червоногвардійцями.

— українські частини Центральної Ради після 19-годинного бою змушені були під тиском більшовицьких підрозділів залишити м. Рівне, яке було захоплене ними напередодні. У Рівному проходив ІІІ (Надзвичайний) з’їзд Південно-Західного фронту. Українські вояки заарештували голову військово-революційного комітету Особливої армії Ю. Гузарського та ще деяких членів комітету, штаб Окремої армії та її командувача В. Єгор’єва, комісара Південно-Західного фронту Г. Чудновського, представників загальноармійського ВРК Боярського і Єфімова, близько 40 делегатів з’їзду і реквізували в армійській касі понад 5 млн крб. Кількох заарештованих зразу ж вивезли до Бердичева. Фронтовий з’їзд, що відновив свою роботу 1 січня, надіслав УЦР ультиматум, вимагаючи звільнити всіх заарештованих на території Окремої армії, припинити роззброєння революційних частин, повернути захоплені гроші. З’їзд заявив, що в разі невиконання цих вимог революційні війська виступлять проти формувань УЦР.

1919 — у Києві постановою Директорії УНР урядовці усіх відомств, призначені за часів П. Скоропадського, негайно звільнялися зі своїх посад. Нове призначення вони могли отримати лише за особливих умов: подання начальника та рекомендації громадських організацій.

— у Харкові оприлюднено низку декретів Тимчасового робітничо-селянського уряду України, якими встановлювалася радянська форма влади в Україні: про організацію влади на місцях, утворення Військової ради Української радянської армії, про організацію Всеукраїнської Надзвичайної комісії та ін. Публікація декрету про присвоєння республіці назви Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР).

— у Харкові опубліковано постанови Тимчасового робітничо-селянського уряду України про переведення годинникової стрілки на 1 годину 25 хвилин уперед.

— на засіданні Київської єврейської громади була заслухана надзвичайна доповідь про погроми і насильства над євреями, які мали місце в Україні. Страшні факти, наведені у доповіді, зробили велике враження на присутніх. Збори одностайно ухвалили резолюцію протесту.

— 14-15 січня у Києві спільне засідання виконкому Всеукраїнської ради селянських депутатів з представниками губернських рад засудило політику Директорії і висунуло вимогу негайно ухвалити постанову про передачу влади виконкомам Всеросійських рад робітничих і селянських депутатів.

— 14-19 січня у Одесі відбулися переговори уповноваженого представника УНР, військового міністра генерала О. Грекова з командувачем союзних військ на півдні Росії генералом Д’Ансельмом.

1920 — у Луцьку Волинської губернії відбулася аудієнція міністра закордонних справ УНР А. Лівицького з начальником Польської держави Ю. Пілсудським, на якій останньому було вручено «Меморандум Голови Директорії УНР в справі поводження польських військових властей на території України, зайнятій польським військом».

— у Летичів і Нікополь вступили частини Червоної армії.

— отримання командуванням армії УНР відомостей про укладення у Вінниці 24 грудня 1919 р. угоди («нової злуки») армії УНР і УГА. Реального об’єднання між арміями не відбулося.

— у Львові відбулося перше засідання Української головної професіональної ради, головою якої обрано П. Буняка.

1921 — у Тираспольському повіті Одеської губернії за допомогою загонів самооборони членів комнезамів ліквідовано повстанський селянський рух. Тільки в трьох волостях було заарештовано та надіслано до повітового комітету боротьби з дезертирством 235 військових дезертирів. Це сприяло активному проведенню продовольчої розкладки.

— у Бердянському та Мелітопольському повітах Запорізької губернії розпочалася активна боротьба з махновцями. До складу ревкомів у волостях активного повстанського селянського руху вводилися члени комнезамів. Також було організовано загони самооборони членів КНС. Внаслідок роботи, проведеної комнезамами, селяни Ново-Василівської, Кизнярської та Акимівської волостей Мелітопольського повіту та Ново-Спаської волості Бердянського повіту перейшли на бік радянської влади.

— оголошено проведення «недільника червоної казарми». Мета недільника — обстеження житлових і побутових умов червоноармійців, а також організація громадськості на допомогу ремонту казарм та постачанню червоноармійців обмундируванням. Протягом місячника на підприємствах мали влаштовуватися недільники з відрахуванням зароблених коштів на благоустрій казарм та мобілізація жінок, які вміли шити на швейних машинках, на пошиття обмундирування для червоноармійців, а інших — у казарми та військові лікарні для ремонту білизни й т. п. робіт.

— відбудовано електричну станцію на Брянському руднику Алмазнинського гірничого району Донбасу.

