38249
17:00 25.122021

Як традиційно відзначається Різдво західного обряду та що про нього треба знати

Цікаве 4211

Різдво Христове – одне з головних релігійних свят року, яке християни відзначають у всьому світі. Проте до сьогодні історично достовірна дата народження Ісуса Христа невідома.

У Святому Письмі не вказані ні день, ні рік, коли з’явився на світ Ісус Христос. Багато історичних джерел також не дають конкретної відповіді на це питання, але є й такі, де відповідна дата вказана дуже умовно. Наприклад, запис у Хронографі 354 року (Календарі Філокала) зазначає: «При цих консулах (Гая Цезаря Віпсаніана та Емілія Павла, – авт.) Господь Ісус Христос народився у 8-й день до січневих календ у п’ятницю 15-го місяця». Тож не зовсім коректно визначати Різдво як католицьке чи православне. Це свято є одним для всіх християнських церков, різні лише дати його відзначення.

Але відповідно до григоріанського календаря представники західного обряду святкують народження Ісуса Христа 25 грудня, а східного – 7 січня (за «старим», юліанським календарем). Аби не вводити в оману, що Різдво припадає 25 грудня лише в католицької церкви, зауважимо, що цю дату відзначають усі християнські напрями, які дотримуються григоріанського церковного календаря (у тому числі реформати, англікани, лютерани та інші), а також помісні православні церкви: Константинопольська, Румунська, Антіохійська, Болгарська, Грецька, Олександрійська, Кіпрська, Фінляндська, Албанська та Православна церква в Америці. Загалом у понад 140 країнах світу це офіційне державне свято, під час якого більшість громадян не працюють.

За переказами, саме цього дня Діва Марія народила Спасителя всього людства – Ісуса Христа. У священній книзі усіх християн Біблії з цього приводу говориться, що «у Вифлеємі, у яслах, з’явився на світ Син Божий». За вченням церкви, саме народження Ісуса Христа відкрило можливість для спасіння душі та вічного життя кожному християнину.

Різдво в різних християнських церков має багато спільного, але є й ряд суттєвих відмінностей. Оскільки ми наближаємося до відзначення свята за григоріанським календарем, то познайомимося ближче саме з його особливостями.

Розпочнемо з того, що християни західного обряду святкують Різдво 8 днів, із 25 грудня по 1 січня. У цей період католики та представники ряду протестантських напрямів згадують своїх святих. Цей час називається Октавою Різдва. Так, наприклад, 26 грудня відзначається день святого мученика Стефана, 27 грудня вшановується пам’ять святого апостола, євангеліста Іоанна Богослова, 28 грудня – невинних немовлят вифлеємських. У неділю ж відзначається свято святої родини: Дитятка Ісуса, Марії та Йосипа. А 1 січня традиційно святкується Торжество Пресвятої Богородиці.

Слід розуміти, що для християн, які відзначають Різдво 25 грудня, це найголовніше релігійне свято (на відміну від християн східного обряду, для яких найголовнішим є Воскресіння Господнє, або Великдень) та найбільше в році родинне релігійне свято.

Крім того, у вірників західного обряду загального й обов’язкового Різдвяного посту як такого немає (на відміну від Пилипового посту в тих, хто дотримується свят за юліанським календарем). За власним бажанням вони можуть обмежувати себе в їжі, зокрема не їсти м’ясо. Однак це не є загальним правилом. Але 24 грудня, у переддень Різдва Христового, католики дотримуються особливо суворого посту і споживають сочиво – зварені з медом пшеничні або ячмінні зерна. Закінчується таке голодування появою першої зірки на небі.

За місяць до Різдва починається так званий Адвент – час очікування свята. У цей період люди намагаються більше часу присвячувати молитвам і відвідуванню церкви, спілкуванню з родиною, особливо з дітьми. Останніми роками в продажу зустрічаються цікаві дитячі календарики Адвенту (або картоні будиночки з віконцями) на передріздвяний місяць, де під кожною датою зберігається маленька шоколадна цукерка. Тож дитина може щодня відчиняти по одному віконечку і пригощатися смаколиком.

Щодо самого богослужіння, то в християн західного обряду традиційно служать три різдвяні меси окремо: уночі, уранці та вдень. Після вечері родина йде до храму на першу месу Надвечір’я Різдва. Вона розпочинається переважно опівночі. Під час меси священник кладе в різдвяний вертеп фігурку немовляти Ісуса. Друга відбувається на світанку й символізує час появи на світ нового життя. А третя меса, яка відправляється вдень, доносить символ народження Ісуса в серця всіх віруючих.

У християн західного обряду головними атрибутами свята є різдвяні ялинка та вінок. Вінки плетуть з гілок сосни, ялини або смереки й закріплюють на стінах і дверях будинків або ж установлюють на столі чи підвіконні. На цьому вінку (на початку Адвенту) розміщують чотири свічки, які символізують чотири тижні до Різдва. Перша з них запалюється в першу з чотирьох неділь Адвенту, друга – у другу й т.д. Це символізує зростаюче очікування народження Ісуса Христа.

Серед символів свята особливе місце займає ялинка, яку прикрашають усією родиною. Це вияв єднання сім’ї, символ віри і шанування Ісуса. Найчастіше деревця розміщуються в центрі вітальні, біля каміна, де часто вішають шкарпетки, їх зазвичай стільки, скільки членів сім’ї. У домі також обов’язково має бути солома, яка є одним з головних символів Різдва, адже уособлює ясла, де й народився Христос.

Готуючись до свята, віряни прикрашають свої будинки яслами з фігурками народженого Ісуса, його матері Діви Марії, Йосипа-обручника, ангелів, пастухів та царів-волхвів. По дому розставляють різні солом’яні композиції, омелу. З року в рік діти своїми руками виготовляють різдвяні іграшки: тварин, ліхтарики, сердечка, якими потім прикрашають ялинку. Тому новорічне дерево завжди має інший вигляд.

Крім того, у християн західного обряду залежно від країни є й різні головні страви Різдва. Проте починатися святкова вечеря має з облатки – тонкого прісного коржика, зазвичай округлої форми, який випікається з білого борошна та води без додавання дріжджів. Ним діляться, зібравшись за різдвяним столом і загадуючи бажання. Традиційними першими різдвяними стравами є також риба, овочі та фрукти.

У багатьох країнах світу головними святковими стравами вважаються запечена індичка чи качка, страви зі свинини та спеціальний різдвяний пудинг. Такі традиції поширені в США, Великобританії, Німеччині, Франції, Греції тощо. Цікаво, що в Угорщині та Австрії в багатьох сім’ях не прийнято готувати до різдвяного столу страву із птиці, бо вважається, що разом з нею може відлетіти з дому достаток і удача. А в Литві, наприклад, Свята вечеря більше схожа на традиційну українську (за східним обрядом) – з кутею, грибами та рибою. У Данії на Різдво, навпаки, смажать качку з яблуками, готують рисовий пудинг і солодку кутю, де замість пшениці також використовують рис.

І звичайно, Різдво не може обійтися без подарунків, які готують для рідних і друзів. Особливо радіють цьому святу діти. Для них Різдво сповнене щирих емоцій від прибирання красуні ялинки, магічних ритуалів та очікуванням справжнього дива – народження маленького Ісусика!

Юрій КОПИНЕЦЬ

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне