Сонячна кондитерська: в Ужгороді створюють кав’ярню, де працюватимуть люди з інвалідністю

Опубліковано: | Переглядів: 844
  • Поділіться із друзями:

Це історія про те, що кожен із нас отримує від Бога певні таланти, а далі вже справа рук людини – реалізувати їх чи закопати. Адже манна небесна падала людям сама з неба лише в один конкретний період історії і, на жаль, він вже давно закінчився. Надалі нам потрібно багато і наполегливо працювати, щоб щось мати і, зрештою, знайти своє місце під сонцем. Й іноді достатньо одного поштовху, одного кроку, щоб піднятися і йти…

Про це не на словах знає Олена Логвиненко, мама 18-річного Даниїла.

Вона приїхала на Закарпаття з Луганська, коли розпочалася війна на Сході. Даниїл – особлива дитина. Ще в дитинстві йому поставили діагноз – «затримка психічного розвитку». В Ужгороді Даниїл пішов у соціальний центр «Дорога життя».

– На Закарпатті ми з Данею почали все із самого початку. Я знайшла соціальний центр, де займаються дітьми з таким діагнозом. Завдяки заняттям стан сина покращився. Я почала помічати, що він проявляє інтерес до кухні. Саме в цей час я задумувалася про його майбутню професію, і тут в одній із кондитерських виникла ідея створення соціальної кондитерської. Я й подумала, що це наш формат, – розповідає Олена.

Жінка одразу розповіла про свою ідею батькам, діти яких відвідували центр «Дорога життя». Їм теж дуже сподобався такий задум. Відтак вони вирішили об’єднатися у громадську організацію під назвою «Золоті серця Закарпаття».

– Ми плануємо відкрити в Ужгороді соціальну кондитерську, де будуть створені робочі місця для людей з особливими потребами. Хтось працюватиме на кухні кондитерами, хтось буде офіціантами, баристами тощо.

Зараз в нашу організацію входить десять сімей, тобто десять дітей з особливими потребами. Усі вони із синдромом Дауна та аутизмом. Найменшому – 18 років, найстаршому – 47, – розповідає пані Олена.

Тож, не гаючи часу, батьки і діти взялися до реалізації своєї ідеї. Олена Логвиненко активно відвідувала різні семінари, тренінги, воркшопи, аби мати уявлення, як братися за проєкт соціальної кондитерської.

Учасники проєкту розпочали пошук приміщення, коштів для закупівлі обладнання, посуду та матеріалів для виготовлення солодощів. З ідеєю свого проєкту «Золоті серця Закарпаття» стукають у всі двері: відвідують усі можливі установи і організації, пишуть заявки на гранти, ініціюють круглі столи та обговорення, подаються на громадський бюджет, а також активно шукають меценатів та спонсорів.

– Ми звернулися до мера міста, а також в управління соціального захисту. Щоправда будівлю в центрі міста нам так і не дали. Тож ми вирішили орендувати його за гроші батьків. З липня цього року ми винаймаємо приміщення на вулиці Митрака, 11. Саме тут у перспективі мають бути кондитерська і кав’ярня, де працюватимуть наші діти, – розповідає пані Олена.

В Україні питання навчання, розвитку, працевлаштування особливих дітей залишаються внутрішніми проблемами родин. Держава не зацікавлена створювати робочі місця для неповносправних людей, а лікарі здебільшого ставлять на них хрест. Такі особи максимум, що отримують від держави, – це пенсію, за яку прожити нереально. Жодної допомоги для реабілітації цих людей, яку потрібно проводити протягом усього їхнього життя, – немає.

Тож за ідею створення соціальної кондитерської батьки вхопилися як за соломинку. Адже для їхніх дітей це – шанс знайти себе у цьому житті.

– Ми знайшли хлопця-шоколатьє – Павла Бодака, який любить свою справу, і він погодився проводити майстеркласи, навчаючи дітей виготовляти шоколадні цукерки, – розповідає Олена Логвиненко. – Зараз ми займаємося у нашому приміщенні майже щодня. Проводимо арттерапію. Зазвичай малюємо на пряниках. Саме там діти мають можливість повністю проявити свою фантазію. Тож так формується їхня креативність. Вони вибирають кольори, розмальовують, і це приносить їм неабияке задоволення. Також торгуємо на ярмарках. І це покриває нам хоча би трошки ті кошти, які ми витрачаємо на оренду приміщення.

Мріємо, що колись на цьому місці з’явиться кав’ярня-кондитерська.

Утім на це, звичайно, потрібно кошти. Ми підраховували: щоб запустити цей проєкт з меблями, технікою, посудом, нам потрібно 610 тисяч грн.

Наразі такі соціальні кондитерські успішно працюють у багатьох містах України. Тож батьки і діти із «золотими серцями» вірять: подібний проєкт може з’явитися і в Ужгороді. За цю ідею вони ладні багато працювати і боротися. За особисту незалежність, за любов, за визнання. А ще за шанс – проявити бодай один зі своїх талантів…

Христина БІКЛЯН

«Карпатський об’єктив»

Залиште свій коментар

Анонси подій

Array

Останні новини

Переглянути всі Останні новини
city.uz.ua Globalistic crossword

    Ми в соцмережах:

Спецпроекти

Історія Закарпаття

Новини Закарпаття

Спортивні новини