— у Черкасах Кременчуцької губернії запущено деревообробну фабрику з виробництва фанери.

1922 — у Харкові ВУЦВК затвердив «Положення про радіотелеграфне агентство України (РАТАУ) ». Ухвалено створення РАТАУ як централізованого урядового інформаційного відомства при ВУЦВК.

— у Харкові ВУЦВК ратифікував російсько-українсько-австрійський попередній торговельний договір від 7 грудня 1921 р.

— у Москві з метою боротьби з мішечництвом у врожайних губерніях РСФРР НКВС зобов’язав завідувачів відділами управління максимально скоротити видачу перепусток на в’їзд і виїзд із заборонених місцевостей і дозволив видавати такі перепустки тільки у випадках особливого державного значення.

— у Катеринославі відділ охорони праці губернської ради профспілок виявив факти експлуатації дитячої праці на численних підприємствах, коли діти у віці від 8 до 14 років за десятигодинну працю отримували зарплатню, якої вистачало на придбання шматка макухи. Ознайомившись з цими фактами, губвиконком постановив оштрафувати підприємців, порушників трудового законодавства і залучити їх до судової відповідальності.

— у Харкові РНК УСРР прийняла постанову «Про зниження продовольчого натурподатку, заміну його грошима і про звільнення від нього у губерніях і повітах, що оголошені неврожайними».

— у Харкові РНК УСРР затвердила «Угоду між американською адміністрацією допомоги і Українською соціалістичною республікою» про організацію допомоги голодуючим УСРР.

1923 — у Харкові Народний комісаріат внутрішніх справ УСРР запропонував губуправлінням взяти на облік усі єврейські сільськогосподарські колективи та артілі для надання їм виробничої допомоги з метою стимулювання переходу міського єврейського населення до землеробської праці.

— у Харкові Українська Рада Народного господарства видала наказ про введення у чайно-цикорно-кавовій і текстильній галузях промисловості УСРР з 1 квітня 1923 р. нової метричної системи, що була вживана в РСФРР.

1925 — у Харкові Політбюро ЦК КП (б) У визнало необхідним поставити перед ЦК РКП (б) питання про санкціонування переходу на триступеневу систему адміністративного управління та ліквідацію губерній при безпосередньому зв’язку центру з округами. В комісію по районуванню запропоновано ввести наркома освіти, начальника політуправління Українського військового округу В. Затонського.

— у Харкові Політбюро ЦК КП (б) У затвердило колегію НК РСІ в складі голови ЦКК Д. Лебедя (наркомом), Я. Дудника (його заступником), К. Сухомліна (другим заступником), Теренова, Герасимова, І. Корнєєва.

— у Харкові Політбюро ЦК КП (б) У ухвалило постанову РНК УСРР про розверстку по губерніях УСРР знижок з єдиного продовольчого податку.

— у Харкові Політбюро ЦК КП (б) У вирішило порушити перед ЦК РКП (б) клопотання про дозвіл представництва на пленумі ЦК РКП (б) керівників металопромисловості України Іванова та В. Полякова для їх участі в розгляді питання про металопромисловість.

— у Должанському гірничому районі Донбасу відкрито новий пласт кам’яного вугілля. Заплановано першу після війни закладку нової шахти.

— у Харкові Політбюро ЦК КП (б) У визнало доцільним ввезення мануфактури з-за кордону для України. Ухвалено поставити на розгляд ЦК РКП (б) питання про імпорт мануфактури та про зниження ввізного мита.

— у Харкові Політбюро ЦК КП (б) У ухвалило порушити перед ЦК РКП (б) питання про ведення представника з України Жигалка до складу Концесійного комітету в Берліні.

— у Харкові Політбюро ЦК КП (б) У ухвалило створення на території УСРР сільськогосподарських концесій. Запропоновано вирішити це питання радянським органам.

— у Харкові Політбюро ЦК КП (б) У вирішило поставити перед ЦК РКП (б) питання про надання Наркомосу УСРР права представництва 7 осіб на нараді по освіті при ЦК РКП (б).

— у Харкові Політбюро ЦК КП (б) У ухвалило рішення про зняття М. Гуревича і Баранова з роботи в Наркомздоров’я. На посаду тимчасово виконуючого обов’язки наркома затверджено Єфімова, а членом колегії наркомату Дейча, відмінивши його поїздку за кордон.

1928 — у Москві ЦК ВКП (б) надіслав директиву своїм місцевим організаціям, у тому числі ЦК КП (б) У, про посилення хлібозаготівель.

— у Москві ЦК ВКП (б) надіслав місцевим організаціям циркулярну телеграму про порядок обміну промислових товарів на хліб.

