https://rx.ua
34492
10:22 1.012021

Закарпатці за кордоном, або Моя мрія здійснилася – я живу в Берліні

Цікаве 3019

Дуже багато наших земляків за останні десятиліття в пошуках кращого життя роз’їхалися по всьому світу, де здобувають освіту чи працюють, створюють успішний бізнес або просто живуть і насолоджуються кращими можливостями. Свою історію про життя за кордоном, а саме в Берліні, розповідає наша землячка Олександра Панько, яка переїхала до цього міста понад сім років тому і навіть не думає повертатися додому.

«З моменту мого переїзду до Берліна минуло досить багато часу, але я досі впевнена: це найкраще, що сталося в моєму житті до сьогоднішнього моменту, а переїзд в іншу країну – по-справжньому унікальний досвід.

До того як оселитися тут, я досить багато подорожувала й кілька разів бувала в Берліні. І, чесно кажучи, встигла закохатися в це місто, причому аж ніяк не за його красу або комфорт. Берлін – це такий маленький Вавилон, у якому зібрано безліч національностей і мов. Місто приваблює людей з усього світу: тут дуже багато туристів, а ще більше тих, хто вирішив сюди переїхати. Як і всі міста, німецька столиця розбита на райони, кожен із них чимось відрізняється від інших.

Найбільш туристичним місцем по праву вважається площа Александерплатц (Alexanderplatz), від якої можна прогулятися до всім відомих Бранденбурзьких воріт. Але якщо ви хочете ознайомитися з містом краще, то я рекомендую звертати з протоптаних туристами шляхів і їхати в більш віддалені райони. Так, чудовим вибором стануть райони Кройцберг (Kreuzberg), адже там зосереджена величезна кількість клубів, Пренцлауер-Берґ (Prenzlauer Berg), де можна знайти купу різних кафе й побродити по найвідомішому блошиному ринку міста в Мауєрпарку біля Берлінської стіни, Нойкельн (Neukölln), де є можливість досхочу повалятися на травичці в Темпельгофі, колишньому аеропорту, на території якого регулярно влаштовуються фестивалі.

До Берліна їдуть на навчання та роботу, а ще тому, що він є одним із найдешевших великих міст Німеччини. Причому це стосується як цін на орендоване житло, так і вартості продуктів у магазинах або напоїв у кафе чи ресторанах. Супермаркети в Берліні розташовані практично на кожному кроці, і якщо ви забігаєте за покупками у вечірній час (особливо в кінці тижня), то майже все необхідне без проблем можете придбати з 50% знижками. Те ж саме стосується одягу та техніки – тут регулярно проводяться розпродажі, що особливо радує вихідців із країн колишнього СРСР, яких у Берліні вистачає.

Я вже кілька років живу в квартирі разом із подругами з Іспанії та Польщі. Ми спілкуємося рідними мовами – щотижня по черзі розмовляємо українською, польською або іспанською. Не дивуйтеся цьому факту, адже я за кілька років вивчила польську та іспанську, а вони – українську й мову іншої подруги. Це, до речі, класна ідея для постійної підтримки мовної практики, мені особисто вона дуже допомагає.

Проблем з мовою в мене тут ніколи не виникало, тому що всі навколо розмовляють англійською. До того ж місто дуже багатонаціональне. Тож навіть попрактикуватися в німецькій мені не дуже вдавалося, бо мої друзі – представники абсолютно різних національностей. До речі, іноземці, які живуть у Берліні, розмовляють як мінімум трьома мовами, тут це норма. А я довчила німецьку за перші два роки після приїзду сюди, відвідуючи спеціальні безкоштовні курси в «народній школі». У підсумку мова дуже допомогла мені в теперішній роботі, адже володіючи, крім німецької, ще й англійською, іспанською, польською, чеською, російською та, звичайно ж, українською, я постійно займаюся перекладами, проводжу екскурсії, беру участь у різних заходах як перекладач.

Для тих, хто думає, що переїхати до чужої країни і влаштуватися там дуже легко, мовляв, головне – це знання мови, можу сказати одне: ви помиляєтеся. Так, мова дійсно дає багато, але це далеко не основний фактор. Насправді вирішують усе ваша наполегливість і впевненість у тому, що ви хочете залишитися тут, працюючи на одному рівні з громадянами цієї країни, та прогресувати й рухатися тільки вперед.

Швидше за все, вам точнісінько так, як і мені, доведеться пройти «вогонь, воду і мідні труби»: пошуки квартири, нескінченні переїзди з місця на місце, проблеми з працевлаштуванням, постійну зміну оточення, відсутність німецького диплома про освіту, спілкування часом із не дуже дружелюбними німцями, багато з яких негативно ставляться до того, що країна дає притулок і роботу тисячам іммігрантів, тим самим створюючи конкуренцію місцевому населенню.

Хоча в загальному мої стосунки з німцями досить нейтральні: близьких друзів серед них у мене мало, і то це люди, які народилися в Берліні, але не є корінними німцями. Наприклад, одна з моїх близьких подруг – наполовину німкеня й наполовину іспанка, а друга – полька, яка тут народилася.

Берлін славиться своїм альтернативним життям і духом свободи. Як і в будь-якому іншому місті, де кипить активна діяльність, вичищених до блиску мінських вулиць ви тут не знайдете. Однак варто віддати належне місцевій владі – місто все ж регулярно прибирається, перила в метро фарбуються, а розбиті після чергової демонстрації або вечірки зупинки чи вітрини магазинів відновлюються.

Час від часу ми зустрічаємося з німцями-колегами поза роботою, але далі small talks справа не йде. Німці – все ж досить закриті люди, чого не скажеш, наприклад, про іспанців, італійців чи французів. З представниками цих національностей знайти спільну мову дуже легко і нудьгувати не доведеться.

Узагалі робота й заробляння грошей у Берліні – це окрема історія, яка досить сильно відрізняється від наших уявлень. Наприклад, нам із самого дитинства навіюється багато речей, котрі, як мені здається, дуже заважають у житті та прийнятті рішень. «Не дай Бог не отримаєш вищої освіти – будеш все життя працювати двірником за копійки, а якщо не вийдеш заміж до 25 років, залишишся старою дівою». Тому молоді люди в Україні часто просто бояться приймати самостійні рішення, усі живуть за роками відпрацьованою схемою. Така поведінка абсолютно нетипова для німців і загалом європейців. Тут люди не поспішають вступати до університету, не визначившись з тим, що ж вони насправді хочуть робити в житті.

Тому багато молодих людей беруть свого роду відпустку, так званий gap year – рік, протягом якого вони подорожують, живуть в інших країнах, шукають ту справу, котрою справді хотіли б займатися. Також у Німеччині часто можна зустріти тих, хто змінює обраний напрям навчання, закінчує другу або третю магістратуру, починає здобувати другу вищу освіту і так далі. Тут ніхто не здивується, якщо ви в 35 років вирішите, наприклад, почати вивчати історію мистецтв.

Приїхавши сюди 25-річною дівчиною, я практично не мала знайомих, але можу з упевненістю сказати, що друзі та подруги з’являються тут з космічною швидкістю.

Берлін – це справжнє місто можливостей. При цьому зовсім не важливо, звідки ви приїхали і скільки у вас грошей. Якщо ви людина активна і знаєте, чого хоче, то у вас обов’язково все вийде. А про Берлін можна говорити нескінченно, тому що я, як і багато хто тут, по вуха закохана в нього. Але в будь-якому разі вам краще один раз побачити це все своїми очима. Тож приїжджайте, адже Берлін завжди відкритий для гостей».

Юрій КОПИНЕЦЬ

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне