9 листопада

1799 — переворот 18 брюмера привів Наполеона до влади у Франції.

1867 — в Японії сьоґун Токуґава Йосінобу повернув державну влади Імператору.

1906 — у Росії почалася земельна реформа Столипіна.

1882 — у Єлисаветграді з п’єсою «Наталка-Полтавка» дебютував український театр Марка Кропивницького.

1907 — британський король Едуард VII отримав у подарунок найбільший діамант у світі.

1918 — на руїнах Австро-Угорщини проголосили Австрійську Республіку.

1918 — у Львові створили виконавчий орган ЗУНР (з 13 листопада 1918 року — Державний Секретаріат).

1938 — у Хусті для організації оборони Карпатської України утворили напіввійськову організацію «Карпатська Січ»

1938 — у Німеччині відбулися масові погроми євреїв «Кришталева ніч».

1941 — Розпочалася оборона Севастополя

1943 — радянські війська визволили районні центри Київської області Обухів та Бородянку.

1947 — команда «Динамо» (Київ) перемогла «Харчовик» (Одеса) з рахунком 5:1 і здобула кубок УРСР 1947 року.

1956 — Президія Верховної Ради СРСР ухвалив указ «Про заборону колишнім главарям й активним учасникам українського націоналістичного підпілля, які були засуджені й відбували покарання, повертатися в західні області УРСР».

1956 — на знак протесту проти вступу радянських військ до Угорщини французький філософ і письменник Ж.-П.Сартр вийшов з Французької компартії.

1961 — місто Сталіне дістало назву Донецьк.

1962 — Президія Верховної Ради СРСР ухвалила постанову про перейменування міста Станіслав на Івано-Франківськ, а Станіславської області на Івано-Франківську область.

1976 — у Києві створили Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод.

1977 — Українська Гельсінкська Група оприлюднила «Маніфест українського правозахисного руху».

1989 — Почалося руйнування Берлінської стіни.

1991 — генерала Джохара Дудаєва обрано першим президентом Ічкерії.

1995 — Македонія і Україна прийняті до Ради Європи.

1997 — в Україні вперше відзначили День української писемності та мови.

У цей день народились

1872 — Богдан Лепкий, український поет, прозаїк, літературознавець, критик, перекладач, видавець, публіцист, громадсько-культурний діяч, художник.

1885 — Велимир Хлєбников, поет-футурист російсько-українського походження.

1906 — Ярослав Лопатинський, український вчений-математик, академік НАН України.

1912 — Віктор Івченко, український кінорежисер.

1921 — Віктор Чукарін, український гімнаст, абсолютний чемпіон Олімпійських ігор 1952 і 1956 років, педагог

1946 — Михайло Томчаній, угорський і український архітектор, містобудівник, графік

1948 — Аугуст Білле, данський режисер.

1948 — Віктор Матвієнко, футболіст «Динамо» (Київ), володар Кубка Кубків.

1988 — Дакода Брукс, американська порноакторка.

Цього дня померли

1114 — Нестор-літописець (* 1056), чернець Києво-Печерського монастиря, найбільший руський історик середньовіччя, автор 1-ї редакції «Повісті врем’яних літ», житій князів Бориса і Гліба, Феодосія Печерського.

1778 — Джованні Баттіста Піранезі, видатний італійський графік, архітектор, археолог.

1794 — Григорій Сковорода, найвидатніший український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог.

1823 — Капніст Василь Васильович, визначний український поет, драматург і громадсько-політичний діяч кін. XVIII — поч. XIX ст.

1918 — Ґійом Аполлінер, французький поет, художник, критик. Один з основоположників літературного авангарду.

1932 — Надія Аллілуєва, дружина Сталіна (наклала на себе руки).

1935 — Прозоровський, Микола Петрович, актор і режисер, народився в Київській губернії, знімався в фільмах кіностудії «Белгоскіно»

1970 — Шарль де Голль, французький генерал, політичний діяч, президент Франції (1958–1969)

1991 — Ів Монтан, французький актор.

2004 — Стіґ Ларссон, шведський письменник.

2010 — Римар Петро Олексійович, український архітектор, член ICOMOS і Українського національного комітету ICOMOS.