— у Москві ЕКУ ОДПУ підготувало інформаційне зведення про хід хлібозаготівельної кампанії 1927/1928 господарського року.

— у Москві Президія ЦВК СРСР видала постанову «Про Інститут червоної професури при ЦВК СРСР (Положення) ».

— у Києві 14-16 січня відбулася перша Всеукраїнська конференція представників науково-дослідних установ цукрової промисловості. Учасники заслухали і обговорили доповіді про підсумки і завдання науково-дослідної роботи установ цукрової промисловості, про діяльність науково-дослідних інститутів цукрової промисловості за кордоном.

— у Львові з нагоди 40-річчя існування щоденної української газети «Діло» вийшло 32-сторінкове число з ілюстрованим додатком у збільшеному накладі.

1933 — посольство Німеччини в Москві одержало доповідну записку від німецького консула в Києві А. Хенке про застосування штрафів в українському селі, про голод, епідемію тифу, захворювання на дизентерію.

1939 — у Сталіно відбулися багатолюдні збори на шахті «Ветка-8» з ухваленням резолюцій підтримки наказу наркома важкої промисловості Л. Кагановича про хід виконання на підприємствах важкої промисловості постанови РНК СРСР, ЦК ВКП (б) і ВЦРПС від 28 грудня 1938 р. «Про заходи по упорядкуванню трудової дисципліни, поліпшення практики державного соціального страхування і боротьби із зловживаннями в цій справі». Учасники таврували порушників трудової дисципліни, вимагали для них суворого покарання. «Вже довгий час наша шахта не виконує державного завдання. В цьому винні дезорганізатори виробництва і їх покровителі. — Заявив у виступі шахтар Мартиненко. — З цими людьми треба нещадно боротися».

1942 — на ім’я А.Гітлера направлений лист, підписаний головним отаманом УНР у Варшаві А. Лівицьким, президентом Української національної ради у Києві професором М. Величківським, головою Генеральної ради українських комбатантів генералом М. Омеляновичем-Павленком, президентом Української національної ради у Львові митрополитом А. Шептицьким, де висловлювалися критичні зауваження щодо політики Третього рейху стосовно України.

— комендант м. Сум заборонив населенню під загрозою розстрілу виходити за межі міста без спеціальної перепустки та змінювати місце проживання без спеціального дозволу.

1943 — українські націоналісти вбили секретара Тернопільського обласного комітета ЛКСМУ, члена ЦК ЛКСМУ І. Бугайченка, який створив та очолив у Потієвському районі Житомирської області підпільну комсомольсько-молодіжну організацію.

— війська 1-го Українського фронту здобули місто Славута (Кам’янець-Подільська обл.) та райцентр Межирічі (Рівненська обл.). Наступ радянських військ зупинився, Житомирсько-Бердичевська наступальна операція завершилась в основному успішно.

1944 — внаслідок контрудару 1-ї танкової армії вермахту німецькі війська знову захопили райцентри Немирів (Вінницька обл.) та Буки (Київська обл.).

— партизани з’єднання С. Маликова після запеклого бою зайняли м. Костопіль (Рівненська обл.)

— німецький каральний загін спалив повністю село Василівка Іллінецького району (Вінницька обл.), загинуло 11 жителів.

1945 — війська 2-го Українського фронту звільнили міста Лученець і Плешівець (Чехословаччина).

— відбулася нарада партійно-радянського активу Рівненської області. Обговорено питання «Про хід боротьби з німецько-українськими націоналістами».

1946 — Генеральна Асамблея ООН обрала Українську РСР членом Економічної і соціальної ради ООН.

1953 — на засіданні парламенту Югославії маршала Йосипа Броз Тіто обрали першим комуністичним Президентом країни.

— у Гельсінкі (Фінляндія) в змаганнях на першість світу з швидкісного бігу на ковзанах абсолютним чемпіоном світу став українець О. Гончаренко (193,143 очок).

1966 — Рада міністрів УРСР ухвалила постанову «Про ліквідацію рад народного господарства економічних районів УРСР».

1969 — у космос вирушив радянський космічний корабель «Союз-4», а наступного дня — «Союз-5».

1980 — Генеральна Асамблея ООН засудила інтервенцію СРСР в Афганістан і прийняла резолюцію, якою вимагала «негайно, безумовно і повністю вивести війська з Афганістану».

1992 — Україна встановила дипломатичні відносини з Мексикою.

2004 — після близько 500-річної перерви прапор «п’яти хрестів» став державним прапором Грузії. Раніше він був відомий як прапор грузинського королівства.

2005 — космічний зонд «Гюйгенс» здійснив вдалу посадку на поверхню Титану.

