Як цього року колядували та дегустували закарпатські смаколики в ужгородському скансені. Фото

На Закарпатті святкування релігійних свят завжди було чимось архіважливим, сакральним і, настільки глибоким, що навіть майже півстолітнє радянське панування не змогло зламали тисячолітню традицію.

Проте, враховуючи реалії сьогодення, цього року, як і було анонсовано, у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту (скансені – авт.) замість традиційного фестивалю колядок пройшла акція «Різдвяна Коляда».

Тож, на території «старого села» були розміщені ряд локацій, де всі присутні мали можливість стати як глядачем, так і учасником. До прикладу, діяв популярний майстер-клас із ковальства.  

До речі, для найменших гостей було організовано спеціальний майстер-клас із розмальовування різдвяних пряників, безпосереднім керівником якого була одна з організаторок цьогорічної різдвяної «Коляди у скансені» та, напевно, найвідоміша майстриня пряників на Закарпатті Любов Керецман.

Розпочалася «Коляда у скансені» з дуже голосистих закарпатских колядників, які привітали усіх гостей заходу і заколядували для усіх присутніх.

Далі, гості свята мали можливість погуляти по «старому селі», відвідати кількасотлітню дерев’яну церкву, яка родом із села Шелестово, що на Мукачівщині, але вже давно «отримала прописку» в ужгородському скансені, а також інші дерев’яні споруди музею, зробити фото на пам’ять, придбати різних смаколиків та традиційних напоїв нашого краю.

Любов Керецман з приводу самого заходу зазначила наступне: «Це рік ми розпочали з такого гарного свята, хоч всі розуміємо, що минулий рік був дуже нелегким для усіх нас…

Цього разу я виступила як співорганізатор свята, адже вже маю певний досвід у цьому напрямку. Тут, у скансені, де розміщені дерев’яні  будинки з усього Закарпаття, мені дуже зручно, адже я якраз і популяризую нашу стародавню випічку, збираю по всіх районах нашого краю різні традиційні рецепти і, навіть, прошу усіх друзів та знайомих допомагати мені у цьому.

До речі, читачі «Карпатського об’єктиву» також можуть долучитися до цієї «роботи». А я буду безмежно вдячна кожному, хто докладе до цього свої руки та душу.

Насправді, певні напрацювання вже є і, якраз завдяки таким заходам, я і  популяризую нашу історію та кухню. На мою думку, тут працює загальновідомий принцип, який колись озвучив наш класик Тарас Шевченко – «Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь…». А у нас чомусь про це всі забули. Ми ж маємо дуже багато якісної автентичної продукції, а увагу чомусь більшість звертає на імпортні аналоги.

До речі, з часом є у планах укласти кулінарну збірку стародавніх рецептів. Також, хочу наголосити, що ми сьогодні тут не просто так зібралися, адже наша команда вже певний час досліджує, вивчає, аналізує та популяризує цю тему і ми плануємо продовжувати рухатися у цьому напрямку.

Насамкінець, я хочу подякувати за підтримку Василю Васильовичу Коцану, який постійно підтримує наші ініціативи. Крім цього, я безмежно вдячна усім причетним до організації цього заходу».

Юрій КОПИНЕЦЬ