1 жовтня

331 до н. е. — у битві біля Гавгамелів (Месопотамія) Александр Македонський здобув перемогу над перським царем Дарієм III

1648 — козацькі полки захопили фортецю Кодак на Запоріжжі.

1661 — в Англії відбулися перші перегони на яхтах: король Карл II обігнав свого брата Джеймса

1727 — на генеральній раді у місті Глухові Данила Апостола обрано гетьманом.

1871 — У Києві почала роботу Колегія Павла Ґалаґана.

1926 — Київський оперний театр отримав назву Київська державна академічна українська опера, (сьогодні Національна опера України ім. Т.Г. Шевченка)

1928 — у СРСР затверджено перший 5-річний план розвитку народного господарства.

1929 — численні арешти в Україні членів вигаданої сталінцями Спілки Визволення України (СВУ), початок масового винищення української інтелігенції.

1930 — В Московському Кремлі підірвано Чудов монастир, закладений 1365 року.

1931 — став до ладу і випустив перший трактор Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе.

1938 — гітлерівські війська ввійшли на територію Чехословаччини й окупували Судети

1941 — підписано тристоронню угоду, за якою США та Велика Британія зобов’язувалися надати СРСР матеріальну допомогу.

1948 — почалась експлуатація газопроводу Дашава-Київ завдовжки 513 км.

1949 — у Пекіні проголошено створення Китайської Народної Республіки.

1959 — у Києві створено Товариство культурних зв’язків з українцями за кордоном.

1967 — радянське телебачення розпочало регулярні кольорові передачі.

У цей день народились

1754 — Павло I, російський імператор.

1858 — Адріан Кащенко, український письменник, автор численних прозових творів героїку Запорозької Січі.

1862 — Дмитро Міллер, український історик (†1913).

1881 — Вільям Боїнг, американський авіаконструктор

1897 — Валер’ян Поліщук, український поет, письменник, літературний критик (помер у радянських концтаборах 17.03.1942).

1903 — Володимир Горовиць, американський піаніст-віртуоз, уродженець Києва (†1989).

1903 — Тагер Павло, винахідник в галузі звукового кіно.

1910 — Паркер Бонні, партнерка гангстера Клайда Барроу.

1919 — Дмитро Ілліч Козлов, радянський російський конструктор ракет, двічі Герой соціалістичної праці.

1930 — Річард Гарріс, ірландський актор («Гладіатор», «Гаррі Поттер»).

1930 — Філіп Нуаре, французький кіноактор.

1935 — Джулія Ендрюс, англійська кіноактриса («Звуки музики»).

1935 — Гвідо Альфонс Цех, швейцарський лікар-реабілітолог (спеціалізація — параплегія).

1944 — Маккензі Скотт, американський виконавець, автор гімну 60-х «San Francisco».

1947 — Марішка Вереш, солістка рок-гурту Shocking Blue (†2006).

1947 — Дейв Арнесон, піонер створення рольових комп’ютерних ігор.

1975 — Чулпан Хаматова, російська акторка театру й кіно.

1981 — Олександр Хвощ, український борець греко-римського стилю, учасник Олімпійських ігор

Цього дня померли

1532 — Мабюз, нідерландський художник, родоначальник романізму в нідерландскому живопису XVI століття.

1187 — Ярослав Осмомисл князь Галицького князівства

1856 — Євстахій Прокопчиць (Прокопчич), вчений-філолог, громадсько-політичний діяч і педагог.

2008 — Борис Єфімов, радянський карикатурист;