2010 — годинник кінця світу переведений на одну хвилину назад.

У цей день народились

83 до н. е. — Марк Антоній, римський полководець і державний діяч.

1853 — Семен Ілліч Шохор-Троцький, російський математик-педагог (†1923).

1855 — Опанас Сластіон, український живописець, графік, архітектор, мистецтвознавець і ентограф (†1933).

1871 — 16 січня Сильвестр Яричевський, український письменник (†1918).

1882 — Іван Огієнко (митрополит Іларіон), український православний митрополит, мовознавець, історик церкви, культурний діяч (†1972).

1883 — Ніна Річчі (Марія Нієллі), відома французька модельєрка італійського походження. Відкрила у 1932 році разом із сином Дім моди Річчі, який існує досі й випускає одяг, парфуми, косметику та модні аксесуари.

1902 — Василь Минко, український драматург-комедіограф (†1989).

1907 — Комісаренко Василь, відомий український вчений, академік АН УРСР, організатор і директор Інституту ендокринології та обміну речовин (†1993).

1922 — Василь Гнєздилов, український архітектор і скульптор, лауреат Шевченківської премії (†1999).

1928 — Валентина Зимня, українська актриса, театральний педагог, заслужена актриса УРСР (1960).

1936 — Людмила Хведосюк-Пінаєва, радянська веслувальниця (уродженка Ленінграда). Триразова олімпійська чемпіонка у веслуванні на байдарках (1964, 1968, 1972 роки), бронзова медалістка 1968 року; по шість разів вигравала чемпіонати світу та Європи. За кількістю нагород, завойованих на найбільших змаганнях, не має собі рівних серед всіх радянських веслярів.

1937 — Євген Гуцало, український прозаїк, поет, публіцист, кінодраматург, лауреат Шевченківської премії (†1995).

1963 — Стівен Содерберг, американський кінорежисер («Секс, брехня і відео», «Ерін Брокович», «Анатомія Грея», «11..», «12…» і «13 друзів Оуешена»). Кількаразовий номінант на премію «Оскар».

1965 — Шаміль Басаєв, відомий чеченський польовий командир († 2006).

1973 — Джанкарло Фізікелла, італійський автогонщик, пілот Формули-1.

— Василь Кардаш, український футболіст, півзахисник. У складі київського «Динамо» — п’ятиразовий чемпіон України, триразовий володар Кубка.

Цього дня померли

1742 — Едмонд Галлей, англійський астроном і геофізик

1898 — Льюїс Керрол, англійський математик і письменник, автор повістей «Аліса в країні чудес» і «Аліса в Задзеркаллі».

1912 — Ілля Казас, караїмський просвітитель, педагог і поет.

1966 — Сергій Корольов, конструктор ракетно-космічних систем (*1907).

2009 — Ян Каплицький, чеський архітектор

2016 – Алан Рікман, англійський актор

«Карпатський об’єктив»

Залиште свій коментар

Loading...

Анонси подій

Січень 2018
ПнВтСрЧтПтСбНд
« Гру   Лют »
1 2 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31     
city.uz.ua crossword

    Різне:

  • ТБ програма

  • Гороскоп

  • База крадених велосипедів

  • Рецепти

  • Погода

    • Ужгород

      Невелика хмарність завтра вранці.

      • Ясно

        Зараз: -3.04°C/1017.56гПа

      • Ясно

        Об 21 годині: -4.46°C/1018.49гПа

      • Ясно

        Об 22 годині: -4.54°C/1018.78гПа

      • Ясно

        Об 23 годині: -4.51°C/1019.11гПа

      • Ясно

        Об 00 годині: -4.46°C/1019.42гПа

    • Мукачеве

      Невелика хмарність завтра вранці.

      • Ясно

        Зараз: -2.9°C/1017.52гПа

      • Ясно

        Об 21 годині: -3.46°C/1018.55гПа

      • Ясно

        Об 22 годині: -3.41°C/1018.88гПа

      • Ясно

        Об 23 годині: -3.28°C/1019.23гПа

      • Ясно

        Об 00 годині: -3.14°C/1019.55гПа

    • Берегове

      Невелика хмарність завтра вранці.

      • Ясно

        Зараз: -2.96°C/1017.26гПа

      • Ясно

        Об 21 годині: -3.26°C/1018.36гПа

      • Ясно

        Об 22 годині: -3.29°C/1018.69гПа

      • Ясно

        Об 23 годині: -3.3°C/1019.03гПа

      • Ясно

        Об 00 годині: -3.32°C/1019.37гПа

    Ми в соцмережах:

Спецпроекти