37640
09:43 15.102021

Як у Сімері, що на Перечинщині, Покрову святкували

Цікаве 6051

Покрова Пресвятої Богородиці – християнське і народне свято, яке відзначається церквами східного обряду 14 жовтня.

З 1999 року свято Покрови в Україні відзначається як День українського козацтва. Традиційно вважається, що на Покрову у 1942 році було утворено Українську повстанську армію, тому 14 жовтня святкується як день УПА, проте деякі історики схильні вважати, що дата утворення є суперечливою.

З 2014 року указом Президента України Петра Порошенка на свято Покрови призначено День захисника України. Відтоді 14 жовтня є державним святом і вихідним днем.

Легенда

За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу центр православ’я – Царгород (Константинополь), намагаючись захопити місто. Мешканці столиці Візантії у гарячій молитві звернулись до Богородиці з проханням про порятунок. І Богородиця, за оповідями, явилася перед людьми та вкрила їх своєю покровою (омофором). Після цього вороги вже не могли побачити цих людей.

Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення та стали християнами.

За іншою версією, натхненням для свята стало видіння Андрія юродивого під час облоги Константинополя військами агарян. Пресвята Богородиця з’явилася мешканцям міста у храмі та прийняла їх під свій захист покров. Після цього війська противника відступили, а місто було врятовано.

Шанування

Відзначення свята Покрови має дуже глибоку історію в Україні. Хоча свято було впроваджене ще з часів хрещення Русі, особливе шанування Покрови Богородиці починається з ХІІ століття.

В Україні найстарішою церквою, яка присвячена святу Покрова, є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 р. як фортеця.

На Закарпатті зведено чимало Покровських церков. У Сімері, що на Перечинщині, дві – православна та греко-католицька. Зауважу, що село Сімер відоме джерелом із срібною водою, його вважають воротами Турянської долини.

Служба – обов’язково, а потім уже застілля

Кореспондентка «Карпатського об’єктива» побувала на святковому Богослужінні у греко-католицькій церкві, яка збудована та освячена десять років тому. На Літургію прийшли вірники та паломники з довколишніх сіл. Присутні молились, сповідались, причащались, поклонялись іконі Покрови, яка була оздоблена вінком із живих квітів. Після відбувся традиційний обхід церкви з читанням святого Євангелія, миропомазання. Настоятель церкви отець Михайло привітав усіх присутніх зі святом, побажав миру, здоров’я, благодаті, многая і благая літ.

– Зранку було холодно, хмарно, ви одягнули пальта, куртки, взяли зонтики, але, як бачимо, Господь дав добру погоду, потепліло, щоб ми прийшли до цього храму і вшанували Божу Матір, – зауважив отець Михайло і запросив на святкову трапезу: «Не погордуйте. Наші жінки старалися, варили-пекли».

Святковий стіл був щедрий, з смачними наїдками та напоями: бутерброди з ковбасою та сиром, котлети, відбивні, домашні рулети, різні ковбаси, голубці, тістечка, кава, чай, мінеральна та солодка води.

– На празнику все дуже смачне, бо готується з любов’ю, намолене, – каже сивочола жінка у бежевій хустці та ліловому пальто. На знак згоди їй кивають головами.

У сімерян поцікавилася, як святкують Покрову.

– Обов’язково ідемо до церкви на Службу, адже це церковний празник, – наголошує Руслана Мондок. – З нагоди празника вдома робимо застілля. Приходять родичі з Перечина, Ужгорода. Слава Богу, родина велика, отож на празнику в нас буває 15-20 чоловік. Напередодні печемо баники. Цього року спекла сім видів: з яблуками, сиром, «Ескімо», «Шахматне». Готуємо м’ясні рулети, гуляш, смажимо котлети, відбивні з домашнього м’яса – у господарстві утримуємо свині, кури. Звісно, купуємо ковбасні вироби, курячі цьомби, тверді сири. Салати кришимо у день свята, щоб було все свіже. На нашому столі традиційна поливка, голубці, кнедлики, картопля. У нас так заведено, що гостям ще даємо із собою коробку баників (тістечок) і щось із алкогольних напоїв – горілку, вино чи пиво – хто що любить і вживає.

Вікторія Корпанець також готує традиційні святкові страви. Цього року зять приготував великий казан боґрачу, аби побалувати гостей із Львівщини.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне