6 серпня

988 — умовна дата Водохрещення Русі, прийняття християнства київським князем Володимиром.

1497 — у Брістоль повернулася експедиція Джона Кабота, що відкрила Канаду. Втім, всі були впевнено, що це Китай.

1588 — непереможна Армада кинула якір перед містом Кале. Початок історичної битви з англійським флотом, що обернеться великою катастрофою для іспанського короля Філіпа II, який втратить за 2 місяці 80 суден та 16 000 людей.

1649 — перемога козаків у Зборівській битві. Зраджений кримськими татарами Хмельницький винуватить Москву, яка не надала допомогу; українсько-російські стосунки погіршуються.

1790 — письменника Радищева засуджено до страти за книгу «Подорож з Петербургу до Москви».

1806 — Священна Римська імперія після відмови імператора Франца II від німецької корони припинила своє існування.

1807 — Росія, Пруссія і Франція підписали Тільзитський мир — були визнані завоювання Наполеона в Центральній Європі.

1807 — у Петербурзі видано правлячий указ про відкриття друкарень при губернських правліннях (у Києві, Житомирі, Кам’янець-Подільському, Харкові, Полтаві, Чернігові, Катеринославі, Херсоні та Сімферополі).

1807 — з Кронштадта під командуванням В. Головніна вирушив у навколосвітнє плавання шлюп «Діана» з метою гідрографічних описів і географічних відкриттів.

1889 — у Лондоні відкритий готель «Савой», перший у світі готель з ванною в кожному номері.

1890 — вбивця Вільям Кеммлер став першою людиною, страченою на електричному стільці

1914 — Австро-Угорщина оголосила війну Росії, а Сербія оголосила війну Німеччині.

1914 — в Австро-Угорщині створено легіон Українських січових стрільців.

1926 — 19-річна Гертруда Едерле першою з жінок перепливла Ла-Манш.

1932 — відкрився перший Венеціанський кінофестиваль.

1940 — Естонію включено до складу СРСР.

1940 — у СРСР арештований президент Ленінської академії сільгоспнаук відомий генетик Микола Вавілов.

1944 — частини 1-ї гвардійської армії оволоділи обласним центром Дрогобич.

1945 — американський бомбардувальник «Енола Ґей» скинув ядерну бомбу на японське місто Хіросіма, спричинивши загибель 90—140 тисяч осіб.

1963 — вигравши в півфіналі у алмаатинського «Кайрата» з рахунком 2:1, донецький «Шахтар» утретє поспіль вийшов у фінал Кубка СРСР, встановивши рекорд для радянських клубів — 15 кубкових перемог поспіль.

1975 — Указом Президії Верховної Ради СРСР Академію наук УРСР нагороджено орденом Дружби народів за заслуги в розвитку науки, економіки та культури.

1995 — хорватська влада оголосила про ліквідацію республіки Сербська Країна.

1997 — літак авіакомпанії Boeing 747 південнокорейських авіаліній зазнав катастрофи над островом Гуам, у Тихому океані, загинуло 226 людей.

У цей день народились

1180 — імператор Ґо-Тоба, 82-й імператор Японії, синтоїстське божество.

1504 — Метт’ю Паркер, архієпископ Кентерберійський, капелан короля-багатоженця Генріха VIII.

1638 — Ніколя Мальбранш (фр. Nicolas Malebranche), французький філософ-ідеаліст, головний представник окказіоналізму (†1715).

1651 — Реншильд Карл Ґустав, шведський фельдмаршал (1706), граф, сподвижник короля Карла XII (†1722).

1651 — Франсуа Фенелон (фр. François de Salignac de la Mothe-Fénelon), французький письменник, теолог, архієпископ Камбре. Член Французької академії (†1715).

1766 — Вільям Воластон, англійський природознавець.

1789 — Буяльський Ілля Васильович, придворний хірург, бальзамувальник найвищих персон (†1866).

1795 — Розе Генріх (нім. Heinrich Rose), німецький хімік (†1864).

1809 — Теннісон Альфред (англ. Alfred Tennyson), англійський поет («Королівські іділлії», «Королева Марія»; †1892).

1856 — Васнєцов Аполінарій Михайлович, маляр і графік, автор книг з теорії мистецтва, історії, археології (†1933).

1881 — Александер Флемінг (англ. Alexander Fleming), шотландський бактеріолог, першим винайшов антібіотик пеніцилін, лауреат Нобелівської премії з медицини 1945 року (†1955).

1882 — Коссакова Ірина Андріївна, українська драматична актриса.

1886 — Бондарчук Степан Корнійович, актор, театральний діяч (†1976).

1890 — П’ятаков Юрій Леонідович, більшовицький державний діяч.

1903 — Фатальчук Володимир Дмитрович, український художник.

1914 — Сейго Михайло Іванович, комуністичний діяч у Канаді.

1916 — Юдін Сергій Тимофійович, Герой Радянського Союзу.

1918 — Василь Панькевич, український громадський діяч у Великій Британії.

1925 — Крайниченко Володимир Гаврилович, український театральний режисер.

1925 — Коляновський Афанасій Миколайович, український поет.

1928 — Божко Ніна Григорівна — українська художниця.

1928 — Воргол Енді, американський художник, українського (лемківського) походження, засновник художньої школи поп-арту

1928 — Чань Це Юнь, засновник південнокорейської автокомпанії «Гюндай» (англ. «Hyundai»).

1930 — Еббі Лінкольн (народжена Анна Марія Вулдридж), американська джазова співачка і акторка

1937 — Чарлі Гейден, американський джазовий контрабасист і композитор

1938 — Дерев’янко Борис Федорович, український журналіст, сценарист.

1938 — Ігор Лученок, білоруський композитор. Автор пісень «Алеся», «Лист з сорок п’ятого», «Пам’ять серця», «Зачарована моя», «Віденський вальс». Голова правління Союзу композиторів Білорусі (з 1980).

1938 — Пол Бартел, американський сценарист, режисер, актор.

1939 — Іванов Анатолій Євгенович, український кінорежисер i сценарист.

1940 — Онишко Анатолій Васильович, український перекладач, поет, член Національної спілки письменників України.

1941 — Кучеревський Євген Мефодійович, український футбольний тренер.

1942 — Калашникова Галина Олексіївна, український звукооператор.

1944 — Ітигілов Олександр Атайович, український кінооператор і кінорежисер.

1948 — Авілов Микола Вікторович, український легкоатлет, десятиборець, олімпійський чемпіон, світовий рекордсмен.

1948 — Корінь Антоніна Михайлівна, поетеса, громадський діяч, член Національної спілки письменників України.

1951 — Білий Василь Павлович, народний депутат України 1-го скликання.

1954 — Савчук Олександр Володимирович, народний депутат України, промисловець, доктор економічних наук.

1955 — Танасов Сергій Іванович, український політик.

1960 — Мареєва Марина Євгенівна, російський кінодраматург.

1970 — М. Найт Ш’ямалан, режисер («Шосте чуття», «Таємничий ліс»).

1972 — Джері Галлівелл (англ. Geraldine Estelle Halliwell), колишня лідерка гурту «Spice Girls».

1973 — Віра Фарміга, американська кіно-акторка українського походження.

1973 — Вовчанчин Ігор Ярославович, український спортсмен, професійний кікбоксер і спеціаліст зі змішаних бойових мистецтв (англ. MMA).

1977 — Зденка Подкапова, чеська фотомодель, актриса.

1977 — Оляна Рута, українська поетеса, художник, перекладач.

1980 — Вітантоніо Ліуцці, італійський автогонщик, пілот Формули-1.

1982 — Кевін ван дер Перрен, бельгійський фігурист.

1982 — Шишкіна Еліна Вікторівна, депутат ВР України, член фракції «Блок Юлії Тимошенко».

Цього дня померли

1075 — Роман Святославич («Красний») — князь Тмутараканський (1070–1079). Р. н. невід.

1221 — Домінік, кастильський дворянин — засновник ордена домініканців (~1170).

1585 — Єрмак Тимофійович, козацький отаман, дослідник і завойовник Сибіру. Загинув у бою з ханом Кучумом. Р. н. невід.

1657 — Богдан Хмельницький, гетьман України

1753 — Георг Ріхман, російський фізик, загинув досліджуючи атмосферну електрику при абсолютно безхмарному небі.

1879 — Йоганн фон Ламонт, шотландсько-німецький астроном і геофізик

1904 — Вейнберг Павло, письменник-гуморист (*1846).

1925 — Котовський Григорій Іванович, командир Кінного корпусу (колишній злочинець). Був убитий під Одесою своїм ад’ютантом Меєром Зайдером (*1881).

1970 — Масенко Терентій Германович, український журналіст, поет та письменник (*1903).

1978 — Павло VI, Папа Римський (*1897).

1988 — Левченко Анатолій Семенович, 64-й космонавт СРСР (українець) і 207-й космонавт світу, Герой Радянського Союзу (1987), льотчик-космонавт СРСР № 63 (*1941).

2009 — Джон Г’юз, американський режисер, сценарист і продюсер, що написав сценарій до фільму «Сам удома» (*1950).