https://rx.ua
37440
14:02 1.102021

У Малому Раківці змій віднаджують божим деревом

Цікаве 5693

У Малому Раківці, що на Іршавщині, водиться багато плазунів, зокрема змій, жаб, ящірок. Село гірське, на його території протікають потічки та невеликі маловодні поточини. Аби плазуни не залазили до городця, у двір та до осель, люди садять буж-дерево. Так місцеві називають різновид полину. Кажуть, його запах відганяє не тільки плазунів, а і всяку нечисть та босоркань. Рослина схожа на кріп та має специфічний запах.

Марія Приймич проживає по вулиці Центральній. У її городци росте п’ять кущів полину, деяким з них по 50 років. Кущі справді старі, високі, сухі, виглядають неестетично, зелених стебел мало, але господиня запевнила кореспондента «Карпатського об’єктива», що протягом півстоліття рослина робить свою роботу – віднаджує плазунів.

– У 1969-му році на арсаґу купили хижу. В городци було повно коропавих жаб – не можна було зайти і поаршовати, зробити грядки, – пригадує. – Через путь – поточина, звідти і налізли. Мама дала мені буж-дерево. Посадила. Відтоді у моєму городци та на сотинах не було ані одної жаби, до обшаря (до обійстя) не приліз ані єден гыд. Так що обисьте знали, що буж-дерево відганяє уд обшаря гыдів, усяку нечисть. Пахучі гілочки ставлю перед вхідними дверима, до букету косиць і несу до хреста на Святу Неділю, який встановлений перед хижов.

У городци Марії Яцканич росте один кущ божого дерева, зате пишний, пахучий. Жінка розповіла, що багато років тому рослину з коренем дала їй мама, яка проживає у селі Кам’янське.

– Посадила і відтоді маю. На Сяту Неділю гілочки буж-дерева ставлю до хліва, аби нечисть не залазила, перед входом до обшаря. Поки що не бачила у своєму ґаздівстві плазунів, хоча в селі лазить їх повно, – зауважила моя співрозмовниця.

72-річний Петро Васильович розповів, що раніше біля кожної хати росло буж-дерево. Як почали зводити нові хижі на місці дерев’яних та із саману, то і кущі викорчували. На місці сучасних квітників з трояндами та екзотичними рослинами божому дереву не знайшлося місця.

Довідково з Вікіпедії

Полин лікарський, полин Боже дерево (Artemisia abrotanum) – вид квіткових рослин родини айстрові (Asteraceae).

Поширення

Батьківщиною полину лікарського є Південно-Східна Європа, Мала Азія та Іран. Інтродукований у Східній та Західній Європі, Північній Америці.

Морфологія

Багаторічний чагарник заввишки до 1,5 м. Корінь дерев’янистий, товстий. Стебла прямі. Листя голе, двічі-тричіперисторозсічене, верхні листочки – цілісні. Квітки жовті, в яйцеподібно-кулястих або майже кулястих кошиках, зібраних на верхівці стебла і бічних пагонах у китиці, що утворюють суцвіття. Плоди – плескуваті борознисті сім’янки.

Рослина містить ефірні олії (0,3 %), флавоноїдні з’єднання, дубильні і гіркі речовини, а також алкалоїд обретанін.

Використання

У народній медицині настій трави застосовують як антигельмінтний засіб, при порушеннях менструального циклу, а також (у вигляді компресів) при ударах і вивихах.

У кулінарії сушений полин лікарський додають до смаженого м’яса, качки, гуски і в соуси. Рослиною ароматизують кондитерські вироби, оцет, майонез, сир і салати. У деяких європейських країнах випікають хліб з додаванням ялівцевих ягід і полину лікарського.

У Франції гілки рослини використовують для ароматизації одягу і запобігання її від молі. З гілок колись видобували жовтий барвник, яким фарбували вовняний одяг.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне