16 жовтня

1596 — Розпочався Берестейський церковний собор (за новим стилем).

1793 — Страта Марії-Антуанетти «вдови Капет», королеви Франції, дружини Людовика XVI і матері Людовика XVII.

1813 — Почалася «Битва народів» (тривала до 19 жовтня), в якій брали участь війська Франції, Рейнського союзу, Польщі, Австрії, Пруссії, Росії і Швеції; закінчилася нищівною поразкою армії Наполеона і його першим зреченням від престолу.

1853 — Розпочалася Кримська війна (1853–1856) між Росією та коаліцією Великої Британії, Франції, Туреччини, Сардинського королівства за панування над Східним Середземномор’ям

1946 — За вироком Нюрнберзького трибуналу у Нюрнберзькій в’язниці страчені нацистські злочинці (Ріббентроп, Кейтель, Кальтенбруннер, Розенберг, Франк, Фрік, Штрейхер, Заукель, Йодль і Зейсс-Інкварт)

1963 — Вперше запущений в космос триступінчатий носій ракети «Восток», за допомогою якого на орбіту виводилися багатомісні космічні кораблі «Восток».

1964 — Китай провів перше випробування ядерної зброї.

1968 — Між урядами СРСР і ЧССР був підписаний договір про умови тимчасового перебування радянських військ на території Чехословаччини.

1978 — Іван-Павло II (до інтронізації — Кароль Юзеф Войтила) став 264-им Папою римським і першим неіталійцем на папському престолі з 1523, одним з наймолодших понтифіків в історії і першим папою слов’янського походження.

1987 — У Львові створено Товариство Лева.

2005 — У Сан Луїсі (Аргентина) завершився Чемпіонат світу з шахів ФІДЕ. За результатами чемпіонату, чемпіоном світу з шахів став болгарський гросмейстер Веселін Топалов.

У цей день народились

1837 — Митрак Олександр, український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф.

1840 — Курода Кієтака, японський державний діяч.

1854 — Вайлд Оскар, ірландський поет, драматург.

1854 — Карл Каутський, німецький економіст, історик і публіцист, один з лідерів і теоретиків німецької соціал-демократії (†1938).

1886 — Бен-Гуріон Давид, один з лідерів сіоністського руху і творців сучасного Ізраїлю. Перший і третій прем’єр-міністр Ізраїлю (†1973).

1890 — Стренд Пол, американський фотограф, оператор, режисер, один зі сподвижників фотографії як мистецтва (†1976).

1894 — Шарет Моше, другий прем’єр-міністр Ізраїлю в 1954–1955, між каденціями Давида Бен-Гуріона; (†1965).

1906 — Буццаті Діно, італійський письменник (†1972).

1907 — Петро Григоренко, радянський військовий діяч, дисидент, правозахисник.

1918 — Підсуха Олександр Миколайович, український поет.

1927 — Ґрасс Ґюнтер, німецький письменник, скульптор, художник, графік, лауреат Нобелівської премії з літератури 1999 року.

1936 — Чикатило Андрій, радянський серійний вбивця; †1994).

1948 — Гаврилюк Іван, актор.

1954 — Василь Кочубей, Заслужений артист України, Головний диригент Львівського муніципального духового оркестру «Галицькі Сурми».

Цього дня померли

1523 — Лука Сіньйореллі, італійський художник раннього Відродження.

1553 — Лукас Кранах старший, німецький художник епохи Відродження, батько Ганса Кранаха і Лукаса Кранаха молодшого.

1791 — Григорій Потьомкін, світлий князь Таврійський, російський фельдмаршал

1793 — Марія-Антуанетта «вдова Капет», королева Франції, чоловіка Людовика XVI і мати Людовика XVII (страчена).

1810 — Рабі Нахман, брацлавський цадик, один із духовних лідерів хасидів.

1879 — Соловйов Сергій Михайлович, історик, творець «Історії Росії з якнайдавніших часів» (*1820).

1903 — Обачний Михайло (Косач), письменник, перекладач, брат Лесі Українки.

1936 — Бордуляк Тимофій, український письменник (*1863).

1946 — Ріббентроп Йоахим фон, міністр закордонних справ Німеччини (1938–1945; *1893).

1947 — Баалис Сруоага, литовський письменник, критик, літературознавець (*1896).

1979 — Юхан Борґен, норвезький прозаїк, драматург і критик (*1902).

1981 — Даян Моше, ізраїльський військовий і політичний діяч. (*1915).