Сакральний Перечин: скульптуру Богородиці виготовили у Словаччині

У центрі Перечина є каплиця Богородиці. Всередині встановлена скульптура Божої Матері. У її правій руці – вервиця. Вервиця – нитка, шнурок із нанизаними більшими й меншими перлами, зернами, коралями чи іншими атрибутами. У християнстві вживають як аксесуар при молитвах, відчитуючи при кожному зернятку окрему молитву. На чорному мармурі є така інформація: «Пресвята Богородице, Царице Небесна, прийми під свій покров усіх христІян і спаси душі їх. Пам’ятник поставлено року божого 1997». Тут майже завжди горять лампадки і є квіти – живі чи штучні. З обох боків ростуть срібні ялинки. Щодня тут проходить чимало людей. Перехожі хрестяться, дехто зупиняється, аби помолитися.

Чомусь малі об’єкти сакрального мистецтва залишаються поза увагою дослідників. Про каплицю відомо дуже мало, а написано аж два речення. Декілька моїх співрозмовників сказали, що каплицю побудувала влада (?) для всіх християн. Ця інформація не відповідає дійсності.

Кореспондент «Карпатський об’єктива» розпитала перечинців про історію цього сакрального об’єкта.

– На всі Богородичні свята греко-католики йшли до каплиці процесією, з коругвами. Ставали на коліна і молилися, – каже 82-річна вірниця Марія Вакула. – Євхаристичний хід здійснювали з римо-католиками. Тоді священиком у них був Мілан Шашік.

72-річна Олександра Мейгеш розповіла, що каплицю спорудив Юрій Стегура за кошти отця Миколи Пайкоша та його сестри, яка проживала за кордоном. Скульптуру Матері Божої виготовили у Словаччині. Отець Микола привозив цеглу на власній машині, майстер мурував каплицю. Малювання здійснив Іштван Бобонич.

– На стрімкому підвищенні Гурки (Гурка – гірка) знаходиться церква Святого Миколая, збудована 1763 року. Будувала її греко-католицька громада. Совіти віддали православним. Після легалізації греко-католицької церкви в Україні ми просили повернути нам храм, але православні на чолі з отцем Сидором не віддавали. Один раз пустили нас до церкви, а потім не погоджувалися на почергове моління. Конфлікт переріс у бійку. Ми молилися просто неба, біля нашого колишнього храму. Згодом – у різних пристосованих приміщеннях, – пригадала поневіряння греко-католиків Олександра Петрівна.

Першим офіційно призначеним священиком відновленої греко-католицької громади Перечина був Микола Пайкош. Народився 16 січня 1927 року в селі Дравці Ужгородського району. Закінчив Мукачівське педучилище, вчителював. Згодом закінчив Ужгородську духовну семінарію. У 1990 році єпископ МГКЄ Іоан Семедій рукоположив його на священика. Першу службу для новоствореної греко-католицької громади Миколая Чудотворця о.Микола відслужив у 1993 році на Різдво. Аби не замерзнути, вірники розпалили вогнище біля свого колишнього храму на Гурці.

Після того, як конфліктну ситуацію з православними не вдалось вирішити, о.Микола та окремі вірники громади стали висловлювати думку щодо будівництва нової церкви. 28 серпня 1997 року рішенням Перечинської селищної ради народних депутатів виділено земельну ділянку під будівництва нового греко-католицького храму. У тому ж році розпочато виготовлення проектно-технічної документації.

Аби вірники мали де молитися, о.Микола вирішив, що треба звести на початках бодай каплицю.

На той час о.Микола був у літах. На молебні та Літургії приїжджала з ним у Перечин і дружина Марія. Працювала вчителем. У всьому йому допомагала. Мали четверо дітей. Отець почав проводити катехізацію вихованців школи-інтернату. Було охрещено понад 100 дітей школи-інтернату, хресними батьками яких стали вчитель Іван Гутич та дружина отця Миколая. Служив тут до лютого 1998 року. Потім був переведений у село Середнє. Отця Миколу та його дружину перечинці згадують тільки добрим словом.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора